розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профкредит" до ОСОБА_6, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптимум Фактор", Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецавтотехніка Центр", про звернення стягнення на предмет іпотеки, за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профкредит" на рішення апеляційного суду Одеської області від 26 квітня 2016 року,

У квітні 2015 року ТОВ "Фінансова компанія "Профкредит" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_6 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Вимоги за позовом обґрунтовувало тим, що 13 червня 2008 року між АКІБ "УкрСиббанк" та ТОВ "Спецавтотехніка Центр" був укладений кредитний договір про надання мультивалютної кредитної лінії в загальному розмірі 17 772 716,23 грн на умовах визначених вказаним договором.

З метою забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором, між банком та ОСОБА_6 був укладений іпотечний договір, згідно з яким ОСОБА_6 передав в іпотеку банку нерухоме майно, а саме: квартиру, загальною площею 170,3 кв. м, жилою площею 100,1 кв. м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

07 квітня 2015 року ТОВ "ФК "Профкредит" набуло право вимоги за вищевказаним кредитним та іпотечним договорами.

У зв'язку з тим, що боржник ТОВ "Спецавтотехніка Центр" належним чином не виконував свої зобов'язання за кредитним договором, у нього станом на 24 вересня 2009 року утворилась заборгованість у загальному розмірі 17 772 716,23 грн, яка складається із заборгованості за кредитом у сумі 13 495 522,33 грн та заборгованості по процентам за користування кредитом у сумі 4 277 193,90 грн.

З урахуванням викладеного, позивач просив, в рахунок часткового погашення кредитної заборгованості, звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на нього.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 14 липня 2015 року позов задоволено.

Звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Сегеченко І.М., за реєстровим № 422, разом із наступними змінами, укладеним між ПАТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_6, а саме: на квартиру АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_6, в рахунок часткового погашення заборгованості ТОВ "Спецавтотехніка Центр" за кредитним договором про надання мультивалютної кредитної лінії у загальному розмірі 17 772 716,23 грн, яка складається з заборгованості за кредитом у сумі 13 495 522,33 грн та заборгованості по процентам за користування кредитом у сумі 4 277 193,90 грн, шляхом набуття ТОВ "Фінансова компанія "Профкредит" права власності на даний предмет іпотеки за вартістю, визначеною на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.

Визнано за ТОВ "Фінансова компанія "Профкредит" право власності на житлове приміщення загальною площею 170,3 кв. м, жилою 100,1 кв. м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 26 квітня 2016 року рішення Приморського районного суду м. Одеси від 14 липня 2015 року скасовано та ухвалено нове, яким у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ТОВ "Фінансова компанія "Профкредит" просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права й неправильним застосуванням норм матеріального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII"Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив із того, що позичальник умови кредитного договору порушив, що призвело до утворення заборгованості по кредиту та відсоткам, а ТОВ "Фінансова компанія "Профкредит" набуло право вимоги за кредитним договором та право вимоги за іпотечним договором, і тому на підставі закону та умов договору іпотеки вправі вимагати звернення стягнення на предмет іпотеки саме шляхом передачі йому права власності на предмет іпотеки та визнання права власності на нього.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове про відмову в задоволенні позовних вимог, апеляційний суд виходив із того, що передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки є позасудовим способом врегулювання питання про звернення стягнення на предмет іпотекина підставі окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя, а такий спосіб захисту прав іпотекодержателя як звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі його у власність іпотекодержателя за рішенням суду, договір не передбачав.

Колегія суддів погоджується з таким висновком апеляційного суду з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій установлено, що 13 червня 2008 року між АКІБ "УкрСиббанк", правонаступником якого єПАТ "УкрСиббанк", та ТОВ "Спецавтотехніка Центр" був укладений кредитний договір про надання мультивалютної кредитної лінії, відповідно до умов якого банк зобов'язався надати позичальнику, а позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит у валютах, вказаних у цьому договорі, у формі кредитної лінії з лімітом кредитної лінії, встановленим в базовій валюті, що дорівнює 18 000 000,00 грн.

Відповідно до п. 2.1. додаткової угоди № 13 від 31 жовтня 2011 року до кредитного договору про надання мультивалютної кредитної лінії, сторони домовились що з 31 жовтня 2011 року зменшено ліміт, установлений умовами договору, і встановлено його у розмірі 13 795 522,36 грн. За п. 2.2. додаткової угоди сторони домовились, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю кредит у повному обсязі не пізніше 26 жовтня 2012 року, якщо тільки не буде застосований інший термін повернення кредиту.

В якості забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором, 19 квітня 2010 року між ОСОБА_6 (іпотекодавцем) та ПАТ "УкрСиббанк" (іпотекодержателем) був укладений іпотечний договір (зі змінами та доповненнями до нього), згідно з яким іпотекодавець передав в іпотеку іпотекодержателю нерухоме майно: чотирикімнатну квартиру, загальною площею 170,3 кв. м, жилою площею 100,1 кв. м, належну іпотекодавцю на праві власності, розташовану за адресою: АДРЕСА_1.

