розглянувши в судовому засіданні справу за скаргою ОСОБА_3, заінтересовані особи: відділ державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції в м. Києві, публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк", на дії посадових осіб відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції в м. Києві, постанову про арешт майна та оголошення заборони відчуження від 17 вересня 2015 року, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 03 грудня 2015 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 10 березня 2016 року,

У вересні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду зі скаргою, у якій просив визнати дії старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції в м. Києві Авакумової Ю.О. щодо накладення арешту на все його майно неправомірними, скасувати постанову про арешт майна та оголошення заборони відчуження від 17 вересня 2015 року № 46303201 як незаконну.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що 14 липня 2010 року Деснянським районним судом м. Києва було винесено заочне рішення у справі за позовом публічного акціонерного товариства "Укргазбанк" (далі - ПАТ "Укргазбанк"), яким стягнуто з нього заборгованість у розмірі 121 271,90 доларів США (еквівалент 958 314 грн 81 коп.), штрафні санкції у розмірі 48 066 грн 27 коп. та судові витрати, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 24 травня 2007 року звернуто стягнення на предмет іпотеки -двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 відповідно до договору іпотеки без оформлення заставної від 24 травня 2007 року.

Сама резолютивна частина рішення вказує на те, якими повинні бути дії державної виконавчої служби при виконанні рішення суду, зокремазвернення стягнення на предмет іпотеки означає примусову реалізацію майна державним органом стягнення, а одержані при продажу кошти повинні бути перераховані банку для погашення заборгованості.

26 вересня 2015 року він отримав постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, якою накладено арешт на все його майно, хоча згідно з рішенням суду стягнення заборгованості може здійснюватись виключно за рахунок предмета іпотеки - двокімнатної квартири АДРЕСА_2. Разом з оскаржуваною постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження він отримавкопію витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 47541961, згідно з яким на все його майно накладено арешт 30 липня 2015 року. Проте в Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень станом на 27 вересня 2015 року відсутня інформація про такий арешт рухомого майна.

Посилаючись на те, що постанова про арешт майна та оголошення заборони його відчуження від 17вересня 2015 року винесена державним виконавцем із порушенням вимог чинного законодавства, просив скаргу задовольнити.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 03 грудня 2015 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 10 березня 2016 року, у задоволенні скарги ОСОБА_3 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України (1618-15) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України (1618-15) під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Судами встановлено, що заочним рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 14 липня 2010 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ "Укргазбанк" заборгованість за кредитним договором від 24 травня 2007 року у розмірі 121 271,90 доларів США (еквівалент 958 314 грн 81 коп. станом на 14 липня 2010 року), штрафні санкції у розмірі 48 066 грн 27 коп. та судові витрати у розмірі 1 820 грн. У рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 24 травня 2007 року звернуто стягнення на предмет іпотеки - двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 відповідно до договору іпотеки без оформлення заставної від 24 травня 2007 року.

Ухвалою апеляційного суду міста Києва від 25 травня 2011 року вказане судове рішення залишено без змін.

На підставі рішення суду Деснянським районним судом м. Києва 14 липня 2011 року видано два виконавчих листи:

- про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ "Укргазбанк" заборгованості за кредитним договором від 24 травня 2007 року у розмірі 121 271,90 доларів США (еквівалент 958 314 грн. 81 коп. станом на 14 липня 2010 року), штрафні санкції у розмірі 48 066 грн 27 коп. та судові витрати у розмірі 1 820 грн. У рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 24 травня 2007 року звернуто стягнення на предмет іпотеки - двокімнатну квартиру АДРЕСА_3 відповідно до договору іпотеки без оформлення заставної від 24 травня 2007 року;

- про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ "Укргазбанк" заборгованість за кредитним договором від 24.05.2007 року у розмірі 121 271,90 доларів США (еквівалент 958 314 грн. 81 коп. станом на 14 липня 2010 року), штрафні санкції у розмірі 48 066 грн 27 коп. та судові витрати у розмірі 1 820 грн.

05 вересня 2011 року старшим державним виконавцем органу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції СущенкоО.В. відкрито виконавче провадження № 28427047 та винесено дві постанови про відкриття виконавчого провадження на підставі вищезазначених виконавчих листів.

15 листопада 2011 року ОСОБА_3 звернувся до Деснянського районного суду м. Києва із заявою про роз'яснення рішення суду від 14 липня 2010 року, посилаючись на те, що на підставі цього рішення було видано два виконавчих листа про стягнення однієї і тієї ж суми заборгованості.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 02 грудня 2011 року роз'яснено рішення суду від 14 липня 2010 року та зазначено, що згідно з резолютивною частиною стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ "Укргазбанк" заборгованість за кредитним договором від 24 травня 2007 року у розмірі 121 271,90 доларів США (еквівалент 958 314 грн 81 коп. станом на 14 липня 2010 року), штрафні санкції у розмірі 48 066 грн 27 коп. та судові витрати у розмірі 1 820 грн. У рахунок погашення вказаної заборгованості має бути звернуто стягнення на предмет іпотеки - двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 відповідно до договору іпотеки без оформлення заставної від 24 травня 2007 року.

