розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до садівницького товариства "Простір", третя особа - публічне акціонерне товариство "Київобленерго", про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії, відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_4, ОСОБА_5 на рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Київської області від 02 березня 2016 року та за касаційною скаргою садівницького товариства "Простір" на рішення Бородянського районного суду Київської області від 25 грудня 2015 року та рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Київської області від 02 березня 2016 року,

У листопаді 2015 року ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулися до суду з позовом до садівницького товариства "Простір" (далі - СТ "Простір"), третя особа - публічне акціонерне товариство "Київобленерго" (далі - ПАТ "Київобленерго"), про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії, відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позову зазначали, що являються членами СТ "Простір" та власниками земельних ділянок № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2, які розташовані по АДРЕСА_1.

21 грудня 2014 року правлінням СТ "Простір" земельні ділянки позивачів було відключено від лінії електропередач, оскільки вони не сплатили по 1 000 грн на будівництво нової лінії електропередач, однак дії відповідача рішенням Бородянського районного суду Київської області від 21 квітня 2015 року, яке набрало законної сили, визнано неправомірними та зобов'язано відновити електропостачання до садових ділянок ОСОБА_4 та ОСОБА_5

28 вересня 2015 року електропостачання до земельних ділянок позивачів поновлено в присутності державного виконавця ВДВС Бородянського РУЮ та одразу після його від'їзду електропостачання вказаних земельних ділянок знову було відключено.

Також вказували, що заборгованості по сплаті членських внесків або оплаті за спожиту електроенергію вони не мають, через що вважають дії СТ "Простір" щодо повторного відключення їх земельних ділянок від мережі електропостачання неправомірними.

В зв'язку з викладеним просили визнати дії СТ "Простір" по відключенню від мережі електропостачання садової ділянки № НОМЕР_1, яка належить ОСОБА_4 та садової ділянки № НОМЕР_2, яка належитьОСОБА_5 та знаходяться на АДРЕСА_1 на території СТ "Простір" неправомірними, зобов'язати відповідача відновити електропостачання зазначених земельних ділянок та стягнути з СТ "Простір" на їх користь моральну шкоду по 10 000 грн.

Рішенням Бородянського районного суду Київської області від 25 грудня 2015 року позов задоволено частково.

Визнано неправомірними дії СТ"Простір" по відключенню від мережі електропостачання садових ділянок № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2.

Зобов'язано СТ "Простір" відновити електропостачання зазначених земельних ділянок.

Стягнуто з СТ "Простір" на користь ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на відшкодування моральної шкоди по 4 134 грн кожному.

В іншій частині позовувідмовлено.

Вирішено питання щодо судових витрат.

Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Київської області від 02 березня 2016 року рішення Бородянського районного суду Київської області від 25 грудня 2015 року скасовано в частині задоволення позовних вимог про стягнення моральної шкоди та ухвалено в цій частині нове рішення, про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди.

В іншій частині рішення залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, ОСОБА_5 просять скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права.

У касаційній скарзі СТ "Простір" просить скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Касаційні скарги підлягають відхиленню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно вимог ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Установлено й це вбачається з матеріалів справи, що рішення судів ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування не встановлено.

Пунктами 3.7, 5.3 Статуту СТ "Простір" передбачено, що член товариства зобов'язаний сплачувати членські та цільові внески встановлені загальними зборами (а.с. 93-101).

В пунктах 5.6, 5.7 Статуту СТ "Простір" зазначено, що питання електрифікації у товаристві розглядають та вирішують збори електроспоживачів товариства. Збори електроспоживачів правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні 50%+1 електроспоживач товариства. За відсутності електроспоживача товариства з поважних причин брати участь у зборах електроспоживачів товариства, представляти його інтереси можуть лише члени його сім'ї за дорученням.

Відповідно до п. 5.26. Статуту товариства, якщо член товариства не розрахувався за використану електроенергію (не опломбував лічильник електроенергії чи не вирішив інші проблеми, пов'язані з використанням лінії електропередач) протягом трьох днів Комісія по використанню електроенергії позбавляє члена товариства права користування загальним майном товариства - лінією електроенергії.

Судом установлено, що позивачі є членами СТ "Простір" і власниками земельних ділянок, що розташовані на території даного товариства, що підтверджується копіями членських книжок садоводів та державних актів (а.с. 11,16-19,21-22,25-26).

Зазначені земельні ділянки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 були підключені до лінії електромереж, за що позивачами проводилась оплата за спожиту електроенергію СТ "Простір" (а.с. 12-15,20,23-24,104-105).

