Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2016 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Висоцької В.С.,
суддів: Гримич М.К., Кафідової О.В., Умнової О.В., Фаловської І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом прокурора Дніпропетровського району Дніпропетровської області в інтересах Головного управління Держземагенства у Дніпропетровській області до Дніпропетровської районної державної адміністрації, ОСОБА_5, треті особи: реєстраційна служба Дніпропетровського районного управління юстиції, Управління Держземагенства у Дніпропетровському районі Дніпропетровської області про визнання недійним розпорядження та припинення права власності на земельну ділянку, за касаційною скаргою ОСОБА_5 в особі представника ОСОБА_6 на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 12 жовтня 2015 року, ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 січня 2016 року,
в с т а н о в и л а:
У квітні 2015 року прокурор Дніпропетровського району Дніпропетровської області звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати недійсним розпорядження голови Дніпропетровської районної державної адміністрації від 12 вересня 2011 року про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку та передачу земельної ділянки громадянці ОСОБА_5 для ведення садівництва, земельна ділянка НОМЕР_1 площею 0,0690 га, у обслуговуючому кооперативі "Садівниче товариство "Чайка", за межами населеного пункту на території Волоської сільської ради, кадастровий номер НОМЕР_2; припинити право власності ОСОБА_5 на вказану земельну ділянку та витребувати у ОСОБА_5 спірну земельну ділянку на користь держави в особі Головного управління Держземагентства у Дніпропетровській області.
В обґрунтування позову прокурор посилався на те, що відчуження спірної земельної ділянки стало наслідком злочинних дій головного спеціаліста землевпорядника ОСОБА_7, оскільки остання достовірно знаючи, що на графічному плані опису меж земельної ділянки повинен бути відображений сервітут (дорога шириною 4 м) внесла завідомо неправдиві відомості та у подальшому передала технічну документацію без відображення на графічному плані опису меж земельної ділянки сервітуту.
Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 12 жовтня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 січня 2016 року, позов задоволено. Визнано недійсним розпорядження Дніпропетровської районної державної адміністрації № 2041-р від 12 вересня 2011 року про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку та передачу земельної ділянки громадянці ОСОБА_5 для ведення садівництва, земельна ділянка НОМЕР_1 площею 0,0690 га, у обслуговуючому кооператив "Садівниче товариства "Чайна", за межами населеного пункту на території Волоської сільської ради. Припинено право власності ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 0,0690 га, кадастровий номер НОМЕР_2, розташованої в обслуговуючому кооперативі "Садівниче товариства "Чайка", ділянка НОМЕР_1, за межами населеного пункту на території Волоської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області. Витребувано у ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0,0690 га, розташовану на території Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, Волоська сільська рада, обслуговуючий кооператив "Садівниче товариство "Чайка", ділянка НОМЕР_1, кадастровий номер НОМЕР_2 на користь держави в особі Головного управління Держземагентства у Дніпропетровській області. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Представник ОСОБА_5, не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши доповідь судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з наступного.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов виходив з того, що право приватної власності на спірну земельну ділянку набуто відповідачем з порушенням норм земельного законодавства, внаслідок злочинних дій службової особи, відповідальної за виконання землевпорядних робіт ОСОБА_7, у зв'язку із чим, вимоги прокурора є обґрунтованими.
Залишаючи без змін рішення місцевого суду, апеляційний суд погодився з висновками останнього та виходив з того, що дорога-проїзд до ділянки НОМЕР_3 довжиною 18 метрів, шириною 4 метри є комунальною власністю, а земельна ділянка площею 0,011 га, які включені до земельної ділянки НОМЕР_1 є землею загального користування, проте внаслідок злочинних дій службовою особою, відповідальною за виконання землевпорядних робіт ОСОБА_7 при підготовці землевпорядної документації на земельну ділянку НОМЕР_1, ці ділянки були незаконно включені до земельної ділянки НОМЕР_1, у зв'язку з чим, позов прокурора підлягає задоволенню.
Крім того, апеляційний суд вважав, що прокурором не пропущено строк позовної давності оскільки після притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_7 та звільнення її від кримінальної відповідальності за ухвалою суду у квітні 2014 року прокурор в межах встановленого строку і звернувся до суду за захистом інтересів держави, а саме Головного управління Держземагенства у Дніпропетровській області, яке відповідно до ч. 4 ст. 122 ЗК України здійснює державну політику у сфері земельних відносин та розпорядження земельними ділянками, що розташовані поза межами населених пунктів, а оскільки дорога-проїзд до ділянки НОМЕР_3, яка включена у ділянку НОМЕР_1 є комунальною власністю держави, то відповідно на вказаний орган і покладено обов'язок з розпорядження цією земельною ділянкою.
Вказані висновки судів першої та апеляційної інстанцій відповідають фактичним обставинам справи та узгоджуються з нормами матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що розпорядженням голови Дніпропетровської районної державної адміністрації № 2041-р від 12 вересня 2011 року було затверджено технічну документацію із землеустрою, що посвідчують право власності на земельну ділянку та передано земельну ділянку НОМЕР_1, площею 0,0690 га, для введення садівництва за рахунок земель обслуговуючого кооперативу "Садівниче товариство "Чайка", за межами населеного пункту на території Волоської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області у власність ОСОБА_5
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером 36314860 від 15 квітня 2015 року вказана земельна ділянка, якій присвоєно кадастровий номер НОМЕР_2, зареєстрована за ОСОБА_5 на прав власності.
За результатами перевірки дотримання вимог земельного законодавства при передачі земельної ділянки у приватну власність ОСОБА_5 було встановлено, що згідно висновку Держісльгоспінспекції в Дніпропетровській області № 06.1/13-22/7919 від 20 грудня 2013 року до складу земельної ділянки на яку оформлювалось право приватної власності громадянки ОСОБА_5, сукупно входять земельна ділянка НОМЕР_1 в межах відповідно до загального земельного плану державного акту на право постійного користування землею садовим товариством "Чайка", Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод, с. Ракшівка НОМЕР_4 від 06 грудня 1996 року, дорога - проїзд до суміжної земельної ділянки № 209 та земельна ділянка загального користування садового товариства "Чайка" орієнтовною площею 0,015 га.
У копії технічної документації зі складання державного акта на право власності на земельну ділянку НОМЕР_1 для ведення садівництва наданого ОСОБА_5 міститься кадастровий план земельної ділянки який є додатком до акту встановлення зовнішніх меж земельної ділянки в натурі від 2 вересня 2010 року, підписаний спеціалістом ПП НВФ "Укрбудгеопроект", відповідальним за якість виконання землевпорядних робіт ПП НВФ "Укрбудгеопроект" землевласника, суміжних землекористувачів, головою правління ОК СТ "Чайка", начальником відділу Держкомзему у Дніпропетровському районі, головою Дніпропетровської райдержадміністрації, в якому визначений сервітут 1 УКПОКЧЗД (прохід чи проїзд через земельну ділянку) шириною 4 м, площею - 0,0069 га на користь ОСОБА_8 Інформація щодо накладання сервітуту № 1 на користь ОСОБА_8 також міститься в пояснювальній записці до технічної документації на право власності на земельну ділянку громадянки ОСОБА_5
В копії технічної документації зі складання державного акту на право власності на земельну ділянку для ведення садівництва ОСОБА_5 (архівний примірник) наданою Управлінням Держземагенства у Дніпропетровському районі Дніпропетровської області (лист від 28 листопада 2013 № 0657) відсутня інформація на кадастровому плані та у пояснювальній записці щодо встановлення сервітуту № 1 для проходу чи проїзду до земельної ділянки на користь громадянина ОСОБА_8 Земельна ділянка (кадастровий номер НОМЕР_2) зареєстрована в Державному земельному кадастрі 26 липня 2013 року, обмеження на земельну ділянку НОМЕР_1 не зареєстровані та не зазначені.
Таким чином копія технічної документації замовника та копія технічної документації - архівний примірник, який зберігається в Державному архіві землевпорядної документації містять суттєві розбіжності.
