розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до приватного нотаріуса Орджонікідзевського міського нотаріального округу Бойко Лариси Петрівни про зобов'язання вчинити дії за касаційною скаргою заступника прокурора Дніпропетровської області на рішення Орджонікідзевськогоміського суду Дніпропетровської області від 21 березня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 10 червня 2015 року,

встановила:

У березні 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що йому належить будинок з надвірними будівлями, який розташований по АДРЕСА_1 на земельній ділянці, що знаходиться у його користуванні.

Зазначав, що він, маючи намір здійснити відчуження вказаного будинку, звернувся до приватного нотаріуса Орджонікідзевського міського нотаріального округу Бойко Л.П., проте останній своєю постановою від 14 березня 2014 року відмовив йому в посвідченні договору купівлі-продажу, вказуючи на те, що земельна ділянка, на якій розташований будинок, не приватизована і немає кадастрового номеру.

З урахуванням викладеного позивач просив зобов'язати відповідача посвідчити договір купівлі-продажу будинку, розташованого по АДРЕСА_1 без зазначення кадастрового номера земельної ділянки, на якій він розташований, оскільки відмова відповідача у вчиненні нотаріальної дії порушує його права як власника будинку.

Рішенням Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 21 березня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 10 червня 2015 року, позов задоволено.

Зобов'язано приватного нотаріуса Орджонікідзевського міського нотаріального округу Бойко Л.П. посвідчити договір купівлі-продажу житлового будинку № 21 з надвірними спорудами, розташованого по АДРЕСА_1, без зазначення кадастрового номера земельної ділянки, на якій він розташований.

У касаційній скарзі заступник прокурора Дніпропетровської області, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить вказані судові рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Відповідно до п. 6 розд. XII"Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Заслухавши доповідь судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив із того, що підставою для відмови у посвідченні договору відчуження будинку, з огляду на вимоги Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, може бути лише відсутність документів про надання ділянки, а не відсутність кадастрового номера.

Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції, при цьому зазначив, що відмовою відповідача обмежується право позивача на здійснення своїх повноважень щодо нерухомого майна, оскільки земельна ділянка, на якій розташований належний йому будинок, не є предметом договору купівлі-продажу.

Проте повністю погодитись з таким висновком апеляційного суду не можна з наступних підстав.

Відповідно до положень ст. ст. 303, 304 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Справа розглядається в апеляційному суді за правилами, встановленими для розгляду справи судом першої інстанції, з винятками і доповненнями, встановленими законом.

Зазначеним вимогам закону судове рішення апеляційного суду не відповідає.

Судом установлено, що ОСОБА_3 є власником будинку, що розташований по АДРЕСА_1, на підставі договору дарування від 6 червня 2002 року.

При цьому, згідно з п. 6 вказаного договору ОСОБА_3 зобов'язався оформити земельну ділянку на якій розташований об'єкт дарування, у встановленому законом порядку до 1 січня 2005 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Частиною 1 ст. 120 ЗК України передбачено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (ч. 2 ст. 120 ЗК України).

Згідно з ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Як установлено судом, підставою для відмови відповідача у вчиненні нотаріальної дії є недодержання під час укладання договору купівлі-продажу вимог ч. 1 ст. 120 ЗК України та ч. 2 ст. 377 ЦК України, а саме: не зазначення кадастрового номера земельної ділянки, на якій розміщений будинок.

Відповідно до ст. 179 ЦПК України предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Для встановлення у судовому засіданні фактів, зазначених у частині першій цієї статті, досліджуються показання свідків, письмові та речові докази, висновки експертів.

Апеляційний суд у порушення вимог ст.ст. 212- 214, 315 ЦПК України вищезазначених вимог закону до уваги не взяв; не дав належної оцінки доводам апеляційної скарги прокурора м. Орджонікідзе Дніпропетровської області щодо недотримання позивачем порядку оформлення права власності або користування земельною ділянкою та відсутності відповідних письмових доказів, а тому передчасно погодився з висновком суду першої інстанції.

Крім того, суд не врахував, що ОСОБА_3 неправильно обраний спосіб захисту, оскільки нотаріус при виконанні своїх обов'язків зобов'язаний діяти відповідно до вимог, визначених Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (z0282-12) .

Таким чином, судом апеляційної інстанції були допущені порушення норм матеріального та процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а тому ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргузаступника прокурора Дніпропетровської області задовольнити частково.

Ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 10 червня 2015 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.