Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2016 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Висоцька В.С.,
суддів: Гримич М.К., Іваненко Ю.Г., Умнової О.В., Фаловської І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Галицької районної адміністрації Львівської міської ради до ОСОБА_5, треті особи: Львівське комунальне підприємство "Княже місто", ОСОБА_6, ОСОБА_7 про приведення квартири до попереднього стану, за касаційною скаргою Галицької районної адміністрації Львівської міської ради на рішення Галицького районного суду м. Львова від 20 жовтня 2015 року, ухвалу апеляційного суду Львівської області від 21 грудня 2015 року,
в с т а н о в и л а:
У грудні 2013 року Галицька районна адміністрація Львівської області звернулося до суду з позовом, вимоги якого уточнила в ході розгляду справи та просило зобов'язати ОСОБА_5 - власника квартири АДРЕСА_4 за власні кошти привести квартиру АДРЕСА_2 до попереднього стану, а саме: відновити дверний отвір в квартиру №4 зі сходової клітки, демонтувати вентиляційну систему на горищі будинку, демонтувати самовільно влаштовані металеві конструкції та балконну плиту на дворовому фасаді.
Позов мотивовано тим, що будинок АДРЕСА_1 перебуває у власності Львівської міської ради та обслуговується у Львівському комунальному підприємстві "Княже місто" (далі - ЛКП "Княже місто"). Власником спірної квартири є ОСОБА_5, який 26 липня 2013 року надав ОСОБА_8 довіреність на представництво його інтересів в усіх підприємствах, установах і організаціях по питаннях управління та користування вказаною квартирою. 29 серпня 2013 року постановою адміністративної комісії Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради ОСОБА_8, як довірену особу відповідача, було визнано винним у порушенні правил експлуатації жилих будинків та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу. Разом з тим, відповідачем не відновлено дверний отвір в спірну квартиру зі сходової клітини, не демонтовано вентиляційну систему на горищі будинку, не демонтовано самовільно влаштовані металеві конструкції та балконну плиту на дворовому фасаді, у зв'язку із чим, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 20 жовтня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 21 грудня 2015 року, у задоволенні позову відмовлено.
Позивач, не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, звернувся із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.
Заслухавши доповідь судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з наступного.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що здійснені відповідачем зміни у будинку і квартирі не порушують санітарно-технічних, будівельних вимог і правил експлуатації будинку, правові підстави для задоволення позову відсутні. Відповідач належними та допустимими доказами доведено, що дверний отвір не був замурований саме відповідачем, а демонтаж балкону та демонтаж системи кондиціонування є економічно недоцільним, погіршить умови проживання в квартирі №4 та спричинить додаткові затрати на ремонт, демонтаж балкону неможливо проводити без виселення мешканців будинку, так як ці роботи є роботами підвищеної небезпеки і становлять загрозу життю мешканців.
Апеляційний суд погодився з такими висновками місцевого суду та вважав законним і обґрунтованим ухвалене ним рішення.
Вказані висновки судів першої та апеляційної інстанцій відповідають фактичним обставинам справи та узгоджуються з нормами матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач є власником квартири АДРЕСА_1, піднаймачами є ОСОБА_9, ОСОБА_10 (а.с.6). Право власності відповідача на вказану квартиру підтверджується витягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 29 березня 2013 року.
31 липня 2013 року Львівським КП "Княже місто" складено протокол № 31 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_8 - представника по дорученню від ОСОБА_5 у тому, що ОСОБА_8 самовільно закрив дверний отвір на 3 поверсі в квартирі АДРЕСА_1.
14 серпня 2013 року Львівським КП "Княже місто" складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 150 КУпАП відносно ОСОБА_8 - представника по дорученню від ОСОБА_5 у тому, що ОСОБА_8 самовільно влаштував вентиляційну систему на горищі будинку АДРЕСА_1.
Згідно з листом Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради від 20 вересня 2013 року № 36-2438, адміністративна комісія при Шевченківській районній адміністрації Львівської міської ради розглянула адміністративні матеріали відносно ОСОБА_8 та постановою у справі № 28/1 від 29 серпня 2013 року ОСОБА_8 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 51,00 грн.
16 жовтня 2013 року Львівське КП "Княже місто" направило ОСОБА_8 попередження не розпочинати будівельні роботи по балкону та на горищі будинку АДРЕСА_1 в зв'язку із відсутністю дозвільних документів.
28 жовтня 2013 року Львівським КП "Княже місто" направлено ОСОБА_8 попередження, в якому зобов'язано терміново припинити самовільно розпочате будівництво та представити в Львівське КП "Княже місто" відповідну документацію на проведення робіт.
