ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ
З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2016 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України
з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Кузнєцова В.О.,
суддів: Ізмайлової Т.Л., Кадєтової О.В.,
Карпенко С.О., Мостової Г.І.,
розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство "Юстиція", Заводського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції, ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - відкрите акціонерне товариство "Сведбанк", про визнання недійсними прилюдних торгів, визнання права власності на квартиру та зобов'язання повернути квартиру за касаційною скаргою ОСОБА_4 та касаційною скаргою Заводського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції, від імені якого діє КарастанАльона Олександрівна, на рішення апеляційного суду Миколаївської області від 2 вересня 2015 року,
в с т а н о в и л а:
У вересні 2012 року ОСОБА_3 звернувся до суду з указаним позовом.
Зазначав, що 31 серпня 2012 року приватним підприємством "Спеціалізоване підприємство "Юстиція" (далі - ПП "Спеціалізоване підприємство "Юстиція") проведено прилюдні торги з реалізації належного йому нерухомого майна - двокімнатної квартири АДРЕСА_1.
Посилаючись на те, що прилюдні торги проведені із порушенням вимог закону щодо повідомлення його як власника квартири про час і місце їх проведення та стартову ціну реалізації предмета іпотеки, визначену на підставі недійсного звіту про оцінку майна, просив суд задовольнити позов, визнати недійсними прилюдні торги від 31 серпня 2012 року та протокол проведення прилюдних торгів з реалізації квартири АДРЕСА_1, визнати за ним право власності на вказану квартиру та застосувати наслідки недійсності правочину.
Справа переглядалась судами неодноразово.
Останнім рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 6 травня 2014 року у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 2 вересня 2016 року рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 6 травня 2014 року скасовано в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_3 про визнання недійсними прилюдних торгів і протоколу їх проведення та ухвалено в цій частині нове рішення, яким визнано недійсними прилюдні торги, які відбулись 31 серпня 2012 року, з реалізації двокімнатної квартири АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_3, визнано недійсним протокол проведення прилюдних торгів від 31 серпня 2012 року № 11/158/12/і-158, проведених ПП
"Спеціалізоване підприємство "Юстиція", з реалізації зазначеної квартири.
У іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права,просить скасувати оскаржуване рішення апеляційного суду в частині визнання прилюдних торгів і протоколу їх проведення недійсними, залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Заводський відділ державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції, від імені якого діє Карастан А.О., звернувся до суду із касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовити.
Відповідно до пункту 6 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.
Обговоривши доводи касаційних скарг, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають відхиленню з таких підстав.
Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відмовляючи у позові, суд першої інстанції виходив із того, що організація та проведення прилюдних торгів здійснювались відповідно до вимог чинного законодавства, тому відсутні правові підстави для визнання недійсними прилюдних торгів та протоколу їх проведення.
Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині визнання недійсними прилюдних торгів і протоколу їх проведення та задовольняючи позов у цій частині, виходив із того, що організація та проведення прилюдних торгів з реалізації майна за ціною, визначеною звітом про оцінку майна, який на час їх проведення втратив чинність, є порушенням вимог ч. 5 ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження", що вказує про наявність підстав для визнання прилюдних торгів та протоколу їх проведення недійсними.
З таким висновком апеляційного суду погодився суд касаційної інстанції, враховуючи наступне.
Судами встановлено, що 29 лютого 2009 року нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Яковлєвою Н.П. вчинено виконавчий напис № 1268 про звернення стягнення на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, яка належала на праві власності ОСОБА_3 та була передана в іпотеку відкритому акціонерному товариству "Сведбанк" (далі - ВАТ "Сведбанк"), правонаступнику акціонерного комерційного банку "ТАСКомерцбанк" (далі - АКБ "ТАСКомерцбанк").
20 вересня 2011 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису від 29 лютого 2016 року за № 1268 про звернення стягнення на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1.
Актом опису й арешту майна від 28 листопада 2011 року в межах виконавчого провадження накладено арешт на зазначену квартиру.
