розглянувши в попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом Департаменту соціальної політики Вінницької обласної державної адміністрації, Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до ОСОБА_5 про повернення транспортного засобу, за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Чернівецького районного суду Вінницької області від 04 березня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 30 травня 2016 року,

У лютому 2015 року Департамент соціальної політики Вінницької обласної державної адміністрації та Вінницьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулися до суду з позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що наказом Головного управління праці та соціального захисту населення Вінницької обласної державної адміністрації від 27 вересня 2012 року № 105 інваліду І групи Великої Вітчизняної війни ОСОБА_6 було надано в користування автомобіль ЗАЗ "Сенс" TF 698 К-20, 2012 року випуску, з оплатою 7 % вартості.

ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року, проте відповідач, який є його сином, протягом шести місяців з дня смерті свого батька не вніс до державного бюджету розрахункової суми вартості автомобіля та відмовляється у добровільному порядку повернути транспортний засіб.

Посилаючись на наведене, позивачі просили суд зобов'язати відповідача повернути Департаменту соціальної політики Вінницької обласної державної адміністрації автомобіль ЗАЗ "Сенс" TF 698 К-20, 2012 року випуску, кузов № НОМЕР_1 та стягнути судовий збір.

Рішенням Чернівецького районного суду Вінницької області від 06 травня 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 08 липня 2015 року, в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02 грудня 2015 року касаційну скаргу Департаменту соціальної політики Вінницької обласної державної адміністрації задоволено частково.

Рішення Чернівецького районного суду Вінницької області від 06 травня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 08 липня 2015 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Чернівецького районного суду Вінницької області від 04 березня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області від 30 травня 2016 року, позовні вимоги Департаменту соціальної політики облдержадміністрації, Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до ОСОБА_5 про повернення транспортного засобу задоволено.

Зобов'язано ОСОБА_5 повернути Департаменту соціальної політики Вінницької обласної державної адміністрації автомобіль ЗАЗ "Сенс" TF 698 К-20, 2012 року випуску, кузов № НОМЕР_1, у повній комплектності, який був виданий інваліду війни І групи ОСОБА_6 за 7 % вартості.

Стягнуто з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 судовий збір у розмірі 466 грн 36 коп. на користь держави в особі Фонду соціального захисту інвалідів.

У касаційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати судові рішення, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Заслухавши суддю-доповідача у справі, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншим.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що відповідач після смерті свого батька ОСОБА_6 у встановлений п. 16 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 2006 року № 999 (999-2006-п) (далі - Порядок) шестимісячний строк сплатив вартість спірного автомобіля.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу, про те, що Департамент соціальної політики Вінницької обласної державної адміністрації протиправно не повідомив його про залишкову вартість автомобіля та рахунок, на який він має сплатити таку суму, є безпідставними та спростовуються встановленими у справі обставинами.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що у 2012 році ОСОБА_6 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку забезпечення інвалідів автомобілями" від 19 липня 2006 року № 999 (999-2006-п) та відповідно до наказу Головного управління праці та соціального захисту населення Вінницької обласної державної адміністрації від 27 вересня 2012 року № 105 за 7 % вартості отримав автомобіль ЗАЗ "Сенс" TF698 К-20, 2012 року випуску, кузов № НОМЕР_1, оскільки був інвалідом І групи і мав право на пільги, встановлені законодавством України щодо ветеранів та інвалідів війни, про що свідчить посвідчення серії НОМЕР_4, видане Управлінням праці та соціального захисту населення Чернівецької районної державної адміністрації від 27 березня 2003 року.

При видачі автомобіля ОСОБА_6 був ознайомлений з тим, що автомобіль видається йому лише в користування та є державним майном, про що підписав заяву-зобов'язання.

Згідно із свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 24 лютого 2014 року, ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_6 помер і після його смерті транспортний засіб залишився у його сина ОСОБА_5, який проживав разом із ним за однією адресою.

Відповідно до розпорядження голови Вінницької обласної державної адміністрації від 29 грудня 2012 року № 750, зі змінами згідно із розпорядженням від 27 березня 2013 року № 125 Головне управління праці та соціального захисту населення Вінницької обласної державної адміністрації реорганізовано в Департамент соціальної політики Вінницької обласної державної адміністрації.

Згідно із книгою обліку вихідної кореспонденції Управління праці та соціального захисту населення Чернівецької райдержадміністрації № 1192 зареєстровано клопотання ОСОБА_5 про надання згоди на сплату коштів за транспортний засіб.

Клопотання ОСОБА_5 про переоформлення транспортного засобу зареєстроване у Департаменті соціальної політики Вінницької обласної державної адміністрації 20 серпня 2014 року.

Листом Департаменту соціальної політики Вінницької обласної державної адміністрації від 28 серпня 2014 року № 04-3841 ОСОБА_5 було відмовлено у зв'язку із пропуском шестимісячного строку для викупу автомобіля, який передбачений п. 16 Порядку.

Таким чином, п. 16 Порядку містить вимоги щодо сплати за автомобіль, який було надано інваліду як гуманітарну допомогу, та встановлює строк, протягом якого член сім'ї інваліда вправі викупити цей автомобіль, а не строк звернення із відповідною заявою щодо наміру його викупити та переоформлення.

З огляду на вищевикладене, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про порушення судами норм процесуального та матеріального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Чернівецького районного суду Вінницької області від 04 березня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 30 травня 2016 року залишити без змін.