головуючого: Кузнєцова В.О., суддів: Євтушенко О.І.,Карпенко С.О., Ізмайлової Т.Л.,Мостової Г.І.,- розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, треті особи: Публічне акціонерне товариства "Альфа-Банк", Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк", про поділ спільного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про поділ спільного майна подружжя,за касаційними скаргами ОСОБА_7 та ОСОБА_6 в особі представника ОСОБА_8 на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 28 травня 2015 року та рішення судової колегії судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області від 17 грудня 2015 року,

в с т а н о в и л а :

У березні 2014 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_7. про поділ спільного майна подружжя. В обгрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що з серпня 1996 року до вересня 2014 року перебував із ОСОБА_9 у зареєстрованому шлюбі, під час якого подружжям було придбано майно. З урахуванням останніх уточнень до позову позивач ОСОБА_6 просив в порядку поділу спільного майна подружжя виділити у його власність та визнати за ним право власності на: 1/2 частини квартири АДРЕСА_1; виділити у власність відповідача та визнати за нею право власності на: 1/2 частини квартири АДРЕСА_1; визнати за відповідачем ОСОБА_10 право власності на легковий автомобіль марки Skoda Fabia, 2006 року випуску, червоного кольору, державний номерний знак НОМЕР_1, ринковою вартістю 133 500 грн, та легковий автомобіль марки Ford Scorpio, 1985 року випуску, синього кольору, державний номерний знак НОМЕР_2, ринковою вартістю 70 000,00 грн та стягнути з неї грошову компенсацію в розмірі 1/2 частини від ринкової вартості даних автомобілів, що складає 66 750,00 грн та 35 000,00 грн; стягнути з відповідача ОСОБА_7 на його користь Ѕ частини сплачених станом на 05 березня 2015 року грошових коштів за кредитним договором, укладеним 15 жовтня 2013 року між ним та Публічним акціонерним банком "Альфа-Банк" (далі - ПАТ "Альфа-Банк") № 500421641, що складає 8 738,82 грн та за кредитним договором, укладеним 29 жовтня 2013 року між ним та Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк") № 011-20523-291013, що складає 1 819,42 грн; зобов'язати відповідача ОСОБА_9 сплатити на його користь 1/2 частини залишку суми боргу на користь ПАТ "Альфа-Банк" за кредитним договором № 500421641 від 15 жовтня 2013 року в розмірі 4 853,97 грн та сплатити Ѕ частини залишку суми боргу на користь ПАТ "Дельта Банк" а кредитним договором № 011-20523-291013 від 29 жовтня 2013 року в розмірі 10 680,58 грн.

У вересні 2014 року ОСОБА_9 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_6 про поділ майна подружжя та з урахуванням уточнених позовних вимог просила здійснити поділ майна набутого під час шлюбу, та визнати за нею право власності на 69/100 частин квартири АДРЕСА_1, виділивши їй разом із неповнолітнім сином ОСОБА_11 житлові кімнати № 5, площею 10,7 кв.м, і № 6, площею 16,5 кв.м, що складатиме 27,2 кв.м житлової площі, з правом користування допоміжними житловими приміщеннями: кухнею, площею 9,7 кв.м, вбиральнею (сполученою з ванною), площею 7,2 кв.м, коридором, площею 11,0 кв.м; визнати за відповідачем за зустрічним позовом ОСОБА_6 право власності на 31/100 частину квартири АДРЕСА_1, виділивши йому житлові кімнати № 2, площею 12,1 кв.м, з правом користування допоміжними житловими приміщеннями: кухнею, площею 9,7 кв.м, вбиральнею (сполученою з ванною), площею 7,2 кв.м, коридором, площею 11,0 кв.м; стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 65 000,00 грн у якості компенсації за продані автомобілі ВАЗ 21099LI, 2004 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3 та Chevrolet Niva 21230, 2004 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_4; визнати за нею право приватної власності на предмети домашнього вжитку, а саме на: телевізор "Philips"; DVD - програвач "Philips"; мікрохвильову піч "Bosh"; посудомийну машину "Bosh"; холодильник "LG"; шафу-купе; диван-канапе; ліжко полуторне; електром'ясорубку; кондиціонер "Chigo", всього на суму 20 845 грн; визнати за ОСОБА_6 право приватної власності на предмети домашнього вжитку, а саме: два телевізори "Sonу"; DVD-програвач "Philips"; шафу-купе; пральну машину; ліжко двоспальне; апарат для приготування кофе "DeLonghi"; кондиціонер "LG"; кухонний гарнітур; водонагрівач об'ємом 80 літрів, всього на суму 17 595 грн.

Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 28 травня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_6 задоволено частково. Визнано за ОСОБА_6, право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_2 Визнано за ОСОБА_7, право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_2 В іншій частині позовних вимог ОСОБА_6 відмовлено. Позовні вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_7 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 65 000,00 грн грошової компенсації за належну їй 1/2 частину проданих ним спільних автомобілів ВАЗ 21099LI, 2004 року випуску, синього кольору, № двигуна НОМЕР_7, № кузова НОМЕР_8, державний номерний знак НОМЕР_5, свідоцтво НОМЕР_9 від 10 вересня 2004 року (ВРЕР № 1 ГУМВСУ) і Chevrolet Niva 21230, 2004 року випуску, бежевого кольору, № двигуна НОМЕР_10, № кузова НОМЕР_11, державний номерний знак НОМЕР_4, свідоцтво НОМЕР_12 від 18 березня 2005 року (ВРЕР № 3 ГУМВСУ). Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 сплачені судові витрати у розмірі 8 600 грн, що складаються з витрат на правову допомогу в сумі 7 000 грн та витрат на експертну оцінку 1 600 грн. Визнано за ОСОБА_7 право приватної власності на предмети домашнього вжитку, а саме: телевізор "Philips"; DVD-програвач "Philips"; мікрохвильову піч "Bosh"; посудомийну машину "Bosh"; холодильник "LG"; шафу-купе; диван-канапе; ліжко полуторне; електром'ясорубку; кондиціонер "Chigo". Визнано за ОСОБА_6 право приватної власності на предмети домашнього вжитку, а саме: два телевізори "Soni"; DVD-програвач "Philips"; шафу-купе; пральну машину; ліжко двоспальне; апарат для приготування кофе "DeLonghi"; кондиціонер "LG"; кухонний гарнітур; водонагрівач об'ємом 80 літрів. Стягнуто з ОСОБА_7 на користь держави судові витрати у розмірі 3 410 грн. В іншій частині зустрічних позовних вимог ОСОБА_9 відмовлено.

Рішенням судової колегії судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області від 17 грудня 2015 року рішення суду першої інстанції змінено. Скасовано рішення в частині відмови ОСОБА_6 у задоволенні позовних вимог про розподіл спільного майна подружжя, а саме: автомобілів марки Skoda Fabia, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 та марки Ford Scorpio, 1985 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_6. Позовні вимоги ОСОБА_6 в цій частині задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6, в порядку розподілу спільного майна подружжя 1/2 частину вартості проданих автомобілів марки Skoda Fabia, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 та марки Ford Scorpio, 1985 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 в розмірі 85 150,00 грн. В іншій частині рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 28 травня 2015 року залишено без змін.

У касаційних скаргах ОСОБА_7 та ОСОБА_6 в особі представника ОСОБА_8, кожен окремо, просять змінити рішення суду першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Згідно з частиною 2 статті 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що сторонами у шлюбі придбано майно, яке підлягає поділу відповідно до рівності часток у майні. Водночас, вирішуючи спір щодо стягнення компенсації за придбані автомобілі Skoda Fabia, 2006 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, та автомобіль марки Ford Scorpio, 1985 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2, суд першої інстанції визнав право власності на зазначені автомобілі по 1/2 частині за кожним із подружжя.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог щодо поділу автомобіля Skoda Fabia, 2006 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, ринковою вартістю 133 500 грн, та автомобіля марки Ford Scorpio, 1985 року випуску, синього кольору, державний номерний знак НОМЕР_2, ринковою вартістю 85 150,00 грн, апеляційний суд виходив з того, що з відповідача за первісним позовом ОСОБА_9 підлягає стягненню компенсація в розмірі вартості цих автомобілів на користь позивача ОСОБА_6

Проте погодитися з такими висновками судів повністю не можна з таких підстав.