У листі від 14 січня 2016 року правління садового товариства "Чайка" вказується, що з 1987 року прокладка доріг в СТ "Чайка" проводилася з урахуванням елетротехнічної частини робочого проекту - С-ЮМЗ-3.НЭС1 та згідно Плану ЛЭП 0.4кВт елетротехнічної частину проекту дорога-проїзд до ділянки НОМЕР_3 була прокладена у 1989 році, з 1987 року по 2010 рік користувачем земельної ділянки НОМЕР_1 площею 0,05 га була ОСОБА_9, а у 2010 році цю ділянку було передано ОСОБА_5 та при оформленні у 2010 році документів на право власності земельної ділянки НОМЕР_1 у її склад в технічному плані сукупно були включені сама ділянка НОМЕР_1 площею 0,0507 га та земельна ділянка загального користування СТ "Чайка", площею 0,011 га, між якими проходить дорога-проїзд до ділянки НОМЕР_3 довжина 18 метрів, ширина 4 метри. При цьому на начальному етапі оформлення на підпис голові правління СТ "Чайка" та користувачам суміжних ділянок ОСОБА_5 надала акт погодження меж земельної ділянки із доданим планом, на якому були роздільно зазначені: ділянка НОМЕР_1 площею 0,05 га, дорога-проїзд до ділянки НОМЕР_3 та земельна ділянка загального користування СТ "Чайка" площею 0,011 га.
В оформленому акті на право власності ділянки НОМЕР_1 та на плані в технічній документації було зазначено ділянку НОМЕР_1 загальною площею 0,0688 га, в якому були відсутні дорога-проїзд до ділянки НОМЕР_3 та земельна ділянка загального користування СТ "Чайка" площею 0,011 га.
Відповідно до вказаного вище листа та копій технічної документації земельних ділянок, планів проклади лінії електропередач та газопроводу вбачається, що власником земельної ділянки НОМЕР_3 з 2009 року є ОСОБА_8, власником земельної ділянки № 213 з 2008 року є ОСОБА_10, користувачем земельної ділянки НОМЕР_5 з 1990 року є ОСОБА_11, а власником земельної ділянки НОМЕР_6 з 2009 року є ОСОБА_12
Згідно копії членської книжки СТ "Чайка", виданої 107 січня 2010 року ОСОБА_5, останній було виділено земельну ділянку НОМЕР_1, площа земельної ділянки в ній виправлена з 0,04 га на 0,06 га., проте ким ці виправлення були внесенні в ній не вказано та оригіналу суду не представлено.
28 грудня 2013 року слідчим СВ Дніпропетровського РВ ГУМВС України у Дніпропетровській області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом того, що 2 квітня 2012 року в період часу з 09:00 годин до 11:00 годин, ОСОБА_7, знаходячись в офісному приміщенні № 107 ПП НВФ "Укрбудгеопроект", розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, 58, будучи службовою особою, відповідальною за виконання землевпорядних робіт, отримала технічну документацію зі складання державного акта на право власності на земельну ділянку для ведення садівництва громадянці ОСОБА_5 за адресою: обслуговуючий кооператив "Садівниче товариство "Чайка", ділянка НОМЕР_1, Волоська сільська рада Дніпропетровського району Дніпропетровської області, достовірно знаючи, що на графічному плані опису меж земельної ділянки повинен бути відображений сервітут (дорога шириною 4 м), діючи умисно та усвідомлюючи протиправність свого діяння, внесла до графічного плану земельної ділянки завідомо неправдиві відомості, та у подальшому передала технічну документацію без відображення на графічному плані опису меж земельної ділянки сервітуту (дороги шириною 4 м) у підшитому та пронумерованому вигляді на перевірку директору підприємства. Слідчим відділом Дніпропетровського РВ УМВС України за даним фактом розпочато кримінальне розслідування у кримінальному провадженні № 12013040440003488 за ознаками складу злочину передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.
За результатами розслідування процесуальним керівником у кримінальному провадженні № 12013040440003488 повідомлено ОСОБА_7 про підозру та направлено клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із зміною обстановки до Дніпропетровського районного суду.
Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 1 квітня 2014 року вказане клопотання прокурора задоволено та ОСОБА_7, підозрювану у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, звільнено від кримінальної відповідальності, у зв'язку із зміною обстановки.
