розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства "Насінневе", третя особа - відділ Держгеокадастру у Кегичівському районі Харківської області, про визнання недійсним договору оренди землі, зобов'язання повернути земельну ділянку, за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Насінневе" на рішення Кегичівського районного суду Харківської області від 05 лютого 2016 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 29 березня 2016 року,

У квітні 2015 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ПАТ "Насінневе", третя особа - відділ Держгеокадастру у Кегичівському районі Харківської області, в якому з урахуванням заяви про відмову від частини позовних вимог просила визнати недійсним договір оренди землі від 25 жовтня 2011 року б/н, укладений між нею та відповідачем, та зобов'язати відповідача повернути їй земельну ділянку.

Заявлені вимоги ОСОБА_4 мотивувала тим, що вона на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, виданого Кегичівською районною державною адміністрацією 24 січня 2008 року, є власником земельної ділянки площею 3,6381 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Лозівської сільської ради Кегичівського району Харківської області. Зазначала, що на даний час її земельною ділянкою користується відповідач на підставі договору оренди землі від 25 жовтня 2011 року б/н, зареєстрованого відділом Держкомзему у Кегичівському районі 20 листопада 2012 року за № 632318204001653. Зазначала, що цей договір є недійсним, оскільки ні його, ні додатки до нього: акт приймання-передачі земельної ділянки, акт визначення меж земельної ділянки в натурі, позивач не підписувала, отже, не мала волевиявлення на його укладення. У добровільному порядку повернути земельну ділянку відповідач не бажає.

Рішенням Кегичівського районного суду Харківської області від 05 лютого 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 29 березня 2016 року, позов задоволено.

Визнано недійсним договір оренди землі від 25 жовтня 2011 року б/н, зареєстрований відділом Держкомзему у Кегичівському районі 20 листопада 2012 року за № 632318204001653, укладений між ОСОБА_4 та ПАТ "Насінневе".

Зобов'язано ПАТ "Насінневе" повернути ОСОБА_4 земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,6381 га, кадастровий № НОМЕР_2, що розташована на території Лозівської сільської ради Кегичівського району Харківської області, яка належить ОСОБА_4 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 010869600035, виданого Кегичівською районною державною адміністрацією Харківської області 24 січня 2008 року.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У поданій касаційній скарзі ПАТ "Насінневе" просить зазначені судові рішення скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову в позові.

Відповідно до п. 6 розд. XII"Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому ЦПК України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Судом установлено, що згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, виданим Кегичівською районною державною адміністрацією 24 січня 2008 року, ОСОБА_4 є власником земельної ділянки площею 3,6381 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Лозівської сільської ради Кегичівського району Харківської області. Цим актом визначені межі та місце розташування земельної ділянки.

Починаючи з 2011 року вищевказаною земельну ділянку використовувало під посіви сільськогосподарських культур ПАТ "Насінневе".

Про існування спірного договору оренди землі від 25 жовтня 2011 року, який нібито було укладено нею - ОСОБА_4 з відповідачем ПАТ "Насінневе", позивач дізналася восени 2012 року після проведення державної реєстрації договору та отримання його примірника. Факт відсутності волевиявлення ОСОБА_4 на укладання спірного договору оренди землі встановлено судовим розглядом.

Згідно з висновком судово-почеркознавчої експертизи від 30 вересня 2015 року № 6598, проведеної Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса, підпис від імені ОСОБА_4 у трьох примірниках договору оренди землі площею 3,6381 га від 25 жовтня 2011 року б\н, укладеного між ОСОБА_4 та ПАТ "Насінневе", в графі "Орендодавець", у трьох примірниках акта приймання-передачі земельних ділянок згідно з договором оренди від 25 жовтня 2011року, в графі "Земельну ділянку передав" виконані не ОСОБА_4, а іншою особою (особами) з наслідуванням справжнього підпису ОСОБА_4

Оскільки позивач не підписувала спірного договору оренди землі, ця обставина свідчить про відсутність волевиявлення на його укладання.

Твердження представника відповідача про те, що позивачу протягом 2011-2015 років виплачувалась орендна плата за користування землею не спростовують факту відсутності волевиявлення останньої на підписання спірного договору оренди землі.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Доводи касаційної скарги ПАТ "Насінневе" не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а зводяться до переоцінки доказів.

Згідно із ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.