29 жовтня 2013 року Львівське КП "Княже місто" направило листи № 817, № 814 начальнику обласної інспекції Державного архітектурно - будівельного контролю, у якому просило вжити заходи щодо припинення будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1, до моменту встановлення законності декларації про початок виконання будівельних від 17 жовтня 2013 року, а також просило підтвердити факт надання вказаної декларації про початок виконання будівельних робіт по реконструкції квартири з влаштуванням балкону.
4 листопада 2013 року начальник обласної інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю направив лист № 7/13-6-6840 голові Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, в якому вказав, що Інспекцією розглянуто звернення Львівського КП "Княже місто" від 23 жовтня 2013 року, стосовно підтвердження факту реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт з реконструкції квартири АДРЕСА_1, та повідомлено, що в Єдиному реєстрі дозвільних документів не зареєстровано повідомлення чи декларації на початок виконання будівельних робіт з реконструкції квартири з влаштуванням балкону АДРЕСА_2.
З листа директора Департаменту містобудування Львівської міської ради від 11 листопада 2013 року № 2401-729, адресованого голові Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, вбачається, що Департаментом містобудування не видавався наказ про затвердження містобудівних умов і обмежень на реконструкцію квартири АДРЕСА_1. Інформація щодо наказу Департаменту містобудування № 273 від 2 жовтня 2013 року вказана в декларації про початок виконання будівельних робіт по реконструкції квартири з влаштуванням балкону на АДРЕСА_1 не відповідає дійсності, оскільки такий наказ стосується демонтажу самовільно встановлених вивісок.
Звертаючись до суду з даним позовом позивач у якості правової підстави заявлених вимог посилався на ст. 152 ЖК України.
Відповідно до ст. 152 ЖК України переобладнання і перепланування жилого будинку (квартири), що належить громадянинові на праві приватної власності, провадяться з дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів.
Згідно з п. 1.4.1. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76 (z0927-05) , зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за № 927/11207 (z0927-05) , переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень дозволяється робити після одержання дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів відповідно до законодавства.
4 листопада 2013 року Львівським КП "Княже місто" направлено ОСОБА_8 попередження про зобов'язання негайно привести до попереднього стану квартиру АДРЕСА_1, в зв'язку із відсутністю дозвільних документів на розширення дворового балкону.
Згідно витягу із протоколу № 41 засідання міжвідомчої комісії Галицького району від 29 жовтня 2013 року, було вирішено зобов'язати ОСОБА_5 - власника квартири АДРЕСА_1 через довірену особу ОСОБА_8, який діє на підставі довіреності від 26 липня 2013 року, за власні кошти виконати роботи по відновленню дверного отвору в квартиру № 4 зі сходової клітки та демонтажу вентиляційної системи на горищі будинку АДРЕСА_1.
Згідно витягу з протоколу № 42 засідання міжвідомчої комісії Галицького району від 05 листопада 2013 року, було вирішено зобов'язати ОСОБА_5 - власника квартири АДРЕСА_1 через довірену особу ОСОБА_8, який діє на підставі довіреності від 26 липня 2013 року, за власні кошти виконати роботи по приведенню дворового фасаду будинку АДРЕСА_1 до попереднього стану: демонтувати самовільно влаштовані металеві конструкції та балконну плиту.
18 листопада 2013 року Львівським КП "Княже місто" складено акт про те, що власником квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_5, через довірену особу ОСОБА_8, не виконано п.2 розпорядження Галицької районної адміністрації від 6 листопада 2013 року № 449 "Про приведення квартири АДРЕСА_1 до попереднього стану", яким було зобов'язано ОСОБА_5 за власні кошти привести квартиру АДРЕСА_1 до попереднього стану, а саме: відновити дверний отвір в квартиру № 4 зі сходової клітини демонтувати вентиляційну систему на горищі будинку, демонтувати самовільно влаштовані металеві конструкції та балконну плиту на дворовому фасаді в термін до 16 листопада 2013 року.
Згідно Звіту за результатами технічного обстеження будинку АДРЕСА_1 на відповідність Державним стандартам, будівельним нормам і правилам та пропозиції з подальшої експлуатації, здійсненого приватним підприємцем, інженером, к.т.н. ОСОБА_11, за результатами обстеження будинок після реконструкції з добудовою балкону в квартирі № 4 відповідає вимогам проекту, чинних будівельних норм щодо міцності та стійкості, нормативним актам з пожежної безпеки та санітарному законодавству України. При проведенні обстеження та вивченні проекту встановлено, що всі металеві та залізобетонні конструкції балкону виконані як єдине ціле з конструкціями будинку і їх розбирання неможливе без порушення цілісності конструкцій будинку та погіршення технічного стану будинку в цілому. Демонтаж балкону є економічно недоцільним, його неможливо проводити без виселення мешканців будинку, так як ці роботи є роботами підвищеної небезпеки і становлять загрозу життю мешканців.
