розглянувши в судовому засіданні справу за позовом виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради до ОСОБА_3 про зобов'язання демонтувати літній майданчик за касаційною скаргою виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 17 травня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 24 червня 2016 року,

У жовтні 2014 року виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про демонтаж літнього торгового майданчика, посилаючись на те, що відповідач самовільно без згоди виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради встановив літній торговий майданчик по вул. Коновальця 18 в м. Івано-Франківську.

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 17 травня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 24 червня 2016 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради просить скасувати судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Відповідно до п. 6 розд. ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-МІІІ "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Заслухавши доповідь судді судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Суд першої інстанції, відмовляючи в позові, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що розміщений відповідачем біля власного кафе, майданчик для обслуговування клієнтів, встановлений на приватній земельній ділянці відповідача, без використання елементів благоустрою комунальної власності.

Проте повністю з такими висновками судів погодитись не можна.

Виконавчий комітет міської ради як орган місцевого самоврядування в межах наданих йому повноважень та відповідно до вимог Законів України "Про заходи державної регуляторної політики" (1160-15) , "Про благоустрій населених пунктів" (2807-15) прийняв положення про розміщення та порядок облаштування літніх торгових майданчиків в м. Івано-Франківську від 20 березня 2014 року (далі - Положення).

Відповідно до п. 2.5 вказаного Положення, погодження на розміщення та облаштування літнього торгового майданчика - це адміністративна послуга, що забезпечується шляхом надання виконавчим комітетом міської ради витягу з рішення та визначає право суб'єкта підприємницької діяльності розпочати роботи зі встановлення літнього торгового майданчика на визначений термін, у визначеному місці, відповідної форми та на певній площі.

Так, з матеріалів справи вбачається та встановлено судами, що 28 травня 2014 року провідним спеціалістом КП "Муніципальна інспекція з благоустрою" складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 152 КУпАП на ОСОБА_3 як фізичну особу-підприємця (а.с. 10), а 3 липня 2014 року винесено постанову адміністративної комісії при виконавчому комітеті Івано-Франківської міської ради по справі про адміністративне правопорушення, відповідно до якої ОСОБА_3 як фізичну особу-підприємця, притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення правил благоустрою, а саме, самовільне встановлення літнього майданчика по АДРЕСА_1 (а.с. 12).

Ураховуючи зазначене, позивач звернувся з позовною заявою про демонтаж літнього торгового майданчика, підставою для звернення до суду з даним позовом є порушення відповідачем правил благоустрою міста.

Посилання судів на те, що спірний літній майданчик відповідач установив на належній йому земельній ділянці, не заслуговують на увагу, оскільки позивач указував на допущені відповідачем порушення Положення саме щодо порядку встановлення торгового літнього майданчика та дійшли передчасного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Крім того, при розгляді справи судам необхідно звернути увагу на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Проте, розглянувши спір у порядку цивільного судочинства, суди попередніх інстанцій залишили поза увагою, що позивач - виконавчий орган міської ради - звернувся до суду як суб'єкт владних повноважень на виконання владних управлінських функцій зі здійснення контролю у сфері організації благоустрою, у зв'язку з порушенням відповідачем порядку встановлення торгового літнього майданчика.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій.

Таким чином, суди не встановили, чи є відносини між сторонами публічно-правовими та, з огляду на це, не перевірили, чи підлягає спір вирішенню в порядку цивільного судочинства.

Викладене свідчить про порушення судом норм процесуального права та не застосування норма матеріального закону, що в силу ст. 338 ЦПК України є підставою для скасування ухвалених у справі судових рішень з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради задовольнити частково.

Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 17 травня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 24 червня 2016 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.