головуючого Дьоміної О.О., суддів: Дем'яносова М.В., Іваненко Ю.Г., Леванчука А.О., Ситнік О.М., розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_5 до публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" про стягнення суми депозиту, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 11 квітня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 25 травня 2016 року,

У березні 2016 року ОСОБА_5 звернувся до суду із вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що 24 березня 2015 року він уклав з публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (далі - ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк") договір-анкету про отримання банківського продукту "Депозит", за умовами якого ним до банку була внесена сума 133 486,11 доларів США з нарахуванням 10,1 % річних строком - 12 місяців.

22 березня 2016 року він звернувся до банку із письмовою вимогою про повернення 25 березня 2016 року суми депозиту та нарахованих відсотків, однак відповідач суму вкладу не повернув, відсотків не сплатив.

У зв'язку з цим позивач просив зобов'язати відповідача видати йому готівкою одноразовою операцією через касу банку належні йому грошові кошти у валюті обліку з поточного рахунку № НОМЕР_1 суму коштів у розмірі 133 486,11 доларів США та 207,57 доларів США нарахованих відсотків за вкладом.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 11 квітня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 25 травня 2016 року, позов ОСОБА_5 задоволено частково. Зобов'язано ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" видати ОСОБА_5 готівкою одноразовою операцією через касу банку належні йому грошові кошти у валюті обліку з поточного рахунку № НОМЕР_1 суму коштів у розмірі 133 486,11 доларів США та 207,57 доларів США нарахованих відсотків за вкладом. Вирішено питання про судові витрати. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і ухвалити нове рішення у справі про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та вивчивши обставини справи, вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суди правильно виходили із встановлених у справі обставин, які свідчать про те, що 24 березня 2015 року між ОСОБА_5 та ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" було укладено договір-анкету про отримання банківського продукту "Депозит", за умовами якого позивачем до банку була внесена сума у розмірі 133 486,11 доларів США з нарахуванням 10,1 % річних та терміном дії до 25 березня 2016 року включно.

Внесення ОСОБА_5 коштів у сумі 133 486,11 доларів США підтверджується копією платіжного доручення в іноземній валюті або банківських металах від 24 березня 2015 року № 024DЕВК150830008 з відміткою ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" про зарахування цих коштів (а. с. 9).

22 березня 2016 року позивач звернувся до банку із письмовою вимогою (а. с.10) про повернення 25 березня 2016 року суми депозиту та нарахованих відсотків, однак відповідач суму вкладу не повернув, відсотків не сплатив.

Статтею 525 ЦК України передбачено недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Відповідно до ст. 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

Згідно зі ст. 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що находяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Статтею 58 Закону України "Про банки і банківську діяльність" передбачено, що банк відповідає за своїми зобов'язаннями всім своїм майном відповідно до законодавства.

Суди, встановивши, що банк по закінченню строку дії договору ухиляється від виконання своїх зобов'язань щодо повернення суми депозиту позивачу та нарахованих за ним відсотків, і таким чином порушує права останнього, дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для зобов'язання банку повернути ці кошти ОСОБА_5 у судовому порядку.

Такий висновок судів відповідає встановленим у справі обставинам, наявним у справі доказам, яким суди відповідно до ст. ст. 60, 212, 303 ЦПК України надали належну оцінку, та узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду України, викладеними у постановах від 25 грудня 2013 року у справі № 6-140цс13 та від 10 лютого 2016 року у справі № 6-1680цс15.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції та ухвала апеляційного суду відповідають вимогам матеріального та процесуального права, а наведені в касаційній скарзі доводи заявника є необґрунтованими й правильність вищезазначених висновків судів не спростовують. За таких обставин рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 336, 337, 344, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 11 квітня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 25 травня 2016 року залишити без змін.