розглянувши в судовому засіданні справу за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Дьолер Буковина" про перегляд рішення за нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю "Дьолер Буковина" про встановлення нікчемності правочину, за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Дьолер Буковина" на ухвалу Кіцманського районного суду Чернівецької області від 04 лютого 2016 року та ухвалу апеляційного суду Чернівецької області від 09 березня 2016 року,

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 15 листопада 2011 року між ним та товариством з обмеженою відповідальністю "Букофрукт", правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю "Дьолер Буковина" (далі - ТОВ "Дьолер Буковина") було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки з відстрочкою платежу, площею 1,1067га, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер НОМЕР_1, що розташована на території Мамаївської сільської ради Кіцманського району Чернівецької області.

Вказував, що на підставі вищезазначеного договору відповідач отримав державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2, який зареєстровано в книзі реєстрації державних актів за № 732250002000009.

Зазначав, що спірна земельна ділянка була ним відчужена з порушенням вимог закону, а саме: п. 15 розділу Х "Перехідні положення" ЗК України (2768-14) та ч. 2 ст. 215 ЦК України, у зв'язку з чим й просив встановити нікчемність вказаного договору.

Рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 28 листопада 2013 року позов ОСОБА_3 задоволено.

Встановлено нікчемність договору купівлі-продажу земельної ділянки з відстрочкою платежу, укладеного 15 листопада 2011 року між ОСОБА_3 та ТОВ "Букофрукт", посвідченого приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Іщенко А.В., зареєстрованого в реєстрі за № 4497.

У листопаді 2015 року ТОВ "Дьолер Буковина" звернулось до суду із заявою про перегляд рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 28 листопада 2013 року у зв'язку з нововиявленими обставинами, посилаючись на те, що йому стали відомі істотні обставини, що не були відомі на час розгляду справи, а саме те, що 05 листопада 2015 року вони отримали довідку від Мамаївської сільської ради за № 3524, відповідно до якої земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства площею 1,1067 га, кадастровий номер НОМЕР_1, яка належить ОСОБА_3, не була виділена останньому як земельна частка (пай).

Заявник зазначав, що вказані обставини доказують те, що спірна земельна ділянка була отримана позивачем не як пай, а в порядку безоплатної приватизації, тому мораторій на продаж цієї земельної ділянки не поширюється, і позивач мав право продавати її відповідачу.

Ці обставини не враховувалися судом при винесенні рішення, оскільки не були відомі на час розгляду даної справи, однак вони є істотними і мали вплинути на вказане судове рішення.

Ухвалою Кіцманського районного суду Чернівецької області

від 04 лютого 2016 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Чернівецької області від 09 березня 2016 року, у задоволенні заяви ТОВ "Дьолер Буковина" про перегляд рішення за нововиявленими обставинами відмовлено.

У касаційній скарзі ТОВ "Дьолер Буковина", посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвали судів першої та апеляційної інстанцій, направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом матеріального чи порушення норм процесуального права.

Установлено й це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, відмовляючи у задоволені заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, правильно встановив характер спірних правовідносин у справі, вирішив спір з урахуванням конкретних обставин справи з дотриманням норм процесуального права, на підставі доказів поданих сторонами, які належним чином оцінені (ст. 212 ЦПК України), застосував положення ст. 361 ЦПК України, дійшов правильного висновку про те, що обставини, на які посилається заявник ТОВ "Дьолер Буковина", не є нововиявленими.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 361 ЦПК України підставами для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Відповідно до п. 3 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 4 "Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами" (v0004740-12) нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (ч. 2 ст. 361 ЦПК України).

Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених п. п. 1, 2 ч. 2 ст. 361 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.

Як роз'яснив пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 17 постанови від 30 березня 2012 року № 4 "Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами" (v0004740-12) , перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами має здійснюватись із дотриманням вимог статей 364-1, 365 ЦПК України та загальних засад цивільного судочинства.

З матеріалів справи вбачається, що обставини, на які посилається заявник, не є нововиявленими обставинами у розумінні ст. 361 ЦПК України, оскільки вони могли бути встановлені при всебічному і повному з'ясуванні судом обставин даної справи.

Тобто довідка сільської ради, на яку посилається заявник, є фактично новим доказом і не може бути підставою для перегляду рішення суду у зв'язку з нововиявленими обставинами, оскільки заявник не був позбавлений права звернутись за отриманням такої довідки під час розгляду справи та надати даний доказ для розгляду у суді першої інстанції при ухваленні рішення у цій справі.

Доводи касаційної скарги та зміст оскаржуваних судових рішень не дають підстав для висновку про те, що судами при розгляді заяви про перегляд у зв'язку нововиявленими обставинами рішень у справі було допущено порушення норм матеріального чи процесуального права, які відповідно до ст. ст. 338- 341 ЦПК України є підставами для скасування судових рішень.

Ураховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити.

Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Дьолер Буковина" відхилити.

Ухвалу Кіцманського районного суду Чернівецької області від 04 лютого 2016 року та ухвалу апеляційного суду Чернівецької області від 09 березня 2016 року залишити без змін.