24 січня 2012 року головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції ДзвінникМ.Б. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ "Укргазбанк" заборгованості за кредитним договором від 24 травня 2007 року у розмірі 121 271,90 доларів США, штрафних санкцій у розмірі 48 066 грн 27 коп. та судових витрат у розмірі 1 820 грн згідно з ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 02 грудня 2011 року, виконавчий документ визнано таким, що не підлягає виконанню.

30 січня 2015 року ПАТ "Укргазбанк" повторно звернувся до відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві з заявою про прийняття на примусове виконання виконавчого листа № 2-1564/10, виданого 15 серпня 2011 року Деснянським районним судом м. Києва, та з метою забезпечення виконання виконавчого документа просило накласти арешт на все майно боржника й оголосити заборону на його відчуження.

02 лютого 2015 року старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві Авакумовою Ю.О. відкрито виконавче провадження № 46303201 та винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь ПАТ "Укргазбанк" заборгованості за кредитним договором від 24 травня 2007 року в розмірі 121 271,90 доларів США (еквівалент 958 314 грн 81 коп. станом на 14 липня 2010 року), штрафних санкцій у розмірі 48 066 грн 27 коп. та судових витрат у розмірі 1 820 грн. У рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 24 травня 2007 року звернуто стягнення на предмет іпотеки - двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 відповідно до договору іпотеки без оформлення заставної від 24 травня 2007 року. Боржнику надано строк добровільного виконання рішення суду до 09 лютого 2015 року.

17 вересня 2015 року старшим державним виконавцем із метою забезпечення виконання рішення суду накладено арешт на все майно ОСОБА_3 у межах суми стягнення 1 008 201 грн 08 коп. та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику.

Відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку про те, що дії державного виконавця відповідають вимогам Закону України "Про виконавче провадження" (606-14) , правових підстав для задоволення скарги немає.

Зазначений висновок судів відповідає обставинам справи, узгоджується з нормами матеріального та процесуального права, які судами застосовані.

Права і обов'язки державного виконавця визначені у ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження". За змістом цієї норми державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, зокрема, вправі накладати арешт на майно боржника, передавати його на зберігання та реалізовувати його в установленому законом порядку.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 32 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що заходом примусового виконання рішення є звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб.

Загальний порядок звернення стягнення на майно боржника визначений главою 4 Закону України "Про виконавче провадження" (606-14) .

Відповідно до ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Згідно зі ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження" допускається звернення на майно, зокрема, яке перебуває в заставі, та не входить до переліку майна, на яке не може бути звернено стягнення за виконавчими документами. Таке звернення стягнення полягає, зокрема в арешті майна та його примусовій реалізації.

Частиною 1 ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Порядок накладення арешту на майно боржника визначені ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження".

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі (ч. 3 ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження").

З матеріалів справи вбачається, що 30 січня 2015 року банк повторно звернувся до відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві з заявою про прийняття на примусове виконання виконавчого листа, яким стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ "Укргазбанк" заборгованість за кредитним договором у розмірі 121 271,90 доларів США (еквівалент 958 314 грн 81 коп. станом на 14 липня 2010 року), штрафні санкції у розмірі 48 066 грн 27 коп. та судові витрати у розмірі 1 820 грн, у рахунок погашення заборгованості звернуто стягнення на предмет іпотеки - двокімнатну квартиру АДРЕСА_1.

З метою забезпечення виконання виконавчого документа банк просив накласти арешт на все майно боржника та оголосити заборону на його відчуження.

На підставі заяви банку та вказаного виконавчого листа 02 лютого 2015 року старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві Авакумувою Ю.О. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 46303201, якою постановлено стягнути з ОСОБА_3 заборгованість та в рахунок її погашення звернути стягнення на предмет іпотеки. Строк добровільного виконання рішення був визначений до 09 лютого 2015 року.

17 вересня 2015 року з метою забезпечення виконання рішення державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження у межах суми стягнення, якою було заборонено здійснювати відчуження будь-якого належного боржнику майна.

Виходячи із наведеного та з урахуванням обраного ОСОБА_3 способу захисту його порушеного права, суди дійшли правильного висновку про те, що дії старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції в м. Києві Авакумової Ю.О. щодо накладення арешту на все майно скаржника відповідають вищезазначеним нормам закону.

Постанова про відкриття виконавчого провадження від 02 лютого 2015 року ВП № 46303201 ОСОБА_3 не оскаржувалась і не скасована.

Доводи касаційної скарги про невідповідність висновків судів обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права не ґрунтуються на матеріалах справи, що відповідно до ст. 337 ЦПК України є підставою для відхилення касаційної скарги.

Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ України