розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз" до ОСОБА_4 про стягнення збитків, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 15 квітня 2016 року та рішення апеляційного суду Миколаївської області від 15 червня 2016 року,

У вересні 2015 року Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз" (далі - ПАТ "Миколаївгаз") звернулося до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що відповідач проживає у будинку за адресою: АДРЕСА_1, у якому користується послугами з газопостачання. Починаючи з 29 серпня 2012 року відповідач не допускає представників позивача до свого житла для контрольного зняття останніх показників газового лічильника, чим порушує п. п. 1, 3 постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 29 травня 2003 року № 475, що призвело до збитків за період з 29 серпня 2012 року по 01 вересня 2015 року у розмірі 27 916 грн 36 коп., які позивач просив стягнути з відповідача.

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 15 квітня 2016 року позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ "Миколаївгаз" завдані збитки у розмірі 27 916 грн 36 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 15 червня 2016 року рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 15 квітня 2016 року змінено. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ "Миколаївгаз" завдані збитки у розмірі 25 175 грн 14 коп.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Відповідно до п. 6 розд. ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга не може бути задоволена з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи у касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Судами встановлено, що 19 квітня 2010 року між сторонами укладений договір № 13929, відповідно до якого позивач зобов'язався надавати послуги з газопостачання у будинку за адресою: АДРЕСА_1, а ОСОБА_4, який там проживає, зобов'язався своєчасно оплачувати надані послуги.

Відповідно до п. 11 ч. 30 вказаного договору, газопостачальник зобов'язаний проводити не рідше ніж один раз на шість місяців контрольне зняття показань лічильника газу, а відповідно до п. 11 ч. 28 цього ж договору, споживач зобов'язаний забезпечити доступ представників виконавця послуг до внутрішньобудинкових систем газопостачання та дворових газопроводів.

Судами встановлено, що останній раз контрольне зняття показників лічильника за місцем проживання відповідача був проведений 27 серпня 2012 року (а.с. 17).

Відповідно до складених представниками газопостачальника актів від 20 березня, 15 жовтня 2013 року, 02 квітня, 02 липня, 31 серпня 2015 року, останніх не було допущено до помешкання відповідача для повірки показників газового лічильника (а.с. 47-52).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції керувався тим, що відповідач не сплачує за спожитий газ та не забезпечує допуск представникам газопостачальника до свого помешкання для повірки лічильника, у зв'язку з чим позивачем здійснено нарахування за послуги з газопостачання за нормами споживання газу.

Відповідно до п. 6 ч. 2 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 28.10.2014 № 184 "Про затвердження Порядку відшкодування збитків, завданих газопостачальному або газорозподільному підприємству внаслідок порушення споживачем природного газу Правил надання населенню послуг з газопостачання, а також споживачеві природного газу внаслідок порушення газопостачальним або газорозподільним підприємством Правил надання населенню послуг з газопостачання" (z0008-15) відшкодування збитків здійснюється за відмову споживача в доступі до об'єкта споживача, у результаті чого представник газопостачального/газорозподільного підприємства не здійснив контрольне зняття показань лічильника газу (за наявності лічильника).

Згідно з п. 5 ч. 4 вказаних Правил розрахунок збитків, які відшкодовуються споживачем газопостачальному/газорозподільному підприємству, здійснюється таким чином: при наслідках, зазначених в абзаці третьому підпункту 6 пункту 2 цього розділу, - за нормами споживання газу з урахуванням усіх газових приладів та пристроїв споживача за період з дня останнього контрольного зняття показань лічильника до дня забезпечення вільного доступу представникам газопостачального/газорозподільного підприємства для контрольного зняття показань лічильника. При цьому представник газопостачального/газорозподільного підприємства в акті-претензії має попередити споживача під підпис про те, що розрахунок збитків за нормами споживання газу буде здійснено через 20 днів з дня складання акта-претензії, і до цього часу споживач може забезпечити доступ представникам газопостачального/газорозподільного підприємства для контрольного зняття показань лічильника газу. У разі забезпечення споживачем доступу представникам газопостачального/газорозподільного підприємства протягом цього строку для контрольного зняття показів лічильника газу та зняття таких показів процедура відшкодування збитків до споживача не застосовується.

Таким чином, суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що оскільки відповідач не забезпечив позивачу доступ до свого житла для зняття показників лічильника, то він повинен відшкодувати збитки.

Доводи касаційної скарги про те, що постанова Національної комісії регулювання електроенергетики України від 29 травня 2003 року № 475 (v0475227-03) , на яку посилалися суди, як на підставу для задоволення позову, втратила чинність на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 185 від 28 жовтня 2014 року (v0185874-14) , на висновки судів не впливає, оскільки ця постанова набирає чинності з дня набрання чинності постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 28 жовтня 2014 року № 184 "Про затвердження Порядку відшкодування збитків, завданих газопостачальному або газорозподільному підприємству внаслідок порушення споживачем природного газу Правил надання населенню послуг з газопостачання, а також споживачеві природного газу внаслідок порушення газопостачальним або газорозподільним підприємством Правил надання населенню послуг з газопостачання" (z0008-15) , у якій перелічені такі ж умови відшкодування збитків.

Апеляційний суд в свою чергу правильно змінив рішення суду першої інстанції, з урахуванням того, що постановою НКЕР від 28 травня 2015 року № 1640 (v1640874-15) з 01 липня 2015 року анульовано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу ПАТ "Миколаївгаз", а тому не підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення збитків за період з липня по серпень 2015 року.