головуючого Кузнєцова В.О., суддів: Ізмайлової Т.Л., Кадєтової О.В., Карпенко С.О., Мостової Г.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про стягнення аліментів на дитину, за касаційною скаргою ОСОБА_8 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 05 грудня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 21 грудня 2015 року,

У вересні 2014 року ОСОБА_6 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_7, в якому просила стягнути з останнього на її користь аліменти на неповнолітню дитину ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, за минулий час з 18 вересня 2011 року по 18 вересня 2014 року та до досягнення донькою повноліття у розмірі 1/2 частини від заробітку ( доходу) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. В обґрунтування заявленого позову посилається на те, що з 22 січня 1994 року вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_7, який був розірваний 18 квітня 2007 року. Від даного шлюбу є неповнолітня дочка ОСОБА_9, яка проживає із нею і знаходиться на її утриманні. У зв'язку з тим, що матеріальної допомоги на утримання дочки відповідач не надає, вона вимушена звернутися до суду із відповідним позовом.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 05 грудня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 21 грудня 2015 року, позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 аліменти на дочку ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі Ѕ частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 30 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 18 вересня 2014 року і до ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

У касаційній скарзі ОСОБА_8 просить скасувати судові рішення у справі, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права, та ухвалити нове рішення про зменшення розміру стягнутих аліментів до 1/6 частини від усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_7

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив із можливості відповідача сплачувати аліменти саме у такому розмірі.

Проте погодитися з таким висновком судів не можна.

Судом установлено, що з 22 січня 1994 року по 18 квітня 2007 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого у них народилася неповнолітня дочка ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, яка проживає разом з матір'ю ОСОБА_6 та знаходиться на її утриманні.

Статтею ст. 51 Конституції України гарантовано, а ст. 180 СК України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до вимог ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених ст. 184 цього Кодексу.

Згідно з роз'ясненнями, викладеними у п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" (v0003700-06) , вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК України.

Частиною 3 ст. 10 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.

Проте, у порушення вимог ст. ст. 212- 214, 315 ЦПК України суди, не з'ясували матеріального становища відповідача, чи є у нього інші неповнолітні діти, непрацездатна дружина, батьки; інші обставини, що мають істотне значення для визначення розміру аліментів у розумінні ч. 1 ст. 184 СК України.

При цьому, залишаючи без змін рішення суду, апеляційний суд не надав належної відповіді на доводи апеляційної скарги ОСОБА_8, та вказуючи на визнання відповідачем позову, не зазначив якими доказами це підтверджується.

Ураховуючи, що фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, судами попередніх інстанцій не встановлені, судові рішення не відповідають вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, зазначені порушення норм процесуального права призвели до неправильного вирішення спору, що в силу ч. 2 ст. 338 ЦПК України є підставою для їх скасування із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції .

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати в цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу ОСОБА_8 задовольнити частково.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 05 грудня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 21 грудня 2015 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.