розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку"Правекс-Банк" до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційного банку"Правекс-Банк" на рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 23 листопада 2015 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківськоїобласті від 22 березня 2016 року,

У серпні 2015 року публічне акціонернетовариство комерційного банку "Правекс-Банк"(далі - ПАТ КБ "Правекс-Банк") звернулося до суду з указаним вище позовом, посилаючись на те, що 15 травня 2008 року між акціонерним комерційним банком "Правекс-Банк", правонаступником якого є ПАТ КБ "Правекс-Банк", та ОСОБА_4 укладено кредитний договір, за умовами якого позичальник отримав кредит у розмірі 12 340 доларів США зі сплатою 13,99 % річних та кінцевим терміном повернення - до 15 травня 2015 року. Цього ж дня на забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором між банком та ОСОБА_5 було укладено договір поруки, згідно умов якого вона зобов'язалась відповідати перед банком солідарно з позичальником.

Позичальник ОСОБА_4взяті на себе зобов'язання належним чином не виконував, на вимоги як він так і поручитель не реагували, унаслідок чого станом на 22 червня 2015 року виникла заборгованість за кредитним договором у розмірі 18 926 доларів 50 центів США, з яких: заборгованість за кредитом у розмірі 10 429 доларів США; 8 497 доларів 50 центів США заборгованість по процентам; заборгованість по сплаті пені у розмірі 416 934 грн 04 коп., з яких: 200 203 грн 81 коп. пеня за несвоєчасну сплату кредиту і 216 730 грн 22 коп. пеня за несвоєчасну сплату процентів по кредиту.

З урахуванням наведеного ПАТ КБ "Правекс-Банк" просило суд стягнути з відповідачів заборгованість за вищевказаним кредитним договором.

Рішенням Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 23 листопада 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 22 березня 2016 року, у задоволенні позову ПАТ КБ "Правекс-Банк"відмовлено.

У касаційній скарзі ПАТ КБ "Правекс-Банк", посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове рішення, яким його позов задовольнити.

Касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалено з додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України), дійшли до правильного висновку про те, що банк пропустив строк позовної давності для звернення до суду за захистом порушеного права, про застосування якого заявив відповідач, оскільки звернувся із позовом у серпні 2015 року про стягнення кредиту, наданого відповідачу 15 травня 2008 року, який згідно умов договору здійснив останній щомісячний платіж у лютому 2010 року. При цьому банк, пред'явивши 20 квітня 2012 року до ОСОБА_4 вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, що відповідає умовам п. 9.1 кредитного договору та положенням ч. 2 ст. 1050 ЦК України, тим самим змінив строк виконання основного зобов'язання, і протягом трьох років не пред'явив вимоги до позичальника, а протягом шести місяців не пред'явив позову до поручителя.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постановах від 29 січня 2014 року № 6-155 цс13, від 2 грудня 2015 року № 6-1349цс15, від 22 червня 2016 року № 6-368цс16, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для судів.

Доводи касаційної скарги про те, що строк дії кредитного договору до 15 травня 2015 року і позовна давність не пропущена безпідставні, так як банком змінено строк виконання основного зобов'язання.

Отже, судові рішення є законними і обгрунтованими й підстав для їх скасування немає.

Враховуючи наведене та керуючись положеннями ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити судові рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку "Правекс-Банк" відхилити.

Рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 23 листопада 2015 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 22 березня 2016 року залишити без змін.