розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення апеляційного суду Миколаївської області від 26 квітня 2016 року,

У листопаді 2010 року публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський акціонерний банк" (далі - ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк") звернулося до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що за умовами кредитного договору від 1 лютого 2008 року, укладеного між відкритим акціонерним товариством "ВіЕйБі Банк", правонаступником якого є ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк", та ОСОБА_4 було остання отримала грошові кошти в розмірі 10 600 грн зі сплатою 24% річних, строком до 28 січня 2011 року. У зв'язку з неналежним виконанням відповідачкою взятих на себе зобов'язань станом на 2 листопада 2010 року утворилась заборгованість у розмірі 8 594,38 грн, яку позивач просив стягнути з відповідача.

Заочним рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 23 червня 2011 року позов задовлено.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" заборгованість за кредитним договором в розмірі 8 594,38 грн, судовий збір в розмірі 85,94 грн та 120 грн витрат на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 26 квітня 2016 року заочне рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 23 червня 2011 року в частині стягнення розміру заборгованості змінено.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" заборгованість за кредитним договором, яка утворилась станом на 2 листопада 2010 року в розмірі 7 086,87 грн, із яких: 6 007,05 грн заборгованості за тілом кредиту та 1 079,82 грн заборгованості по відсоткам.

В іншій частині заочне рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_5 просить змінити рішення апеляційного суду в частині стягнення розміру заборгованості та стягнути з ОСОБА_5 на користь ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" заборгованість за кредитом та відсотками в розмірі 4 751 грн, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Вирішуючи спір, апеляційний суд вірно застосовував положення ст. ст. 526, 1054 ЦК України, на підставі наданих сторонами доказів, яким дав оцінку, у тому числі копіям квитанцій про погашення кредиту, встановив фактичні обставини справи та прийшов до правильного правового висновку, що відповідач зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконала, у зв'язку з чим станом на 2 листопада 2010 року існує заборгованість в розмірі 7 086,87 грн, яка підтверджена доказами та добровільно не сплачена відповідачем, тому позивач має право на стягненнякоштів у судовому порядку.

Доводи касаційної скарги, що суд першої інстанції не мав правових підстав для розгляду справи в заочному порядку не можуть бути підставою для скасування рішення апеляційного суду, оскільки сторона відповідача приймала участь в судовому засіданні в апеляційній інстанції та надавала пояснення.

Висновок апеляційного суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи, доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Згідно вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