головуючого суддів: Дьоміної О.О., Демяносова М.В., Ситнік О.М., Іваненко Ю.Г., Ступак О.В.,розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 до Садівницького товариства "Бучанка", третя особа - ОСОБА_10, про визнання рішення загальних зборів недійсними та такими, що не відбулися, за касаційною скаргою ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_10 на ухвалу Апеляційного суду Київської області від 10 грудня 2015 року,

в с т а н о в и л а:

У травні 2015 року ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 звернулися до суду з позовом до відповідача та просили суд рішення загальних зборів Садівницького товариства "Бучанка" (далі - СТ "Бучанка") від 19 травня 2012 року визнати недійсним, а загальні збори від 19 травня 2012 року такими, що не відбулися; рішення загальних зборів від 31 травня 2014 року визнати недійсним, а загальні збори від 31 травня 2014 року такими, що не відбулися; нову (змінену) редакцію статуту СТ "Бучанка" із резолюцією про затвердження від 19 травня 2012 року визнати недійсною.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 02 червня 2015 року відкрито провадження у даній справі.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 08 липня 2015 року витребувано матеріали кримінального провадження, залучено до участі в справі у якості третьої особи ОСОБА_10 та справу призначено до розгляду.

У жовтні 2015 року до суду першої інстанції надійшло клопотання ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про забезпечення позову.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 29 жовтня 2015 року заяву ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, третьої особи - ОСОБА_10 про забезпечення позову повернуто заявникам.

28 жовтня 2015 року до суду надійшло клопотання ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про забезпечення доказів.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 30 жовтня 2015 року клопотання ОСОБА_9, представника ОСОБА_8 - ОСОБА_11, представника ОСОБА_9 та ОСОБА_8 - ОСОБА_12 про забезпечення доказів повернуто заявникам.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 30 жовтня 2015 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_9, представника позивача ОСОБА_8 - ОСОБА_11, представника ОСОБА_9 та ОСОБА_8 - ОСОБА_12 про виправлення описки у судовому рішенні від 02 червня 2015 року по цивільній справі № 367/3426/15-ц.

Не погодившись з вищевказаними ухвалами, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 оскаржили їх в апеляційному порядку.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 17 листопада 2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 29 жовтня 2015 року залишено без руху з підстав невідповідності апеляційної скарги ст. 295 ЦПК України, несплати судового збору.

04 грудня 2015 року до апеляційного суду надійшла апеляційна скарга зі змінами.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 10 грудня 2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 29 жовтня 2015 року про забезпечення позову та дві ухвали від 30 жовтня 2015 року про забезпечення доказів та виправлення описок в ухвалі про відкриття провадження визнано неподаною та повернуто апелянтам.

У касаційній скарзі ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_10 просять скасувати ухвалу апеляційного суду, передати справу на новий розгляд до апеляційного суду, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII"Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Касаційна скарга підлягає задоволенню на таких підставах.

Визнаючи неподаною та повертаючи апеляційну скаргу ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9,апеляційний суд виходив з того, що вказані особи не усунули недоліки, оскаржують три різні процесуальні документи, а оскарження різних судових рішень в одній апеляційній скарзі не допускається, оскільки за наслідками розгляду вказаних судових рішень (ухвал) підлягають застосуванню різні норми ЦПК України (1618-15) щодо прийняття та відкриття апеляційного провадження та різні процесуальні дії.

Однак погодитися з таким висновком суду апеляційної інстанції не можна, оскільки суд дійшов його з порушенням норм процесуального права.

Як убачається з матеріалів справи, 04 листопада 2015 року ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 звернулися до апеляційного суду з апеляційною скаргою на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 29 жовтня 2015 року про повернення заяви про забезпечення позову, ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 30 жовтня 2015 року про повернення клопотання про забезпечення доказів, ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 30 жовтня 2015 року про відмову у виправленні описки.

