Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Писаної Т.О., Коротуна В.М., Попович О.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про відшкодування збитків, за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 12 жовтня 2015 року та рішення апеляційного суду Вінницької області від 18 грудня 2015 року,

У квітні 2015 року ОСОБА_4 звернулася до суду з указаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що рішенням Постійно діючого третейського суду при асоціації "Правовий центр підприємництва" від 05 квітня 2006 року визнано дійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений між нею та ОСОБА_5 31 березня 2006 року, а також визнано за нею право власності на цю квартиру.

Пізніше їй стало відомо, що квартира є спірною, оскільки її продаж від імені власника вчинено незаконно - на підставі підроблених документів.

Судовим слідством у кримінальній справі було встановлено, що ОСОБА_6, діючи на підставі довіреності, виданої йому ОСОБА_7 01 вересня 2003 року, уклав договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 з ОСОБА_8

У подальшому ОСОБА_7 було знайдено мертвим. Згідно з даними судово-медичної експертизи від 29 квітня 2004 року давність настання смерті - в межах 7-8 місяців. Таким чином, припущено, що датою смерті ОСОБА_7 є ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 29 квітня 2010 року визнано недійсним доручення, видане ОСОБА_7 на ім'я ОСОБА_9, та визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений за дорученням від імені ОСОБА_7 - ОСОБА_9 з ОСОБА_10

Про усі ці обставини їй стало відомо майже через чотири роки після купівлі квартири, коли вона отримала позовну заяву матері загиблого ОСОБА_7 - ОСОБА_11 про визнання права власності на цю квартиру у порядку спадкування за законом.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 16 січня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 16 лютого 2012 року, визнано за ОСОБА_11 право власності на квартиру АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом після померлого ОСОБА_7 А рішенням апеляційного суду Вінницької області від 25 лютого 2013 року витребувано цю квартиру з чужого незаконного володіння ОСОБА_4

Посилаючись на те, що у неї вилучили квартиру на користь третьої особи на підставах, що виникли до продажу товару, ОСОБА_4 просила стягнути з ОСОБА_5 на її користь завдані збитки у розмірі 446 270 грн та судові витрати.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 12 жовтня 2015 року позов ОСОБА_4 задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 446 270 грн завданих збитків, 5 512 грн витрат на правову допомогу, а також 121,80 грн витрат пов'язаних зі сплатою судового збору. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь держави судовий збір у розмірі 4 462,70 грн.

Рішенням апеляційного суду Вінницької області від 18 грудня 2015 року рішення суду першої інстанції змінено.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 4 872 грн витрат на правову допомогу. У решті рішення суду залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_5, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить вказані судові рішення скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для його скасування.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

У частині 1 ст. 661 ЦК України визначено, що у разі вилучення за рішенням суду товару у покупця на користь третьої особи на підставах, що виникли до продажу товару, продавець має відшкодувати покупцеві завдані йому збитки, якщо покупець не знав або не міг знати про наявність цих підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 660 ЦК України якщо покупець не повідомив продавця про пред'явлення третьою особою позову про витребування товару та не подав клопотання про залучення продавця до участі у справі, продавець не відповідає перед покупцем, якщо продавець доведе, що, взявши участь у справі, він міг би відвернути відібрання проданого товару у покупця.

Згідно з ст. 23 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є витрати, які особа мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Задовольняючи позов, суди першої та апеляційної інстанцій правильно виходили із того, що продавець (відповідач) зобов'язана відшкодувати покупцеві (позивач) завдані збитки, оскільки продана нею квартира була вилучена на підставі рішення суду у позивача і вона не знала та не могла знати про наявність підстав, які виникли до продажу квартири відповідно до договору купівлі-продажу. Обставини, які відповідно до ч. 2 ст. 660 ЦК України, звільняють від відповідальності відповідач не зазначила, а тому суди обґрунтовано стягнули з неї завдані збитки, розмір яких визначено на підставі висновку судової експертизи.

Таким чином, суди, дослідивши усі наявні у справі докази в їх сукупності та надавши їм належну оцінку, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, ухвалили законні і обґрунтовані судові рішення.

Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 12 жовтня 2015 року (в незміненій частині) та рішення апеляційного суду Вінницької області від 18 грудня 2015 року залишити без змін.