Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Писаної Т.О., Мазур Л.М., Попович О.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк", яке діє через представника Сокуренко Наталію Вікторівну, на заочне рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 18 квітня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 24 травня 2016 року,

У вересні 2015 року ПАТ КБ "ПриватБанк" звернулось до суду з указаним позовом, в якому просило стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором від 13 жовтня 2006 року у розмірі 22 888,47 грн, яка складається з 4 434,84 грн - заборгованість за кредитом, 16 887,49 грн -проценти за користування кредитом, 500 грн - штраф (фіксована частина), 1 066,12 грн - штраф (процентна складова).

Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 18 квітня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 24 травня 2016 року, в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі представник ПАТ КБ "ПриватБанк", посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить вказані судові рішення скасувати і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для його скасування.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Судами встановлено, що 13 жовтня 2006 року відповідач отримав у ПАТ КБ "Приватбанк" кредит у розмірі 1 тис. грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, що підтверджується заявою відповідача від 13 жовтня 2006 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2,5 % на місяць із розрахунку 360 днів у році або 30% на рік. Строк дії кредитної карти становить два роки.

Заперечуючи проти задоволення позову ОСОБА_6 подав до суду клопотання про застосування строків позовної давності.

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

У статті 261 ЦК України визначено, що початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право у примусовому порядку через суд.

Статтею 266 ЦК України передбачено, що зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки тощо).

Згідно з частинами 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленої до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Таким чином, встановивши, що строк дії картки, виданої відповідачу, закінчився 13 жовтня 2008 року, з позовом до суду позивач звернувся 17 вересня 2015 року, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про відмову в задоволенні позову з підстав, передбачених ч. 4 ст. 267 ЦК України.

Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

З урахуванням вказаного, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно відхилити, а оскаржуване рішення апеляційного суду - залишити без змін.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк", яке діє через представника Сокуренко Наталію Вікторівну, відхилити.

Заочне рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 18 квітня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 24 травня 2016 року залишити без змін.