19 січня 2012 року затверджено звіт про оцінку вартості двокімнатної квартири № 47, що належить ОСОБА_3 і знаходиться по АДРЕСА_1, та встановлено, що її вартість складала 281 418 грн.
Проведення прилюдних торгів доручено спеціалізованій організації - ПП "Спеціалізоване підприємство "Юстиція", яке призначило прилюдні торги з реалізації спірного нерухомого майна на 7 червня 2012 року.
У зв'язку з тим, що прилюдні торги, призначені на 7 червня 2012 року, не відбулись, старшим державним виконавцем 25 червня 2012 року складено акт переоцінки майна на 25%, внаслідок чого вартість нерухомого майна склала 211 063 грн 50 коп.
Повторні прилюдні торги призначено на 20 липня 2012 року.
Повторні прилюдні торги, призначені на 20 липня 2012 року, не відбулись, що стало підставою для переоцінки 2 серпня 2012 року майна і його вартість склала 140 709 грн.
Відповідно до протоколу проведення прилюдних торгів № 11/158/12/і158 прилюдні торги відбулись 31 серпня 2012 року з одним учасником - ОСОБА_4, який і став їх переможцем, запропонувавши за предмет іпотеки 140 709 грн.
6 вересня 2012 року головним державним виконавцем Заводського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції складено акт про проведення прилюдних торгів з реалізації предмета іпотеки.
Згідно із ч. 2 ст. 16, ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ) одним зі способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням стороною (сторонами) вимог, встановлених ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу, зокрема у зв'язку з невідповідністю змісту правочину цьому Кодексу та іншим актам цивільного законодавства.
Правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема, на підставі норм цивільного законодавства (ст. ст. 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів, передбачених положеннями Закону України "Про іпотеку" (898-15) та Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна.
Частиною третьою ст. 62 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що майно передається на реалізацію за ціною та в порядку, визначеними статтею 58 цього Закону.
Згідно із ч. 1 ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження" визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки нерухомого майна та майна, вартість якого перевищує сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (2658-14) .
Відповідно до ч. 5 ст. 58 вказаного Закону звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні вважається чинним протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.
На момент проведення прилюдних торгів, у тому числі повторних торгів, для визначення вартості об'єкта оцінки звіт про оцінку майна повинен бути дійсним.
Проведення прилюдних торгів з реалізації майна за ціною, визначеною звітом про оцінку майна, який утратив чинність, є порушенням установлених законодавством правил про порядок реалізації майна на прилюдних торгах.
Перевіряючи законність рішення суду першої інстанції та скасовуючи його в частині вирішення позовних вимог про визнання недійсними прилюдних торгів та протоколу їх проведення, апеляційний суд у відповідності до вимог ст.ст. 212, 214, 303, 315 ЦПК України (1618-15) вірно визначив характер спірних правовідносин та норму права, яка підлягала застосуванню, і, встановивши, що прилюдні торги відбулися з порушення вимог закону, оскільки проведені більше ніж через шість місяців з моменту підписання звіту про оцінку реалізованого майна, дійшов висновку про порушення прав та законних інтересів позивача, у зв'язку із чим правомірно задовольнив позов у цій частині.
Доводи касаційних скарг про порушення судом норм процесуального права і неправильне застосування норм матеріального права є безпідставними, не спростовують висновків суду апеляційної інстанцій та не дають підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Статтею 337 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку про відхилення касаційних скарг і залишення рішення суду апеляційної інстанції без змін.
Керуючись ст. ст. 336, 337, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а:
Касаційні скарги ОСОБА_4 та Заводського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції, від імені якого діє КарастанАльона Олександрівна, відхилити.
Рішення апеляційного суду Миколаївської області від 2 вересня 2015 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді
В.О. Кузнєцов
Т.Л. Ізмайлова
О.В. Кадєтова
С.О.Карпенко
Г.І.Мостова