У х в а л а

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2016 рокум. Київ Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Гримич М.К., Іваненко Ю.Г., Кафідової О.В., розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Міністерства юстиції України про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на рішення Печерського районного суду м. Києва від 10 листопада 2015 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 10 лютого 2016 року,

в с т а н о в и л а:

У березні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним позовом, обґрунтовуючи його тим, що 03, 04, 05 листопада 2014 року на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України було оприлюднено інформацію зЄдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення про притягнення його до відповідальності за вчинення корупційних правопорушень.

Зазначав, що зазначена вище інформація є недостовірною та такою, що порочить його честь та гідність, оскільки до відповідальності за вчинення корупційних правопорушень він не притягувався, при цьому, розповсюджена інформація перешкоджає його працевлаштуванню.

Враховуючи наведене просив визнати недостовірною та такою, що принижує честь і гідність, інформацію про притягнення його до відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, що була оприлюднена 03, 04, 05 листопада 2014 року на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення; зобов'язати Міністерство юстиції України спростувати недостовірну інформацію у той же спосіб, яким вона була поширена, розмістивши на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України текст спростування наступного змісту: "Внесення персональних даних ОСОБА_4 до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, що було оприлюднено на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України 03, 04, 05 листопада 2014 року, являється недостовірною інформацією про притягнення ОСОБА_4 до відповідальності за вчинення корупційних правопорушень під час роботи в органах прокуратури України."; стягнути з відповідача на свою користь 100 000 грн на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 10 листопада 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 10 лютого 2016 року, позов задоволено частково.

Визнано недостовірною та такою, що принижує честь і гідність, інформацію про притягнення ОСОБА_4 до відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, що була оприлюднена 05 листопада 2014 року Міністерством юстиції України на офіційному веб-сайті в Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні правопорушення.

Зобов'язано Міністерство юстиції України спростувати недостовірну інформацію у той же спосіб, яким вона була поширена, розмістивши на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України текст спростування наступного змісту: "Внесення персональних даних ОСОБА_4 до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, що було оприлюднено на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України 05 листопада 2014 року, являється недостовірною інформацією про притягнення ОСОБА_4 до відповідальності за вчинення корупційних правопорушень під час роботи в органах прокуратури України."

Стягнуто з Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_4 1 000 грн на відшкодування моральної шкоди.

У задоволенні решти позову відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі Міністерство юстиції України просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу неправильним застосуванням судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII"Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Заслухавши суддю-доповідача у справі, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, встановивши фактичні обставини справи, на підставі доказів, поданих сторонами, що належним чином оцінені (ст. 212 ЦПК України), обґрунтовано виходив із того, що інформація, розміщена 05 листопада 2014 року на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України, про притягнення ОСОБА_4 до відповідальності за вчинення корупційних правопорушень є фактичним твердження відповідача, оскільки таку інформацію можна перевірити на предмет її відповідності дійсності та спростувати, при цьому відповідачем не доведено достовірність опублікованої інформації, а відтак така є недостовірною на підставі ст. 277 ЦК України.

Крім того, розповсюдження зазначеної вище інформації унеможливило працевлаштування ОСОБА_4, що завдало йому моральної шкоди, а тому суди попередніх інстанцій, врахувавши характер та обсяг страждань, яких зазнав позивач, характер немайнових втрат, дійшли правильного висновку про стягнення на користь ОСОБА_4 грошових коштів на відшкодування моральної шкоди.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального та матеріального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Міністерства юстиції України відхилити.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 10 листопада 2015 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 10 лютого 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: М.К. Гримич

Ю.Г.Іваненко

О.В.Кафідова