Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Штелик С.П., Журавель В.І., Хопти С.Ф.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа - Відділ державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві, про зменшення розміру аліментів на утримання дитини за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 01 березня 2016 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 07 квітня 2016 року,

У жовтні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду із указаним позовом, у якому просив зменшити розмір аліментів, що стягуються з нього на користь ОСОБА_5 на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, на підставі рішення Святошинського районного суду м. Києва від 09 грудня 2008 року, із ј частини видій заробітку щомісячно до 1/6 частини, також просив зменшити заборгованість зі сплати аліментів, яка утворилася станом на 06 жовтня 2015 року, із 29 541 грн 25 коп. до 14 770 грн 63 коп. Вимоги обґрунтовував зміною майнового стану, погіршенням стану здоров'я його непрацездатних батьків, утриманням дітей від нового шлюбу.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 01 березня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 07 квітня 2016 року, у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення судів та ухвалити нове рішення про задоволення його позову.

Відповідно до п. 6 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VІІІ "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

За вимогами ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно ч. 1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, із висновками якого погодився апеляційний суд, правильно визначився із характером спірних правовідносин та нормою, що їх регулює, повно та всебічно дослідив обставини справи, перевірив їх доказами, які оцінено за вимогами ст. 212 ЦПК України, та дійшов обґрунтованого висновку про те, що розмір участі батька в утриманні дочки не може бути зменшено із зазначених у позові підстав, оскільки обставини перебування батька у іншому шлюбі та утримання ним дітей у цьому шлюбі досліджувалися судом під розгляду справи про стягнення з нього аліментів; обов'язок ОСОБА_4 постійно утримувати своїх батьків доказами не підтверджено, крім того розмір аліментів визначено у частці від доходу платника аліментів, а не у твердій грошовій сумі.

Доводи касаційної скарги є необґрунтованими, зводяться до переоцінки доказів у справі, на правильність вирішення справи судами не впливають.

Згідно ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 01 березня 2016 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 07 квітня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.