розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Придніпровське" про захист права власності, за касаційною скаргою ОСОБА_8 в своїх інтересах та в інтересах інших позивачів на рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 02 липня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 25 вересня 2015 року,

У лютому 2015 року позивачі звернулись до суду з указаним позовом, мотивуючи його тим, що рішенням Золотоніського районного суду Черкаської області від 03 листопада 2003 року, яке набрало законної сили, їм виділено в натурі у власність у складі майнового паю конюшню в с. Придніпровське Чорнобаївського району Черкаської області. На виконання вказаного рішення, актом державного виконавця від 24 грудня 2004 року передано ОСОБА_7, який діяв також в інтересах інших співвласників, вказану вище конюшню вартістю 3 013 грн. Таким чином, вказана конюшня була набута ними у власність та спадкодавцями у складі майнового паю з майна КСП "Придніпровське" Чорнобаївського району, правонаступником якого є відповідачСільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Придніпровське" (далі - СТОВ "Придніпровське").

Позивачі вказували, що на підставі договору оренди від 18 січня 2012 року земельна ділянка площею 312,7892 га була передана в оренду на 20 років відповідачу з порушенням їх прав, які за законом з набуттям у власність господарської будівлі набули і право користування частиною земельної ділянки, на якій розташована належна їм конюшня, та частиною ділянки, необхідної для її обслуговування.

21 квітня 2014 року Чорнобаївським РВ Управління МВС України в Черкаській області виявлено розбирання конюшні з підвалом, що вбачається із даних висновку, в зв'язку із чим, 08 липня 2014 року на адресу відповідача була надіслана вимога про відновлення розібраної частини конюшні та прибудов до неї, яка виконана не була.

Посилаючись на вказані обставини, позивачі, уточнивши позовні вимоги, просили суд зобов'язати відповідача виконати ремонті роботи даного приміщення та стягнути на їхню користь 27 000 грн необхідних для відновлення пошкодженого приміщення.

Рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 02 липня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 25 вересня 2015 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_7 в своїх інтересах та в інтересах інших позивачів просить скасувати рішення суду першої та ухвалу суду апеляційної інстанцій та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Статтею 337 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, виходив з недоведеності обставин здійснення розбирання відповідачем належного їм приміщення конюшні, як і обґрунтованості розміру коштів, які позивачі просили стягнути з відповідача.

Такі висновки судів попередніх інстанцій є правильними, відповідають матеріалам справи й вимогам закону. При цьому доказам, поданим сторонами, судами надана належна правова оцінка (ст. 212 ЦПК України).

Судами встановлено, що позивачам у справі у спільну власність з майна КСП "Придніпровське", правонаступником якого є СТОВ "Придніпровське", виділено належний їм пай загальною вартістю 21 466 грн 44 коп. в натурі, серед майна якого є конюшня в с. Придніпровське Чорнобаївського району вартістю 3 013 грн.

На підставі договору оренди від 18 січня 2012 року Чорнобаївська РДА передала СТОВ "Придніпровське" в оренду земельну ділянку площею 312,7892 га строком на 20 років в адміністративних межах Придніпровської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області, на частині якої знаходиться належна позивачам конюшня.

Також судами встановлено, що рішенням апеляційного суду Черкаської області від 30 жовтня 2014 року змінено рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 16 вересня 2014 року, скасовано його в частині передачі в оренду земельної ділянки площею 0,0882 га, на якій розташовані приміщення виділені у спільну власність позивачам, а договір оренди землі від 18 січня 2012 року між Чорнобаївською РДА та СТОВ "Придніпровське" про оренду земельної ділянки в цій частині визнано недійсним.

Рішенням апеляційного суду Черкаської області 26 лютого 2014 року у задоволені позову СТОВ "Придніпровське" до ОСОБА_7 про знесення будівлі конюшні відмовлено.

Згідно з ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст. ст. 57- 60 ЦПК України.

Таким чином, суди попередніх інстанцій, з урахуванням наявних у справі доказів і вимог ст. ст. 10, 60 ЦПК України, дійшли обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у зв'язку із їх недоведеністю, оскільки позивачами не надано доказів на підтвердження причетності відповідача до розбирання приміщення конюшні, а також не обґрунтовано розмір шкоди, заподіяної її розбиранням, що в силу ст. 60 є процесуальним обов'язком позивачів.

Перевіривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи та зміст оскаржуваного рішення, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновку про її відхилення та залишення без змін рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 02 липня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 25 вересня 2015 року, оскільки вони є законними та обґрунтованими, а доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права та фактично стосуються переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноваження суду касаційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 335, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_8 в своїх інтересах та в інтересах інших позивачів відхилити.

Рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 02 липня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 25 вересня 2015 року залишити без змін.