24 вересня 2014 року між ПАТ "УкрСиббанк" та ТОВ "Оптимум фактор" був укладений договір про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого ПАТ "УкрСиббанк", за плату, передбачену договором, у повному обсязі відступило, а ТОВ "Оптимум Фактор" набуло у повному обсязі право грошових вимог ПАТ "УкрСиббанк" за кредитним договором про надання мультивалютної кредитної лінії № 11360207000 від 13 червня 2008 року, з усіма змінами та доповненнями до нього, укладеними між ПАТ "УкрСиббанк" та ТОВ "Спецавтотехніка Центр".

25 вересня 2014 року між ПАТ "УкрСиббанк" та ТОВ "Оптимум Фактор" був укладений договір відступлення прав по іпотечному договору, за умовами якого ПАТ "УкрСиббанк" передало та відступило, а ТОВ "Оптимум Фактор" набуло права належні ПАТ "УкрСиббанк" по вищезгаданому іпотечному договору від 19 квітня 2010 року. За договором ТОВ "Оптимум Фактор" одержало право замість ПАТ "УкрСиббанк" в разі невиконання або неналежного виконання боржником зобов'язань визначених кредитним договором одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмету іпотеки переважно перед іншими кредиторами боржника у порядку визначеному договором іпотеки.

07 квітня 2015 року між ТОВ "Оптимум Фактор" та ТОВ "ФК "Профкредит" укладено договір про відступлення права вимоги по кредитному договору згідно з яким ТОВ "Оптимум Фактор" відступило, а ТОВ "ФК "Профкредит" набуло право грошової вимоги кредитора за кредитним договором про надання мультивалютної кредитної лінії № 11360207000 від 13 червня 2008 року, з усіма змінами та доповненнями до нього, укладеним між АКІБ "УкрСиббанк" та ТОВ "Спецавтотехніка Центр", що перейшли до ТОВ "Оптимум Фактор" на підставі договору про відступлення права вимоги від 24 вересня 2014 року.

За даним договором ТОВ "Оптимум Фактор" відступило всі права іпотекодержателя ТОВ "Фінансова компанія "Профкредит".

Згідно розрахунку, наданого ТОВ "Фінансова компанія "Профкредит", станом на 24 вересня 2014 року наявна заборгованість за кредитним договором, в загальному розмірі 17 772 716,23 грн, з яких 13 495 522,33 грн - борг за кредитом та 4 277 193,90 грн - борг за відсотками.

Пунктом 4.1 договору іпотеки передбачено, що іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки: у разі порушення іпотекодавцем будь-якого зобов'язання за цим договором або будь-якого зобов'язання, що забезпечено іпотекою за цим договором; у разі виникнення загрози знищення, пошкодження чи втрати предмета іпотеки; в інших випадках відповідно до діючого законодавства.

Згідно із п. 4.2 договору іпотеки, звернення стягнення здій снюється на підставі: рішення суду; виконавчого напису нотаріуса; позасудового врегулювання у відповідності до умов цього договору та Закону України "Про іпотеку" (898-15) ; з інших передбачених законодавством України підстав.

Відповідно до пункту 5.2 договору іпотеки позасудове врегулювання здійснюється одним з наступних способів звернення стягнення на предмет іпотеки, зокрема, передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання грошового зобов'язання на підставі окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя, у порядку встановленому Законом України "Про іпотеку" (898-15) .

Частиною другою статті 16 ЦК України передбачено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом може бути визнання права, в тому числі права власності на майно. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до частини третьої статті 33 Закону України "Про іпотеку" звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно із частиною третьою статті 36 Закону України "Про іпотеку" договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору, за своїми правовими наслідками, може передбачати передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання в порядку, встановленому статтею 37 Закону України "Про іпотеку".

Порядок реалізації предмета іпотеки за рішенням суду врегульоване статтею 39 цього Закону, якою передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається, зокрема, спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону.

Можливість виникнення права власності за рішенням суду ЦК України (435-15) передбачає лише у статтях 335 та 376 ЦК України. У всіх інших випадках право власності набувається з інших не заборонених законом підстав, зокрема із правочинів (частина перша статті 328 ЦК України).

Стаття 392 ЦК України, у якій йдеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне в позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.

Така правова позицію узгоджується з правовим висновком, який викладений у постанові Верховного Суду України № 6-1851цс15 від 30 березня 2016 року.

Суд апеляційної інстанції, вирішуючи даний спір, правильно визначився з характером спірних правовідносин та належним чином з'ясував усі фактичні обставини у справі, які мають значення для правильного її вирішення, у зв'язку з чим прийшов до правильного висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на нього, оскільки передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки є позасудовим способом врегулювання питання про звернення стягнення на предмет іпотеки і суд не наділений повноваженнями вирішувати вказане питання таким способом, про який просить позивач.

Інші доводи касаційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками суду апеляційної інстанції.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що судом апеляційної інстанції правильно встановлені та належно перевірені обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, судове рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для його зміни чи скасування немає.

Установивши, що оскаржувані рішення відповідають вимогам статей 213, 214 ЦПК України, та керуючись статтями 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