11 листопада 2014 року між ПАТ "Київобленерго" та СТ "Простір" укладено договір на постачання електричної енергії № 220057300.

В грудні 2014 року електропостачання до земельних ділянок позивачів за рішенням загальних зборів СТ "Простір" було відключене, в зв'язку з несплатою ними по 1 000 грн на будівництво нової лінії електропередач, однак відключення визнано рішенням Бородянського районного суду Київської області від 21 квітня 2015 року неправомірним та зобов'язано відповідача поновити постачання електроенергії, що й було зроблено 28 вересня 2015 року (а.с. 64-72, 126-127).

Також 28 вересня 2015 року земельні ділянки позивачів знову були СТ "Простір" відключені від електропостачання, посилаючись на протоколи загальних зборів товариства від 02 травня 2015 року та 13 червня 2015 року, на яких були вирішені питання про оформлення договору на поставку електроенергії до земельних ділянок до 01 вересня 2015 року та про сплату за реконструкцію нової електролінії по 1 000 грн, чого ОСОБА_4 та ОСОБА_5 виконано не було.

Згідно зі ст. 25 Закону України "Про електроенергетику" споживачі електричної енергії мають право на підключення до електричної мережі у разі виконання правил користування електричною енергією.

Статтею 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Частиною 1 ст. 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

В пункті 12.3. Правил користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЕ № 28 від 31 липня 1996 року (z0417-96) передбачено, що населений пункт на підставі договору про постачання електричної енергії здійснює закупівлю електричної енергії у постачальника електричної енергії з метою її подальшого використання споживачами населеного пункту для задоволення комунально-побутових потреб споживачів населеного пункту, для технічних цілей та інших потреб населеного пункту. За обсяг закупленої електричної енергії з постачальником електричної енергії розраховується населений пункт відповідно до умов договору.

Тобто, виходячи з зазначеного пункту СТ "Простір" не є споживачем електричної енергії, а лише закуповує електричну енергію у постачальника з метою її подальшого використання членами товариства, які є споживачами даного виду послуг.

Оскільки споживачами електричної енергії є члени товариства, як фізичні особи, то на спірні правовідносини поширюється дія Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 (1357-99-п) .

Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 (1357-99-п) визначено, що припинення енергопостачання можливе лише з підстав, передбачених законом і лише енергопостачальником або за його згодою.

Відповідно до п. 35 Правил користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 (1357-99-п) енергопостачальник має право відключати споживача у разі: самовільного підключення до електричної мережі; розкрадання електричної енергії, навмисного пошкодження приладу обліку та зриву пломби; порушення термінів сплати за спожиту електричну енергію; несплати за встановлення нового приладу обліку; невиконання припису державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної енергії; зниження показників якості електричної енергії з вини споживача.

Отже, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходячи з доказів, поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України), з урахуванням встановлених обставин і вимог ст. ст. 10, 60 ЦПК України, дійшов вірного й обґрунтованого висновку в частині визнання дій відповідача неправомірними та зобов'язання поновити електроенергію, оскільки споживачами електричної енергії є члени товариства, як фізичні особи, то на спірні правовідносини поширюється дія Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ № 1357 від 31 липня 1999 року (1357-99-п) , які мають вищу силу у порівнянні зі Статутом товариства, та регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами.

Також апеляційний суд, скасовуючи рішення першої інстанції в частині стягнення на користь позивачів з відповідача моральної шкоди та відмовляючи в задоволенні позову в цій частині позовних вимог, прийшов до вірного висновку, оскільки факт спричинення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 моральної шкоди не підтверджено й не доведено належними та допустимими доказами, крім того правовідносини, які склалися у сторін щодо споживання електричною енергією, випливають із членства в садівницькому товаристві та врегульовані Статутом товариства, положеннями якого не передбачено право на відшкодування моральної шкоди, завданої товариством при здійсненні ним діяльності.

Колегія суддів погоджується з такими висновками судів, оскільки вони узгоджуються з матеріалами та обставинами справи.

Доводи касаційних скарг ОСОБА_4, ОСОБА_5та СТ "Простір"висновків судів не спростовують.

Матеріали витребуваної справи не свідчать про те, що судами при розгляді даної справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 338- 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.

Таким чином, оскаржувані рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для їх скасування відсутні.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Ураховуючи вищенаведене та керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційні скарги ОСОБА_4, ОСОБА_5 та садівницького товариства "Простір" відхилити.

Рішення Бородянського районного суду Київської області від 25 грудня 2015 року в частині не скасованій рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Київської області від 02 березня 2016 року та рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Київської області від 02 березня 2016 року залишити без змін.