суддів: Гримич М.К., Іваненко Ю.Г., Умнової О.В., Фаловської І.М.,розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом агрокооперативу приватних пайовиків "Перемога" до ОСОБА_5 про усунення порушень користування земельною ділянкою та стягнення завданої майнової шкоди, за касаційною скаргою агрокооперативу приватних пайовиків "Перемога" на рішення Тростянецького районного суду Вінницької області від 23 листопада 2015 року, ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 25 січня 2016 року,

У жовтні 2014 року агрокоопратив приватних пайовиків "Перемога" (далі АКПП "Перемога") звернувся до суду з позовом, в якому просив витребувати у відповідача земельну ділянку сільськогосподарського призначення, загальною площею 2,6747 га, яка розташована на території Летківської сільської ради Тростянецького району на полі № 7, та належала на праві власності ОСОБА_6 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку; зобов'язати відповідача не чинити перешкоди АКПП "Перемога" в доступі та користуванні цією орендованою земельною ділянкою, а також стягнути з відповідача на користь АКПП "Перемога" завдану майнову шкоду в сумі 33707,97 грн.

Позов мотивовано тим, що 10 листопада 2006 року між АКПП "Перемога" та ОСОБА_6 було укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, загальною площею 2,6747 га, яка розташована на території Летківської сільської ради Тростянецького району на полі №7, та належала на праві власності ОСОБА_6 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку. В 2012 році ОСОБА_6 померла. Спадкоємцем належного їй майна, в тому числі і вищевказаної земельної ділянки, стала відповідач ОСОБА_5 Відповідно до п.40 договору оренди землі перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору. Таким чином, договір оренди землі діє і надалі та його умови є обов'язковими для виконання як для позивача, так і для відповідача ОСОБА_5

Разом з тим, відповідач порушила умови договору оренди землі. Позивач - агрокооператив 3 травня 2014 року посіяв гречку на вищезазначеній орендованій земельній ділянці. Відповідач,в свою чергу, зайняла вказану земельну ділянку, засіяла її кукурудзою і, тим самим, знищила на ній посіви гречки. Внаслідок цього АКПП не зміг зібрати урожай гречки на вказаній земельній ділянці та отримати дохід від його продажу, чим позивачу завдано майнову шкоду, розмір якої складає 33707,97 грн.

На звернення позивача щодо усунення порушень в користуванні орендованою земельною ділянкою відповідач не реагує та не дає можливості агрокооперативу використовувати вказану земельну ділянку відповідно до умов договору оренди землі.

Посилаючись на вказані обставини позивач звернувся до суду з позовом

Про витребування у відповідача вказаної земельної ділянки, зобов'язання не чинити перешкоди у доступі та користуванні цією орендованою земельною ділянкою, а також про стягнення завданої майнової шкоди в сумі 33707,97 грн.

Рішенням Тростянецького районного суду Вінницької області від 23 листопада 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 25 січня 2016 року, у задоволенні позову відмовлено.

Позивач, не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, звернувся із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить їх скасувати та передати справу на новий розгляд.

Заслухавши доповідь судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, виходячи з наступного.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову виходив з того, що позивач не довів, яким чином і саме відповідач перешкоджає користуватись АКПП "Перемога" земельною ділянкою і що саме відповідач, пересіявши гречку кукурудзою завдав позивачу збитки. Позивачем не доведено причинного зв'язку між діями (бездіяльністю) відповідача і наслідками у вигляді завданої шкоди.

Апеляційний суд погодився з такими висновками місцевого суду та, вважаючи їх законними і обґрунтованими залишив ухвалене ним рішення без змін.

З такими висновками суду апеляційної інстанції повністю погодитися не можна, оскільки вони зроблені без належного з'ясування дійсних обставин справи, прав та обов'язків сторін, без належної оцінки наявних у матеріалах справи доказів, з огляду на наступне.

Згідно зі ст.ст. 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Згідно ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Вказаним вимогам рішення суду апеляційної інстанції не відповідає.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 10 листопада 2006 року між ОСОБА_6 та АКПП "Перемога" був укладений договір оренди земельної ділянки, загальною площею 2,6747 га, яка знаходиться на території Летківської сільської ради Тростянецького району.

Даний договір був зареєстрований у Вінницькій філії центру ДЗК 2 жовтня 2007 року.

Факт прийняття спадщини у вигляді вказаної земельної ділянки після смерті ОСОБА_6 відповідачем ОСОБА_5 сторонами не оспорювався.

В акті від 12 травня 2014 року, складеному комісією в складі працівників (директора, головного агронома і бригадира тракторної бригади) АКПП "Перемога" та затвердженому сільським головою с. Летківка, зокрема, зазначено, що відповідач ОСОБА_5 на посівах гречки на ділянці, площею 2,4767 га, посіяла кукурудзу на зерно.

Звертаючись до суду з даним позовом позивач посилався на те, що ОСОБА_5 перешкоджає йому користуватись земельною ділянкою за укладеним договором оренди, який є чинним та його умови діють після смерті ОСОБА_6 і для спадкоємця.

Відповідно до ч.1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

В порядку цивільного судочинства підлягає захисту саме порушене право, тому суд повинен встановити чи дійсно порушуються права особи, яка звертається до суду.

Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судове рішення у цивільній справі" від 18 грудня 2009 року № 14 (v0014700-09) , обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Ухвалене у справі рішення має бути гранично повним, ясним, чітким, викладеним у послідовності, встановленій статтею 215 ЦПК, і обов'язково містити вступну, описову, мотивувальну та резолютивну частини.

У мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина четверта статті 60 ЦПК).

Оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

У цій частині рішення має міститися обґрунтування щодо кожного доводу сторін по суті позову, що є складовою вимогою частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції в супереч принципу повноти, всебічності та об'єктивності перевірки усіх фактичних обставин не дав належної правової оцінкипідставам позову та встановленим обставинам, з урахуванням зібраних у справі доказів, не з`ясував чи були порушені, невизнані або оспорені права чи інтереси позивача, чи підлягають вони судовому захисту, обраним ним шляхом, та яка норма матеріального права підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Апеляційний суд, пославшись на недоведеність позовних вимог, доводів апеляційної скарги не перевірив, не виконав вимог ст. 10 ЦПК України щодо обов'язку сприяти всебічному і повному з'ясуванню обставин справи, не надав мотивування усім доводам сторін у справі, що є обов'язковим елементом справедливого судового розгляду (ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Не надано оцінки доводам позивача про те, що відповідач перешкоджає у користуванні земельною ділянкою, яку на законних підставах орендує агрокооператив, не перевірено правових підстав заявлених вимог про витребування земельної ділянки та зобов'язання не чинити перешкод у її користуванні. Цим вимогам не надано правової оцінки. Суд обмежився посиланням на недоведеність факту посіву кукурудзи відповідачем на спірній земельній ділянці відповідачем, при цьому, усіх доводів позивача не перевірив. Обставинам щодо строку дії договору оцінки не надав.

За таких обставин, ухвалене апеляційним судом рішення не може вважатися законним і обґрунтованим, у зв'язку із чим, відповідно до ст. 338 ЦПК України його слід скасувати з передачею справи до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.

Керуючись ст.ст. 335, 336, 338, 344, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,