Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2016 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Червинської М.Є., суддів: Завгородньої І.М., Коротуна В.М., Мазур Л.М., Писаної Т.О., розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" про визнання договору іпотеки припиненим, зобов'язання здійснити державну реєстрацію припинення іпотеки і обтяження, зняття заборони та виведення об'єкту нерухомості з Державного реєстру та повернення правовстановлюючих документів, та за зустрічним позовом публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 26 листопада 2015 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 05 квітня 2016 року,
в с т а н о в и л а:
У липні 2015 року ОСОБА_6 звернувся до суду з указаним позовом посилаючись на те, що 26 вересня 2012 року між публічним акціонерним товариством "Банк "Київська Русь" (далі - ПАТ "Банк "Київська Русь") та ОСОБА_6 був укладений кредитний договір № 1308-00-12-2, згідно з умовами якого останньому надано споживчий кредит на суму 490 000 грн за процентною ставкою у розмірі 22,0 % річних на строк до 26 вересня 2022 року.
29 липня 2013 року внесено зміни у вигляді переведення даного кредиту у режим невідновлювальної відкличної кредитної лінії та додаткового виділення кредитних коштів, в результаті чого сума кредиту склала 681 000 грн.
26 вересня 2012 року між ОСОБА_6 та банком на виконання п. 2.5 кредитного договору було укладено договір іпотеки, згідно з умовами якого ОСОБА_6 передав в іпотеку квартиру АДРЕСА_1
Вказував про те, що він виконав свої зобов'язання за кредитним договором та достроково погасив кредит у повному обсязі із врахуванням процентів за користування кредитом.
Разом з тим, відповідач відмовився визнати договір іпотеки припиненим, здійснити державну реєстрацію припинення іпотеки, обтяження, зняти заборону і вивести об'єкт нерухомості з Державного реєстру іпотек та видати правовстановлюючі документи.
У зв'язку з цим, ОСОБА_6 просив суд визнати договір іпотеки припиненим; зобов'язати ПАТ "Банк "Київська Русь" здійснити державну реєстрацію припинення договору іпотеки, зняти заборону та виключити його з Державного реєстру іпотек; зобов'язати ПАТ "Банк "Київська Русь" повернути ОСОБА_6 правовстановлюючі документи на предмет іпотеки - трикімнатну квартиру, а саме свідоцтво про право власності та технічний паспорт на квартиру, що належить ОСОБА_6 на праві приватної власності.
В свою чергу, представник ПАТ "Банк "Київська Русь" позовні вимоги не визнав та у серпні 2015 року звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконував, кредитні кошти та відсотки за користування кредитом своєчасно не сплачував, у зв'язку з чим виникала заборгованість у розмірі 400 894 грн 07 коп.
З метою погашення заборгованості за кредитним договором, 20 березня 2015 року з рахунків фізичних осіб (ОСОБА_7 та ОСОБА_8) на рахунок, який належить ОСОБА_6 та відкрито у ПАТ "Київська Русь", в рахунок погашення заборгованості було перераховано грошові кошти в сумі 400 894 грн.
Разом з тим, постановою правління Національного банку України від 19 березня 2015 року № 190 ПАТ "Банк "Київська Русь" віднесено до категорії неплатоспроможних та розпочато процедуру виведення ПАТ "Банк "Київська Русь" з ринку, запроваджено тимчасову адміністрацію з 19 березня до 19 червня 2015 року та подовжено до 19 липня 2015 року включно.
Вказував про те, що переказ грошових коштів, які зберігаються на рахунках юридичних та фізичних осіб, які відкрито у ПАТ "Банк "Київська Русь", є можливим виключно у межах сум, що надійшли на їхні рахунки, починаючи з 21 березня 2015 року, тому вищезазначений правочин є нікчемним, а заборгованість за кредитним договором не є погашеною.
У зв'язку з цим, ПАТ "Банк "Київська Русь" просив суд стягнути з ОСОБА_6 на користь ПАТ "Банк "Київська Русь" грошові кошти у загальному розмірі 440 174 грн 72 коп.
Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 26 листопада 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 05 квітня 2016 року, позов ОСОБА_6 задоволено.
Визнано договір іпотеки, укладений 26 вересня 2012 року між ОСОБА_6 та ПАТ "Банк "Київська Русь", зареєстрований в Державному реєстрі іпотеки за № 4228, зі змінами, внесеними 29 липня 2013 року (№ 3486 в Державному реєстрі іпотек), предметом якого є нерухоме майно - трикімнатна квартира АДРЕСА_1 Одеська область, припиненим.
Зобов'язано ПАТ "Банк "Київська Русь" здійснити державну реєстрацію припинення договору іпотеки від 26 вересня 2012 року, зняти заборону з об'єкту нерухомості - трикімнатної квартири АДРЕСА_1 та виключити його з Державного реєстру іпотек.
Зобов'язано ПАТ "Банк "Київська Русь" повернути ОСОБА_6 правовстановлюючі документи на вказану квартиру, а саме - свідоцтво про право власності та технічний паспорт на квартиру, що належить ОСОБА_6 на праві приватної власності.
У задоволенні зустрічного позову ПАТ "Банк "Київська Русь" відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У касаційній скарзі представник ПАТ "Банк "Київська Русь", посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить вказані судові рішення скасувати і закрити провадження у справі.
Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.
Вивчивши матеріали цивільної справи, доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК Українипідставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов ОСОБА_6 та відмовляючи у задоволенні зустрічного позову ПАТ "Банк "Київська Русь", виходив із того, що ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено виключний перелік правочинів неплатоспроможного банку які є нікчемними та підстави для цього, однак грошові перекази до цього переліку не входять.
Апеляційний суд погодився з таким висновками суду першої інстанції.
Проте погодитись з такими висновками апеляційного суду неможна з огляду на наступне.
Судами встановлено, що 26 вересня 2012 року між ПАТ "Банк "Київська Русь" та ОСОБА_6 був укладений кредитний договір № 1308-00-12-2, згідно з умовами якого останньому надано споживчий кредит на суму 490 000 грн зі сплатою 22,0 % річних строком до 26 вересня 2022 року.
29 липня 2013 року внесено зміни у вигляді переведення даного кредиту у режим невідновлювальної відкличної кредитної лінії та додаткового виділення кредитних коштів, в результаті чого сума кредиту склала 681 000 грн.
26 вересня 2012 року між ОСОБА_6 та банком на виконання п. 2.5 кредитного договору було укладено договір іпотеки, згідно з умовами якого ОСОБА_6 передав в іпотеку кредитодавцю квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 144,3 кв. м, житловою площею 44,6 кв. м.
20 березня 2015 року посадовими особами ПАТ "Банк "Київська Русь" в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 26 вересня 2012 року № 1308-00-12-2, було здійснено перекази грошових коштів з рахунків фізичних та юридичних осіб, а саме:
з рахунка № НОМЕР_1, який належить ОСОБА_7 та відкрито у ПАТ "Банк "Київська Русь", на рахунок № НОМЕР_2, який належить ОСОБА_6 та відкрито у ПАТ "Банк "Київська Русь" було перераховано грошові кошти у сумі 191 948 грн;
з рахунка № НОМЕР_3, який належить ОСОБА_8 та відкрито у ПАТ "Банк "Київська Русь" на рахунок № НОМЕР_2, який належить ОСОБА_6, та відкрито у ПАТ "Банк "Київська Русь" було перераховано грошові кошти у сумі 208 946 грн.
Всього на рахунок № НОМЕР_2, який належить ОСОБА_6 та відкрито у ПАТ "Банк "Київська Русь", було перераховано грошові кошти у сумі 400 894 грн.
У подальшому, з рахунку на рахунок № НОМЕР_2, який належить ОСОБА_6 та відкрито у ПАТ "Банк "Київська Русь", було перераховано грошові кошти у сумі 400 894 грн.
Постановою правління Національного банку України від 19 березня 2015 року № 190 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" до категорії неплатоспроможних, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 19 березня 2015 року № 61 "Про запровадження тимчасової адміністрації "ПАТ "Банк "Київська Русь", згідно з яким з 20 березня 2015 року у зазначеному банку запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на здійснення тимчасової адміністрації.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.
Статтею 1068 ЦК встановлено, що банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.
Обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом (ст. 1074 ЦК у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до вимог ст. 1089 ЦК за платіжним дорученням банк зобов'язується за дорученням платника за рахунок грошових коштів, що розміщені на його рахунку у цьому банку, переказати певну грошову суму на рахунок визначеної платником особи (одержувача) у цьому чи в іншому банку у строк, встановлений законом або банківськими правилами, якщо інший строк не передбачений договором або звичаями ділового обороту.
При цьому переказ коштів - це рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою (п. 1.24 ст. 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні").
Спеціальним законом, яким унормовано процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, є Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) , згідно з яким тимчасова адміністрація - це процедура виведення банку з ринку, що запроваджується ФГВФО стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, а ліквідація банку - процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства (ч. 1 ст. 2 цього Закону).
Згідно з п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку. При цьому під кредиторами банку маються на увазі юридичні або фізичні особи, які мають документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань (ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність").
Водночас, відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) обмеження, встановлене п. 1 ч. 5 цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку щодо здійснення операцій з переказу коштів фізичних та юридичних осіб, що надійшли на їхні рахунки, починаючи з наступного дня після запровадження процедури тимчасової адміністрації.
Таким чином суди на зазначене вищу уваги не звернули, не врахували, що переказ грошових коштів з рахунків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 було здійснено 20 березня 2015 року, тобто під час запровадження тимчасової адміністрації, не перевірили чи поширюється на виконання зазначеної операції положення п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", відповідно до якого під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, зокрема щодо майнових зобов'язань, які здійснюються виключно у межах процедури ліквідації банку.
За таких обставин, апеляційний суд у порушення ст. ст. 303, 316 ЦПК України доводи апеляційної скарги не перевірив, обставини у справі в повній мірі не встановив, не визначився з характером спірних правовідносин та нормою матеріального права що підлягає застосуванню, що призвело до неправильного вирішення спору, що в силу ст. 338 ЦПК України є підставою для скасування ухвали апеляційного суду з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 336, п. 2 ч. 1 ст. 342 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" задовольнити частково.
Ухвалу апеляційного суду Одеської області від 05 квітня 2016 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді:
М.Є. Червинська
І.М. Завгородня
В.М. Коротун
Л.М. Мазур
Т.О. Писана