Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2016 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Кузнєцова В.О., суддів: Євтушенко О.І., Кадєтової О.В., Карпенко С.О., Мостової Г.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за клопотанням компанії "Італія-Україна Газ с.п.а." про визнання та надання дозволу на примусове виконання на території України рішення Арбітражного інституту Торгової палати м. Стокгольм у арбітражній справі № V 007/2008 від 19 грудня 2012 року про стягнення штрафу та процентів, за касаційною скаргою компанії "Італія-Україна Газ с.п.а." на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 28 березня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 27 квітня 2016 року,
в с т а н о в и л а:
У грудні 2015 року Компанія "Італія-Україна Газ с.п.а." звернулася до суду з клопотанням про визнання та надання дозволу на примусове виконання на території України рішення Арбітражного інституту Торгової палати м. Стокгольм від 19 грудня 2012 року у арбітражній справі № V007/2008 за позовом компанії "Італія-УкраїнаГаз с.п.а." до Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про стягнення штрафу в розмірі 12 718 486,00 доларів США та процентів у розмірі 6 889 096,00 доларів США.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 28 березня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 27 квітня 2016 року, клопотання компанії "Італія-Україна Газ с.п.а." залишено без розгляду.
У касаційній скарзі компанія "Італія-Україна Газ с.п.а." просить скасувати зазначені вище ухвали судів попередніх інстанцій та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, мотивуючи свої вимоги порушенням судами норм процесуального права.
Відповідно до п. 6 розд. ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
У зв'язку з цим касаційна скарга підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.
Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 393 ЦПК України, клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду подається до суду безпосередньо стягувачем (його представником) або, відповідно до міжнародного договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, іншою особою (її представником).
Згідно п. 5 ч. 3 ст. 394 ЦПК України, до клопотання додається, зокрема, документ, що посвідчує повноваження представника (якщо клопотання подається представником).
Залишаючи без розгляду клопотання Компанії "Італія-Україна Газ с.п.а.", суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що до клопотання не додано документу, який належним чином посвідчує повноваження представника заявника. З матеріалів справи не вбачається, що особа, яка підписала довіреність від імені заявника (стягувача), тобто ОСОБА_7, мала відповідні на те повноваження.
Проте, з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій погодитися не можна, виходячи з наступного.
Згідно зі статтею 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Відповідно до статті 34 Закону України "Про міжнародне приватне право" порядок видачі, строк дії, припинення та правові наслідки припинення довіреності визначаються правом держави, у якій видана довіреність.
Згідно зі статтею 13 цього Закону України "Про міжнародне приватне право" (2709-15) документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.
Згідно із ч. 1, ст. 15 Закону України "Про міжнародні договори України" чинні міжнародні договори України підлягають сумлінному дотриманню Україною відповідно до норм міжнародного права.
Згідно із ч. 2, ст. 19 Закону України "Про міжнародні договори України" якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.
Україна та Італія є країнами-учасницями Гаазької конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів від 05 жовтня 1961 року (995_082) . (Дата набуття чинності для України - 22 грудня 2003 року, для Італії -11 лютого 1978 року) (далі - "Конвенція").
За змістом статті 2 Конвенції кожна з договірних держав звільняє від легалізації документи, на які поширюється ця Конвенція і які мають бути представлені на її території.
За змістом статті 3 Конвенції єдиною формальною процедурою, яка може вимагатися для посвідчення автентичності підпису, якості, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичності відбитку печатки або штампу, якими скріплений документ, є проставлення передбаченого статтею 4 апостиля компетентним органом держави, в якій документ був складений.
У матеріалах справи наявна довіреність видана 11 грудня 2015 року у м. Рим, Італія від імені Компанії "Італія-Україна Газ с.п.а.", яка посвідчує повноваження представника Компанії "Італія-Україна Газ с.п.а." ОСОБА_8 та на якій проставлено апостиль Прокуратури республіки Італія у м. Римі.
Отже, відповідно до статті 34 Закону України "Про міжнародне приватне право", порядок видачі, строк дії, припинення та правові наслідки припинення зазначеної довіреності визначаються правом Республіки Італія.
З урахуванням положень Конвенції зазначена вище довіреність є належним чином легалізованою в Україні та жодних додаткових підтверджень щодо автентичності підпису ОСОБА_7, його повноважень в якості представника Компанії "Італія-Україна Газ с.п.а." на підписання довіреності та автентичності відбитку печатки компанії Компанії "Італія-Україна Газ с.п.а.", національним законодавством не вимагається.
За таких обставин суди попередніх інстанцій дійшли до передчасного висновку про залишення клопотання про визнання та надання дозволу на примусове виконання на території України рішення Арбітражного інституту Торгової палати м. Стокгольм від 19 грудня 2012 року у арбітражній справі № V007/2008 за позовом Компанії "Італія-Україна Газ с.п.а." до Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про стягнення штрафу та процентів без розгляду.
З огляду на викладене, оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій не можуть залишатися в силі і підлягають скасуванню відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 342 ЦПК України.
Керуючись ст. 336, п. 2 ч. 1 ст. 342 ЦПК України колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу компанії "Італія-Україна Газ с.п.а." задовольнити.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 28 березня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 27 квітня 2016 рокускасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді:
В.О. Кузнєцов
О.І. Євтушенко
О.В. Кадєтова
С.О. Карпенко
Г.І. Мостова