Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
У х в а л а
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 травня 2013 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Висоцької В.С., Гримич М.К., Фаловської І.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, Першої Вінницької державної нотаріальної контори про визначення спільного майна подружжя та визнання права власності; за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про усунення від права спадкування за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 7 грудня 2012 року та рішення апеляційного суду Вінницької області від 28 січня 2013 року,
встановила:
У липні 2012 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5, Першої Вінницької державної нотаріальної контори про визначення спільного майна подружжя та визнання права власності.
В обґрунтування позову зазначала, що після смерті її батька - ОСОБА_6 відкрилась спадщина на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1, а вона як спадкоємець першої черги має право на спадкування 1/2 частини спадщини, до складу якої входить 1/2 частина квартири.
Не погодившись з позовом, у вересні 2012 року ОСОБА_5 звернулася з зустрічним позовом до ОСОБА_4 про усунення від права спадкування посилаючись на те, що спадкодавець ОСОБА_6 тяжко хворів, йому було встановлено 1 групу інвалідності з висновком про потребу у сторонній допомозі.
Зазначала, що ОСОБА_4 свідомо ухилялась від надання допомоги та підтримки батькові, а тому має бути усунена від права на спадкування.
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 7 грудня 2012 року позов ОСОБА_4 задоволено.
Визнано спільним майном подружжя ОСОБА_5 і ОСОБА_6 1/2 частку квартири АДРЕСА_1, яка зареєстрована за ОСОБА_5 на підставі свідоцтва на право власності на житло від 29 липня 2003 року.
Визнано за ОСОБА_4 право власності на 1/8 частку даної квартири в порядку спадкування після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_6
Зустрічний позов ОСОБА_5 залишено без задоволення.
Рішенням апеляційного суду Вінницької області від 28 січня 2013 року рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову ОСОБА_4 скасовано та в цій частині ухвалено нове про відмову в задоволенні позову. У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати ухвалені в справі судові рішення в частині відмови в задоволенні зустрічного позову та в цій частині ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_5 задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
У іншій частині судові рішення не оскаржуються, а тому не переглядаються в касаційному порядку.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до ч.3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Відмовляючи ОСОБА_5 у задоволенні позову, суди нижчих інстанцій виходили з того, що ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребував допомоги, полягає в її умисних діях чи бездіяльності, спрямованих на уникнення від обов'язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення, пов'язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов'язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій.
З обставин справи вбачається, що ОСОБА_4 проживає на території Російської Федерації в Республіці Комі, працює капітаном внутрішньої служби, однак докази того, що вона мала можливість надавати підтримку та допомогу спадкодавцю, але навмисно не надавала, відсутні.
Таким чином, суд дійшов вірного правового висновку про відсутність підстави для усунення її від спадкування, з підстав передбачених ч.5 ст. 1224 ЦК України.
Висновок суду підтверджений матеріалами справи, дослідженими судом.
Наведені в касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.
Згідно вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити, рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 7 грудня 2012 року та рішення апеляційного суду Вінницької області від 28 січня 2013 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В.С. Висоцька М.К. Гримич І.М. Фаловська