Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2016 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Луспеника Д.Д.,
суддів: Гулька Б.І., Журавель В.І.,
Закропивного О.В., Штелик С.П.,
розглянувши в судовому засіданні справу за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" про зміну способу і порядку виконання рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 27 листопада 2012 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 07 грудня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 01 лютого 2016 року,
в с т а н о в и л а :
У жовтні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" (далі - ТОВ "ОТП Факторинг Україна") звернулося до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 27 листопада 2012 року, відповідно до якого на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна" було стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заборгованість за кредитним договором від 08 листопада 2006 року № ML-D00/290/2006. На виконання цього рішення були видані виконавчі листи, в ході виконання яких між стягувачем - ТОВ "ОТП Факторинг Україна" та боржниками: ОСОБА_3 і ОСОБА_4, досягнуто мирової угоди, визнаної ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 29 липня 2014 року. Відповідно до умов вказаної мирової угоди був визначений графік погашення заборгованості (добровільний порядок виконання судового рішення). Посилаючись на те, що у добровільному порядку боржники умови мирової угоди не виконують, ТОВ "ОТП Факторинг Україна" просило змінити спосіб виконання рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 27 листопада 2012 року з добровільного на примусовий та видати виконавчі листи на виконання вищевказаного судового рішення.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 07 грудня 2015 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 01 лютого 2016 року, у задоволенні заяви відмовлено.
У касаційній скарзі ТОВ "ОТП Факторинг Україна" просить скасувати ухвали судів першої та апеляційної інстанцій й постановити нову ухвалу про задоволення заяви, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
У зв'язку із цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.
Судами встановлено, що рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 27 листопада 2012 року у справі № 212/11481/2012 стягнуто на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна" солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заборгованість за кредитним договором від 08 листопада 2006 року № ML-В00/290/2006 станом на 08 червня 2012 року в розмірі 65 687 доларів 82 центи США, що за курсом НБУ станом на 23 листопада 2012 року еквівалентно 524 845 грн 68 коп., з яких: заборгованість за кредитом - 393 981 грн 15 коп.: заборгованість за процентами - 130 864 грн 53 коп., пеня - 1 921 536 грн 15 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат (а. с. 103-105).
02 квітня 2013 року видані виконавчі листи у вищезазначеній справі.
Постановою заступника начальника Вишенського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції Вишар А.Ю. від 04 грудня 2013 року було відкрито виконавче провадження з примусового виконання рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 27 листопада 2012 року.
Відмовляючи у задоволенні заяви, суди першої та апеляційної інстанцій виходили із того, що заявником не надано доказів наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, а також із того, що заявником обрано неналежний спосіб захисту своїх прав.
Такі висновки судів першої та апеляційної інстанцій відповідають вимогам закону та ґрунтуються на фактичних обставинах справи.
Так, за правилами ст. 175 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і може стосуватися лише прав та обов'язків сторін та предмета позову. У разі укладення сторонами мирової угоди суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Як встановлено судами, у процесі виконання рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 27 листопада 2012 року ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 29 липня 2014 року визнано мирову угоду, укладену між ТОВ "ОТП Факторинг Україна" та ОСОБА_3 і ОСОБА_4, відповідно до якої було встановлено графік погашення кредитної заборгованості шляхом внесення щомісячних платежів у визначеному розмірі (а. с. 132-135).
При підписанні вказаної угоди сторони погоджувалися з її умовами.
Умовами цієї мирової угоди передбачено суму заборгованості та хто й на чию користь, у який період і в якому розмірі має здійснювати відповідні платежі.
Згідно зі ст. 208 ЦПК України судові рішення викладаються у таких формах: ухвали, рішення, постанови.
Відповідно до вимог ст. 124 Конституції України, ст. 14 ЦПК України та ст. 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.
Законодавством України у разі невиконання судових рішень, які набрали законної сили, передбачена процедура їх примусового виконання.
Так, ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції на час постановлення ухвали суду про затвердження мирової угоди) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За правилами ч. ч. 1, 2 ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи як ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.
Статтями 19, 26 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено підстави для відкриття та відмови у відкритті виконавчого провадження.
Отже, на час постановлення ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 29 липня 2014 року про затвердження мирової угоди між ТОВ "ОТП Факторинг Україна" та ОСОБА_3 і ОСОБА_4 існував законодавчо визначений порядок виконання такої угоди.
У ч. 1 ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження" зазначено, що у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу порядку виконання.
Згідно з ч. 1 ст. 373 ЦПК України за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою сторони виконавчого провадження суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання.
Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони виконавчого провадження, за заявою виконавця, поданою на підставі заяви сторони виконавчого провадження, або за заявою державного виконавця, поданою з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" (4901-17) , суд, який видав виконавчий документ, розглядає питання про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення у порядку, передбаченому частиною першою цієї статті.
Таким чином, відмовляючи у задоволенні заяви ТОВ "ОТП Факторинг Україна" про заміну способу та порядку виконання судового рішення, суди першої та апеляційної інстанцій, ураховуючи вказані вимоги закону, відповідно до вимог ст. ст. 10, 11, 60 ЦПК України дослідивши всі наявні у справі докази в їх сукупності і надавши їм належну оцінку, дійшли обґрунтованого висновку, що заявником не надано належних та допустимих доказів наявності обставин, що утруднюють виконання рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 27 листопада 2012 року або роблять його неможливим.
Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судами допущені порушення норм матеріального та процесуального права, які давали б підстави для скасування оскаржених судових рішень, а фактично зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками судів з їх оцінки, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити.
Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" відхилити.
Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 07 грудня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 01 лютого 2016 рокузалишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді:
Д.Д. Луспеник
Б.І. Гулько
В.І. Журавель
О.В. Закропивний
С.П. Штелик