Відповідно до розпорядження голови Дніпропетровської районної державної адміністрації від 30 липня 2014 року, було розглянуто звернення правління обслуговуючого кооперативу садівниче товариство "Чайка" щодо площі земельної ділянки НОМЕР_1, яку надано члену садівничого товариства ОСОБА_5, в пункті 1 розпорядження голови райдержадміністрації від 12 липня 2010 року № 2899-р викладення "площею 0,07 га" замінено на викладення "площею 0,0507 га" та рекомендовано голові правління цього садівничого товариства довести до відома ОСОБА_5, під підпис, про внесення змін до розпорядження від 12 липня 2010 року № 2899-р та зменшення наявної площі земельної ділянки НОМЕР_1.
Із наведеного вбачається, що дорога-проїзд до земельної ділянки НОМЕР_3 була влаштована у 1989 році, тобто до виділення ОСОБА_5 земельної ділянки НОМЕР_1, а також у 2009 році земельні ділянки НОМЕР_5 та НОМЕР_6 які розташовані повз межу земельної ділянки НОМЕР_3 були виділені іншим громадянам, тобто до виділення ділянки НОМЕР_1 ОСОБА_5
Відповідно до ч.1 та ч.3 п. "а" ст. 83 ЗК України (яка була чинною на час прийняття рішення районною адміністрацією про передачу у власність земельної ділянки) землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. До земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи,набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо).
Оскільки дорога-проїзд до ділянки НОМЕР_3 довжиною 18 метрів, шириною 4 метри є комунальною власністю, а земельна ділянка площею 0,011 га, які включені до земельної ділянки НОМЕР_1 є землею загального користування, разом з тим, внаслідок злочинних дій службової особи, відповідальної за виконання землевпорядних робіт ОСОБА_7 при підготовці землевпорядної документації на земельну ділянку НОМЕР_1, ці ділянки були незаконно включені до земельної ділянки НОМЕР_1, суди дійшли обґрунтованих висновків про наявність правових підстав для задоволення позову прокурора.
Крім того, апеляційний суд правильно виходив з того, що прокурором не пропущено строк позовної давності, оскільки після притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_7 та звільнення її від кримінальної відповідальності за ухвалою суду у квітні 2014 року прокурор в межах встановленого строку звернувся до суду за захистом інтересів держави в особі Головного управління Держземагенства у Дніпропетровській області, яке відповідно до ч. 4 ст. 122 ЗК України, здійснює державну політику у сфері земельних відносин та розпорядження земельними ділянками, що розташовані поза межами населених пунктів.
Повно встановивши обставини справи з урахуванням об'єктивно оцінених зібраних у справі доказів, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, правильно застосував вищевказані норми матеріального права до спірних правовідносин та дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Перевіряючи рішення суду першої інстанції на предмет законності і обґрунтованості, суд апеляційної інстанції дав належну оцінку усім доводам апеляційної скарги, висновки щодо яких виклав в мотивувальній частині постановленої ухвали та обґрунтовано виходив з того, що правові підстави для скасування рішення місцевого суду відсутні.
В ході розгляду даної справи місцевим та апеляційним судами дотримано вимог ч.4 ст. 10 ЦПК України щодо обов'язку сприяти всебічному і повному з'ясуванню обставин справи, перевірено усі обставин, на які посилалися сторони в обґрунтування своїх вимог і заперечень та надано мотивування усім доводам сторін у справі, що є обов'язковим елементом справедливого судового розгляду (ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
При встановлені фактичних обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій не було порушено норми процесуального права, а при ухваленні судових рішень правильно застосовано норми матеріального права.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для встановлення неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не спростовують висновків судів, обґрунтовано викладених в мотивувальних частинах оскаржуваних рішень. При вирішенні даної справи судами правильно визначено характер правовідносин між сторонами, вірно застосовано закон, що їх регулює, повно і всебічно досліджено матеріали справи та надано належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам.
За таких обставин, відповідно до ст. 337 ЦПК України касаційну скаргу слід відхилити і залишити оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.
Керуючись ст. ст. 336, 337, 344 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.
Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 12 жовтня 2015 року, ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 січня 2016 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
Cудді
В.С. Висоцька
М.К. Гримич
О.В. Кафідова
О.В. Умнова
І.М. Фаловська