Гримич М.К., Іваненко Ю.Г., Кафідової О.В., розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 про захист прав споживачів, стягнення збитків та відшкодування моральної шкоди за невиконання договору; за зустрічним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором, за касаційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 06 листопада 2015 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 січня 2016 року,

в с т а н о в и л а:

У січні 2015 року ОСОБА_4 звернулася до суду з указаним позовом, обґрунтовуючи його тим, що 09 серпня 2014 року між нею та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу, згідно з умовами якого вона зобов'язувалась сплатити кошти за замовлений товар, який є індивідуальним замовленням, детальний розпис якого передбачено додатком № 1 до договору.

У встановленні договором строки вона оплатила повну вартість замовленого виробу у розмірі 23 500 грн, вартість доставки до під'їзду - 150 грн, доставка товару в житло - 160 грн, однак відповідачем не виконано, покладених на нього зобов'язань, зокрема, не дотримано строків виготовлення товару, а в подальшому й строків на усунення його недоліків, при виготовленні замовлення не дотримано умов, передбачених додатком № 1 до договору, використано інші комплектуючі засоби.

Посилаючись на те, що у добровільному порядку відповідач не усунула недоліків товару, оскільки викладену покупцем претензію вважає безпідставною, а тому фактично замовлення позивачем не отримано у відповідності з умовами договору, позивач просила, з урахуванням уточнених позовних вимог, визнати договір купівлі-продажу від 09 серпня 2014 року таким, що розірвано, стягнути з фізичної особи-підприємця (далі - ФОП) ОСОБА_5 на свою користь суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення у розмірі 25 571 грн 94 коп., 3 % річних від простроченої суми у розмірі 234 грн 83 коп., пеню у розмірі 85 716 грн, витрати за проведення судової товарознавчої експертизи у розмірі 1 474 грн 56 коп. та 15 000 грн на відшкодування моральної шкоди.

У березні 2015 року ФОП ОСОБА_5 звернулася до суду з зустрічним позовом, мотивуючи його тим, що вона виконала умови договору купівлі-продажу від 09 серпня 2014 року, оскільки всі вироби були виготовлені, доставлені та зібрані своєчасно, а незначні недоліки були негайно усунуті, проте ОСОБА_4 відмовилася підписувати акт приймання-передачі товару та здійснити повну оплату за укладеним між сторонами договором.

Посилаючись на наведене, ФОП ОСОБА_5 просила суд стягнути з ОСОБА_4 на її користь грошові кошти у розмірі 2 250 грн - за послуги доставки, підйому та зборки меблів.

Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 06 листопада 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 січня 2016 року, позов ОСОБА_4 задоволено частково.

Розірвано договір купівлі-продажу від 09 серпня 2014 року, укладений між ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_5

Стягнуто з ФОП ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 27 258 грн 97 коп., з яких: 23 500 грн - вартість товару; 2 071 грн 94 коп. - інфляційні втрати; 212 грн 47 коп. - 3 % річних; 1 474 грн 56 коп. - витрати на проведення судової товарознавчої експертизи.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У задоволенні решти позову відмовлено.

У задоволенні зустрічного позову ФОП ОСОБА_5 відмовлено.

У касаційній скарзі ФОП ОСОБА_5 просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_4 та задовольнити її зустрічний позов, мотивуючи свою вимогу неправильним застосуванням судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII"Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Заслухавши суддю-доповідача у справі, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Частково задовольняючи первинний позов та відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, встановивши фактичні обставини справи, на підставі доказів, поданих сторонами, що належним чином оцінені (ст. 212 ЦПК України), обґрунтовано виходив із того, що ФОП ОСОБА_5 не виконано умови договору від 09 серпня 2014 року, що підтверджується висновком судової товарознавчої експертизи від 06 серпня 2015 року, зі змісту якого вбачається, що товар є недоброякісним, має ряд істотних недоліків, повторному використанню не підлягає, тоді як неодноразові претензії ОСОБА_4 щодо невиконання відповідачем умов договору залишено без реагування, відтак дійшов правильного висновку про визнання договору розірваним та стягнення на користь споживача вартості товару, сплаченого ним попередньо, інфляційних втрат та 3 % річних.

При цьому, судами правильно зазначено, що зустрічний позов ФОП ОСОБА_5 є безпідставним.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального та матеріального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 06 листопада 2015 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 січня 2016 року залишити без змін.