Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Ухвала
Іменем України
16 листопада 2016 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Маляренка А.В., Демяносова М.В., Ступак О.В.
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи: Львівська міська ради, третя Львівська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Львівської області від 4 березня 2016 року,
в с т а н о в и л а:
У грудні 2015 року ОСОБА_4 звернулась до суду із позовом до Львівської міської ради про визначення їй додаткового строку для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. В процесі розгляду справи відбулась заміна відповідача на ОСОБА_5 та ОСОБА_6
Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її син - ОСОБА_7, після смерті якого відкрилась спадщина на приміщення магазину, який був спільно нажитим майном ОСОБА_7 та його дружини ОСОБА_8, та три земельні ділянки.
Зазначала, що вона є особою похилого віку, не ходячою, нетранспортабельною, має низку хвороб, таких як: деформуючий остеоартроз обох колінних суглобів, больовий синдром та порушення функцій ходи, нестабільність правого колінного суглобу; гіпертонічна хвороба І ступня, ішемічна хвороба серця, ПФХ ІІ-ІІІ ст., ожиріння ІІ-ІІІ ст.
Вказувала, що в зв'язку зі своїм хворобливим станом не в змозі була самостійно займатись питанням оформлення спадщини, а тому погодилась на запропоновану допомогу невістки - ОСОБА_8, яка, як згодом з'ясувалось, обдурила її оформивши все спадкове майно на своє ім'я.
Про цей факт вона (позивач) дізналась після смерті невістки, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2. Як з'ясувалось, що все спадкове майно, яке залишилось після смерті її сина покійна невістка оформила на себе та в свою чергу склала заповіт на це майно на ім'я свого брата - ОСОБА_9
У листопаді 2014 року вона дізналась, що спадкова справа заведена у третій Львівській державній нотаріальній конторі.
Таким чином вважає, що після смерті сина є спадкоємцем першої черги за законом, разом із покійною невісткою.
Строк для подання заяви про прийняття спадщини пропустила через те, що покійна ОСОБА_8 її обдурила скориставшись її станом.
Просила позов задовольнити, визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 1 липня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено.
Визнано причини пропуску строку на прийняття спадщини поважними.
Визначено ОСОБА_4 додатковий строк терміном на три місяці для подачі до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.
Рішенням апеляційного суду Львівської області від 4 березня 2016 року, рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволені позову відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить рішення апеляційного суду скасувати, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права й неправильним застосуванням норм матеріального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-УІІІ "Про судоустрій статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позову, апеляційний суд виходив із безпідставності заявлених позовних вимог.
Судом встановлено, що позивач є спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_7
Разом з тим, із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті спадкодавця ОСОБА_7 до нотаріальної контори у передбачений законом термін не зверталась.
Згідно зі ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
Відповідно до ч.3 вказаної статті ЦК України (435-15) за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
При розгляді даної категорії справ суд повинен перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Даних вимог закону суд першої інстанції не врахував та прийшов до помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог і визначення додаткового строку для подання в нотаріальну контору заяви про прийняття спадщини.
Із матеріалів справи вбачається, що із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_7 до нотаріальної контори у передбачений законом термін звернулась лише його дружина ОСОБА_8 Нею ж і були отримані свідоцтва про право на спадщину за законом.
В той же час, ОСОБА_4 не позбавлена права звернутись до нотаріальної контори із відповідною заявою про прийняття спадщини.
Тобто звернення ОСОБА_4 до суду із даним позовом є передчасним, оскільки вона не зверталась до нотаріальної контори і не отримала вмотивовану відмову нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Наведені в касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.
Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення апеляційного суду Львівської області від 4 березня 2016 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Колегія суддів:
А.В. Маляренко
М.В.Демяносов
О.В.Ступак