розглянувши у судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства "БМ Банк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства "БМ Банк" на рішення апеляційного суду Львівської області від 28 грудня 2015 року,

Публічне акціонерне товариство "БМ Банк" (далі - ПАТ "БМ Банк") звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

На обґрунтування позовних вимог посилалось на те, що 15 січня 2013 року між ПАТ "БМ Банк" та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № 319754-IS відповідно до якого останньому було надано кредит в розмірі 20 000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 5,00 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом.

Посилаючись на те, що позичальник не виконує зобов'язання за зазначеним кредитним договором, у зв'язку із чим станом на 01 січня 2015 року утворилась заборгованість у сумі 30 170 грн 31 коп., з яких: строкова заборгованість за кредитом у сумі 10 807 грн 19 коп., прострочена заборгованість за кредитом у розмірі 9 192 грн 81 коп., недозволений перерозхід у сумі 260 грн 12 коп., проценти за прострочений кредит в сумі 2 500 грн 49 коп., проценти за недозволений перерозхід в сумі 126 грн, прострочені процентів в сумі 3 113 грн 43 коп., строкові відсотків в сумі 294 грн 92 коп., комісія за несвоєчасну оплату більше 7 днів в сумі 575 грн 25 грн., комісія за несвоєчасну оплату більше 30 днів в сумі 3 300 грн., ПАТ "БМ Банк" просило стягнути вказану суму заборгованості з відповідача на свою користь.

Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 09 вересня 2015 року позов ПАТ ""БМ Банк" задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ "БМ Банк" заборгованість за кредитним договором від 15 січня 2013 року № 319754-IS у розмірі 30 170 грн 21 коп.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Львівської області від 28 грудня 2015 року рішення Личаківського районного суду м. Львова від 09 вересня 2015 року змінено в частині розміру заборгованості та зменшено її розмір з 30 170 грн 21 коп. до 26 624 грн 96 коп.

У касаційній скарзі ПАТ "БМ Банк" просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, обґрунтовуючи свої доводи порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Відповідно до п. 6 розд. ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VІІ "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Судами встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 15 січня 2013 року між ПАТ "БМ Банк" та ОСОБА_4 було укладено договір № 319754-IS про відкриття та обслуговування карткового рахунку з видачею міжнародної платіжної картки та встановленням кредитного ліміту, відповідно до умов якого банк надав відповідачу кредит у сумі 20 000 грн зі строком виконання до 14 січня 2015 року зі сплатою 5 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 4.1.1 договору у випадку недотримання позичальником строків виконання зобов'язань за цим договором, а саме, за прострочення оплати обов'язкового платежу, позичальник зобов'язаний сплатити РКО за переказ коштів на рахунки простроченої заборгованості (при несплаті обов'язкового платежу більше 7 календарних днів), у розмірі 30 грн без ПДВ, а у випадку недотримання клієнтом строків виконання зобов'язань за цим договором, а саме прострочення оплати обов'язкового платежу, позичальник зобов'язаний сплатити комісію РКО за переказ коштів на рахунки простроченої заборгованості (при несплаті обов'язкового платежу більше 30 календарних днів) в розмірі 300 грн без ПДВ.

Отже, змінюючи рішення суду першої інстанції в частині розміру заборгованості, яка підлягає стягненню з ОСОБА_3 на користь ПАТ "БМ Банк", апеляційний суд, з урахуванням вимог п. 4.1.1 кредитного договору, дійшов обґрунтованого висновку, що з відповідача підлягає стягненню комісія у розмірі 330 грн.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судом допущено порушення норм матеріального та процесуального права, які давали б підстави для скасування оскаржуваного судового рішення, а тому касаційна скарга підлягає відхиленню.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