Відповідно до Звіту за результатами технічного обстеження системи кондиціонування квартири АДРЕСА_3 на відповідність Державним стандартам, будівельним нормам і правилам, здійсненого приватним підприємцем ОСОБА_11, за результатами обстеження будинок після влаштування системи кондиціонування повітря в квартирі № 4 відповідає вимогам чинних будівельних норм щодо міцності та стійкості, нормативним актам з пожежної безпеки та санітарному законодавству України. При проведенні обстеження встановлено, що всі конструкції системи кондиціонування виконані відповідно до вимог норм, надійно закріплені до конструкцій будинку, не порушили цілісності конструкцій будинку, не перевантажили несучі конструкції та не погіршили технічний стан будинку в цілому. Демонтаж системи є економічно недоцільним, погіршить умови проживання в квартирі № 4 та спричинить додаткові затрати на ремонт.
Згідно технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_1, який складений 26 березня 2013 року ОКП ЛОР "БТІ та ЕО", відповідач придбав спірну квартиру 29 березня 2013 року, тобто після складення технічного паспорта із замурованим дверним отвором.
Відповідно до ч.2 ст. 383 ЦК України, власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.
Згідно ч.1 ст. 369 ЦК України, співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Таким чином, відповідач, як власник квартири у багатоквартирному будинку, має право користуватись горищем, не встановлюючи при цьому жодних перешкод у користуванні горищем для інших мешканців будинку.
В ході розгляду справи відповідачем належними доказами доведено, що дверний отвір не був ним замурований, а демонтаж балкону та демонтаж системи кондиціонування є економічно недоцільним, погіршить умови проживання в квартирі № 4 та спричинить додаткові затрати на ремонт, демонтаж балкону неможливо проводити без виселення мешканців будинку, оскільки ці роботи є роботами підвищеної небезпеки і становлять загрозу життю мешканців.
Висновки вищевказаних звітів, на які посилався відповідач, заперечуючи проти позову, позивачем належними та допустимими доказами не спростовано, доводів того, що облаштування системи кондиціонування спірної квартири призвело до порушень прав власників інших квартир у цьому житловому будинку та порушило санітарно-технічні вимоги і правила експлуатації будинку (ч.2 ст. 383 ЦК України) також не доведено.
За таких обставин, суди дійшли обґрунтованих висновків про відсутність підстав для зобов'язання відповідача відновити дверний отвір в квартиру № 4 зі сходової клітки, демонтувати вентиляційну систему на горищі будинку, демонтувати самовільно влаштовані металеві конструкції та балконну плиту на дворовому фасаді, оскільки здійснені ним зміни не порушують санітарно-технічних, будівельних вимог і правил експлуатації будинку.
Повно встановивши обставини справи з урахуванням об'єктивно оцінених зібраних у справі доказів, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, правильно застосував вищевказані норми матеріального права до спірних правовідносин та дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Перевіряючи рішення суду першої інстанції на предмет законності і обґрунтованості, суд апеляційної інстанції дав належну оцінку усім доводам апеляційної скарги, висновки щодо яких виклав в мотивувальній частині постановленої ухвали та обґрунтовано виходив з того, що правові підстави для скасування рішення місцевого суду відсутні.
В ході розгляду даної справи місцевим та апеляційним судами дотримано вимог ч.4 ст. 10 ЦПК України щодо обов'язку сприяти всебічному і повному з'ясуванню обставин справи, перевірено усі обставин, на які посилалися сторони в обґрунтування своїх вимог і заперечень та надано мотивування усім доводам сторін у справі, що є обов'язковим елементом справедливого судового розгляду (ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
При встановлені фактичних обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій не було порушено норми процесуального права, а при ухваленні судових рішень правильно застосовано норми матеріального права.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для встановлення неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не спростовують висновків судів, обґрунтовано викладених в мотивувальних частинах оскаржуваних рішень. При вирішенні даної справи судами правильно визначено характер правовідносин між сторонами, вірно застосовано закон, що їх регулює, повно і всебічно досліджено матеріали справи та надано належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам.
За таких обставин, відповідно до ст. 337 ЦПК України касаційну скаргу слід відхилити і залишити оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.
Керуючись ст. ст. 336, 337, 344 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу Галицької районної адміністрації Львівської міської ради відхилити.
Рішення Галицького районного суду м. Львова від 20 жовтня 2015 року, ухвалу апеляційного суду Львівської області від 21 грудня 2015 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
Cудді
В.С. Висоцька
М.К. Гримич
Ю.Г. Іваненко
О.В. Умнова
І.М. Фаловська