Умнової О.В., Висоцької В.С., Іваненко Ю.Г., розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Філії № 1 Підприємства "Основа-Промінвест" Громадської організації "Фонд підтримки інвалідів", Підприємства "Основа-Промінвест" Громадської організації "Фонд підтримки інвалідів", третя особа - директор підприємства "Основа-Проінвест" Громадської організації "Фонд підтримки інвалідів" ОСОБА_5, про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, зобов'язання відповідачів виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу, за касаційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 2 лютого 2016 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 9 березня 2016 року,

У жовтні 2013 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати незаконним та скасувати наказ від 8 серпня 2013 року № 110К, яким його звільнено з посади директора філії № 1 підприємства "Основа-Промінвест" Громадської організації "Фонд підтримки інвалідів" (далі - Підприємство "Основа-Промінвест" ГО "Фонд підтримки інвалідів"), з 8 серпня 2013 року на підставі п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП та поновити на посаді директора, зобов'язати відповідачів виплатити йому середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Позов мотивував тим, що 8 серпня 2013 року директор підприємства "Основа-Промінвест" ГО "Фонд підтримки інвалідів" виніс наказ № 110К, яким директора філії № 1 Підприємства "Основа-Промінвест" ГО "Фонд підтримки інвалідів" ОСОБА_6 звільнено з 8 серпня 2013 року на підставі п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП (прогул). Позивач вважав таке звільнення незаконним у зв'язку із чим звернувся до суду з відповідним позовом за захистом трудових прав.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 18 лютого

2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 17 квітня 2014 року, у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 4 липня 2014 року ОСОБА_6 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на вказані рішення судів першої та апеляційної інстанцій з підстав, передбачених п.5 ч.4 ст. 328 ЦПК України.

У липні 2015 року підприємство "Основа-Промінвест" Громадської організації "Фонд підтримки інвалідів" звернулося до суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставина рішення Московського районного суду м. Харкова від 18 лютого 2014 року.

Заява мотивована тим, що 30 червня 2015 року з сайту "Реєстр судових рішень" підприємству "Основа-Промінвест" ГО "Фонд підтримки інвалідів" стало відомо, що рішенням апеляційного суду Харківської області 14 травня 2015 року визнано незаконним та скасовано наказ директора підприємства "Основа-Промінвес- Громадської організації "Фонд підтримки інвалідів" № 36/1-к від 28 лютого 2013 року про звільнення ОСОБА_6 з посади директора Філії № 1 підприємства "Основа-Промінвест Громадської організації "Фонд підтримки інвалідів" та наказ № 37/1-к від 1 березня 2013 року про прийняття ОСОБА_6 на посаду директора Філії № 1 підприємства "Основа-Промінвест" Громадської організації "Фонд підтримки інвалідів" за сумісництвом. Вказані обставини, на думку заявника, є нововиявленими та свідчать про те, що ОСОБА_6 був звільнений з неіснуючої посади, на яку останнього було незаконно прийнято.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 2 лютого 2016 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 9 березня 2016 року у задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами відмовлено.

ОСОБА_6, не погоджуючись з даними ухвалами судів першої та апеляційної інстанції, подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить їх скасувати та задовольнити заяву підприємства "Основа-Промінвест" про перегляд рішення місцевого суду за нововиявленими обставинами.

Дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з наступного.

Згідно ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відмовляючи у задоволенні заяви підприємства "Основа-Промінвест" Громадської організації "Фонд підтримки інвалідів" про перегляд рішення Московського районного суду м. Харкова від 18 лютого 2014 року за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що обставини, на які посилається підприємство "Основа-Промінвест" Громадської організації "Фонд підтримки інвалідів" не є нововиявленими.

Вказані висновки судів першої та апеляційної інстанцій відповідають фактичним обставинам справи та узгоджуються з нормами матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.

Відповідно до ст. 362 ЦПК України заяви про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами можуть бути подані сторонами та іншими особами, які беруть участь у праві, протягом одного місяця з дня встановлення обставини, що є підставою для перегляду. При цьому заява про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами з підстави, передбаченої п.1 ч.2 ст. 361 ЦПК України, може бути подана не пізніше трьох років з дня набрання судовим рішенням законної сили. У разі якщо така заява подана до суду після закінчення цього строку, суд відмовляє у відкритті провадження за нововиявленими обставинами, незалежно від поважності причини пропуску цього строку.

Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 361 ЦПК України є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неналежне повідомлення заявника про час місце розгляду справи, неповне встановлення фактичних обставин справи, порушення порядку дослідження доказів) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.

Обставини, які відповідно до пункту 1 частини другої статті 361 ЦПК України є підставою для перегляду судового рішення, це юридичні факти, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, повинні бути істотними, тобто такими, що могли вплинути на висновки суду при ухваленні судового рішення і були встановлені після набранню ним законної сили. Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним.

Заява про перегляд за нововиявленими обставинами рішення місцевого суду від 2 лютого 2016 року, ухваленого у даній справі, мотивована зокрема посиланням на рішення апеляційного суду Харківської області від 14 травня 2015 року у іншій справі, яким частково задоволено позов ОСОБА_6 до Філії № 1 підприємства "Основа-Промінвест" Громадської організації "Фонд підтримки інвалідів", підприємства "Основа-Промінвест" Громадської організації "Фонд підтримки інвалідів", 3-особа: директор підприємства "Основа-Промінвест- Громадської організації "Фонд підтримки інвалідів" ОСОБА_5 про стягнення заборгованості по заробітній платі, скасування наказів, поновлення на роботі.

Так, вказаним рішенням, визнано незаконними та скасовано наказ директора підприємства "Основа-Промінвест" Громадської організації "Фонд підтримки інвалідів" № 36/1-к від 28 лютого 2013 року про звільнення ОСОБА_6 з посади директора Філії № 1 підприємства "Основа-Промінвест" Громадської організації "Фонд підтримки інвалідів" та наказ № 37/1-к від 1 березня 2013 року директора підприємства "Основа-Промінвест" Громадської організації "Фонд підтримки інвалідів" про прийняття ОСОБА_6 на посаду директора Філії № 1 за сумісництвом.

Стягнуто з підприємства "Основа-Промінвест" Громадської організації "Фонд підтримки інвалідів" на користь ОСОБА_6 заробітну плату за період з 1 березня 2013 року по 31 липня 2012 року у розмірі 4725 грн. без урахування податків та інших обов'язкових платежів.

У задоволенні позовних вимог в частині поновлення ОСОБА_6 на роботі на посаді директора Філії № 1 підприємства "Основа-Промінвест" Громадської організації "Фонд підтримки інвалідів" відмовлено.

Даним рішенням суду встановлено, що накази директора підприємства № 36/1-к від 28 лютого 2013 року, № 37/1-к від 1 березня 2013 року не відповідали вимогам ст. 102-1 КЗпП України та були направлені на зменшення ОСОБА_6 заробітної плати за виконання ним обов'язків директора Філії № 1 підприємства "Основа-Промінвест" Громадської організації "Фонд підтримки інвалідів".

Крім того було встановлено, що у період з 1 березня 2013 року по 31 липня 2013 року ОСОБА_6 за сумісництвом не працював, а фактично виконував обов'язки директора Філії № 1 підприємства "Основа-Промінвест" Громадської організації "Фонд підтримки інвалідів", за виконання яких підприємство "Основа-Промінвест" Громадської організації "Фонд підтримки інвалідів" не виплатило йому заробітну плату у розмірі 4725 грн.

Таким чином, з 11 січня 2012 року по 8 серпня 2013 року ОСОБА_6 працював лише на посаді директора Філії № 1 підприємства "Основа-Промінвест" Громадської організації "Фонд підтримки інвалідів" та був звільнений з цієї посади на підставі наказу директора підприємства "Основа-Промінвест" Громадської організації "Фонд підтримки інвалідів" № 110-к від 8 серпня 2013 року з підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.

Суди попередніх інстанцій дали належну оцінку обставинам, на які підприємство "Основа-Промінвест" Громадської організації "Фонд підтримки інвалідів" посилалося, як на підставу для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами та дійшли обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для скасування рішення місцевого суду з підстав, передбачених ст. 361 ЦПК України.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для встановлення неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та порушення норм процесуального права, не спростовують висновків судів, обґрунтовано викладених в мотивувальних частинах оскаржуваних ухвал.