Для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги суддя-доповідач відповідно до статей 292- 295 ЦПК України повинен перевірити: 1) чи передбачена законом можливість апеляційного оскарження ухвали; 2) наявність в особи, яка подає скаргу, права на апеляційне оскарження судового рішення; 3) чи дотримано строк на подання апеляційної скарги; 4) відповідність апеляційної скарги формі та змісту, встановлених законом, і переліку додатків до неї; 5) чи сплачено в належному розмірі та у визначеному порядку судовий збір й витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Якщо апеляційна скарга за формою та змістом не відповідає вимогам, встановленим статтею 295 ЦПК України, перелік яких є вичерпним (зокрема, якщо в ній не зазначено, у чому саме полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення або ухвали суду, чи порушувалось у суді першої інстанції питання про встановлення обставин, витребування та дослідження доказів, які в апеляційній скарзі визначено як нові, з яких причин ці питання не порушувались у суді першої інстанції, підстави дослідження судом апеляційної інстанції доказів, які досліджувалися судом першої інстанції, причини неподання нових доказів до суду першої інстанції тощо), суддя-доповідач відповідно до частини другої статті 297 ЦПК України застосовує положення статті 121 ЦПК України та ухвалою залишає апеляційну скаргу без руху.

В ухвалі суду необхідно вказати підстави для залишення апеляційної скарги без руху та визначити строк для усунення недоліків з урахуванням реальної можливості отримання заявником копії ухвали та виправлення вказаних недоліків (зокрема, підписання скарги, подання довіреності, оригіналів документів про сплату судового збору, завірених копій судових рішень тощо). В ухвалі може бути зазначено про наслідки невиконання вимог щодо усунення недоліків (частина друга статті 121 ЦПК України).

У разі невиконання вимог закону, визначених в ухвалі про залишення скарги без руху, суддя-доповідач постановляє ухвалу про визнання апеляційної скарги неподаною та її повернення.

Так, ухвалою Апеляційного суду Київської області від 17 листопада 2015 року залишено без руху апеляційну скаргу ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 лише на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 29 жовтня 2015 року про повернення заяви про забезпечення позову з підстав не сплати судового збору у сумі 243 грн 60 коп. та не зазначення в чому полягає незаконність та необґрунтованість ухвали.

На виконання вказаної ухвали особи, які подали апеляційну скаргу надали нову редакцію апеляційною скарги з викладенням обґрунтування незаконності та необґрунтованості оскаржуваних ухвал місцевого суду, порушення місцевим судом норм процесуального права та надали квитанцію на підтвердження сплати судового збору на суму 243 грн 60 коп.

У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства, які є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Згідно з п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Конституційний Суд України у Рішенні від 11 грудня 2007 року № 11-рп2007 зазначив, що реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини).

Конституційні гарантії захисту прав і свобод людини і громадянина в апеляційній та касаційній інстанціях конкретизовано в главах 1, 2 розділу V ЦПК України (1618-15) , де врегульовано порядок і підстави для апеляційного та касаційного оскарження рішень і ухвал суду в цивільному судочинстві.

Отже, висновок суду апеляційної інстанції про визнання неподаною та повернення апеляційної скарги особам, які її подали з підстав неможливості оскарження одночасно трьох різних ухвал, постановлених у межах однієї справи та не оплати судового збору за кожну оскаржувану ухвалу є необґрунтованим та суперечить чинному законодавству.

Слід звернути увагу на те, що в ухвалі апеляційного суду про залишення без руху апеляційної скарги взагалі не було вказано про оскарження трьох різних ухвал та щодо неможливості такого оскарження, а також щодо сплати судового збору за кожну оскаржувану ухвалу.

З урахуванням викладеного ухвалу суду апеляційної інстанції не можна вважати законною та обґрунтованою, тому вона підлягає скасуванню із направленням справи до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Керуючись ст. ст. 336, 342, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_10 задовольнити.

Ухвалу Апеляційного суду Київської області від 10 грудня 2015 року скасувати, справу передати до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.