Відповідно до ст. 60 Сімейного кодексу України (далі - СК України (2947-14) ), майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно зі ст. 63 СК України, дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Статтею 65 СК України передбачено що, дружина і чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.

Відповідно до ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу, відповідно до ч. 2, 3 ст. 325 ЦК України можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати, незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

Вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. До складу майна, що підлягає поділу, включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї (ч. 4 ст. 65 СК України).

Пунктом 3 ч. 1 ст. 57 СК визначено, що особистою приватною власністю дружини (чоловіка) є майно, набуте нею (ним) за час шлюбу, але за кошти, які належали їй (йому) особисто. Відповідно до ч. 6 ст. 57 СК України, суд може визнати особистою приватною власністю дружини, чоловіка майно, набуте нею, ним за час їхнього окремого проживання у зв'язку з фактичним припиненням шлюбних відносин.

Між сторонами не було встановлено режиму окремого проживання, передбаченого ст. 119 СК України, а тому щодо спірного майна не виникли правові наслідки встановлення режиму окремого проживання, передбачені ст. 120 СК України.

Вирішуючи спір щодо поділу між сторонами об'єктів рухомого майна, суд першої інстанції в порушення ст.ст. 212- 215 ЦПК України, не встановив у повному обсязі фактичних обставин справи, що мають суттєве значення, для її вирішення, не надав належної оцінки наданим сторонами доказам у їх сукупності, зокрема, не перевірив належним чином розміру вартості спірних автомобілів в момент їх відчуження, зокрема, зазначаючи про те, що між сторонами не досягнуто згоди щодо поділу автомобілів марки Skoda Fabia, 2006 року випуску, червоного кольору, державний номерний знак НОМЕР_1, та марки Ford Scorpio, 1985 року випуску, синього кольору, державний номерний знак НОМЕР_2, визнав за кожним із подружжя по 1/2 частині автомобілів, залишивши поза увагою, що вказані автомобілі відчужені та зняті з реєстраційного обліку. Разом з цим, судом першої інстанції не було перевірено належним чином підстав набуття у власність спірних об'єктів рухомого майна та порядку їх відчуження, що є важливим для їх поділу.

Здійснюючи поділ речей побутового вжитку, суд першої інстанції у судовому рішенні не зазначив ринкової вартості цих речей, що має визначальне значення для визначення різниці у розмірі компенсації за дане майно, не з'ясував чи є серед цих речей такі, що є невід'ємною частиною спірної квартири.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції у апеляційному порядку, апеляційний суд в порушення ст.ст. 303, 315 ЦПК України, не звернув належної уваги на те, що судом першої інстанції не визначено належним чином розміру компенсацій вартості майна подружжя, яка підлягає стягненню з кожного з них за кожний вид такого майна.

Погоджуючись з висновками суду першої інстанції щодо визначення за кожним із подружжя права власності на спірну квартиру з урахуванням рівності часток, залишив поза увагою, що позивач за зустрічним позовом просила також виділити їй та відповідачеві за зустрічним позовом у користування певні приміщення у квартирі, які судом залишились не розглянутими.

Судові рішення першої та апеляційної інстанцій в частині первісних позовних вимог щодо стягнення з відповідача ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 грошових коштів за кредитним договором, укладеним 15 жовтня 2013 року між ОСОБА_6 та ПАТ "Альфа-Банк" № 500421641, та за кредитним договором, укладеним 29 жовтня 2013 року між ОСОБА_6 та ПАТ "Дельта Банк" № 011-20523-291013, ухвалені з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

За таких обставин, судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій в частині поділу спірного майна подружжя, стягнення компенсації вартості майна підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції з підстав, передбачених ч. 2 ст. 338 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 335, 336, 337, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а :

Касаційні скарги ОСОБА_7 та ОСОБА_6 в особі представника ОСОБА_8 задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 28 травня 2015 року та рішення судової колегії судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області від 17 грудня 2015 року в частині первісних позовних вимог щодо стягнення з відповідача ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 грошових коштів за кредитним договором, укладеним 15 жовтня 2013 року між ОСОБА_6 та Публічним акціонерним товариством "Альфа-Банк" № 500421641, та за кредитним договором, укладеним 29 жовтня 2013 року між ОСОБА_6 та Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" № 011-20523-291013, залишити без змін.