Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Дьоміної О.О., суддів: Дем'яносова М.В., Ситнік О.М., Маляренка А.В., Ступак О.В., розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Залузької сільської ради Яворівського району Львівської області, ОСОБА_7, третя особа - відділ Держгеокадастру у Яворівському районі Львівської області, про скасування рішень та свідоцтва про право власності на земельну ділянку, за касаційною скаргою Залузької сільської ради Яворівського району Львівської області на рішення Яворівського районного суду Львівської області від 08 лютого 2016 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 22 березня 2016 року,

У січні 2015 року ОСОБА_6 звернулася до суду із вказаним позовом, посилаючись на те, що після смерті матері ОСОБА_8, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, відкрилася спадщина за заповітом. Згідно із заповітом ОСОБА_8 заповіла все своє майно позивачці, у зв'язку з чим вона звернулася до нотаріуса для оформлення спадщини, однак отримала відмову через відсутність правовстановлюючих документів на житловий будинок. Вона звернулася до суду з позовом до брата ОСОБА_9 та Залузької сільської ради Яворівського району Львівської області, рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 04 грудня 2014 року за нею визнано право власності на 9/10 частини спадкового будинку АДРЕСА_1. Цим же рішенням за ОСОБА_9 визнано право власності на 1/10 частини спірного будинку, а також відмовлено у позові про виключення з технічного паспорта та зі складу спадкового майна сараю під літ. "Г", вартістю 8 031 грн. Під час розгляду вказаної справи земельно-узгоджувальною комісією Залуської сільської ради складений акт від 24 червня 2014 року про узгодження меж земельної ділянки з ОСОБА_7, за яким останньому відійшла земельна ділянка, на якій зведена господарська споруда (сарай). Даний акт затверджено рішенням сільської ради від 11 листопада 2014 року № 1056 та надано ОСОБА_7 дозвіл на виготовлення проекту землеустрою земельної ділянки площею 0,0956 га для ведення особистого селянського господарства. Позивачка просила визнати незаконним та скасувати рішення Залузької сільської ради Яворівського району Львівської області від 31 липня 2014 року № 1016 "Про затвердження акта по узгодженню меж земельної ділянки від 24 червня 2014 року і надання дозволу гр. ОСОБА_7 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та видачі права власності"; визнати незаконним та скасувати рішення Залузької сільської ради Яворівського району Львівської області від 11 листопада 2014 року № 1056 "Про затвердження проекту землеустрою щодо підготовки та видачі правовстановлюючих документів на право власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства у с. Залужжя гр. ОСОБА_7"; визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно у вигляді земельної ділянки площею 0,0956 га у с. Залужжя Яворівського району Львівської області, кадастровий номер НОМЕР_1, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, на ім'я ОСОБА_7, виданого 24 листопада 2014 року, індексний номер 29902215; скасувати державну реєстрацію права власності на нерухоме майно ОСОБА_7 на земельну ділянку площею 0,0956 га у с. Залужжя Яворівського району Львівської області, кадастровий номер НОМЕР_1, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, яка була проведена 24 листопада 2014 року Реєстраційною службою Яворівського районного управління юстиції Львівської області.

Рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 08 лютого 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 22 березня 2016 року, позов задоволено. Визнано незаконним та скасовано рішення Залузької сільської ради Яворівського району Львівської області від 31 липня 2014 року № 1016 "Про затвердження акта по узгодженню меж земельної ділянки від 24 червня 2014 року і надати дозвіл гр. ОСОБА_7 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та видачі права власності". Визнано незаконним та скасовано рішення Залузької сільської ради Яворівського району Львівської області від 11 листопада 2014 року № 1056 "Про затвердження проекту землеустрою щодо підготовки та видачі правовстановлюючих документів на право власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства у с. Залужжя гр. ОСОБА_7". Визнано недійсним та скасовано свідоцтво про право власності на нерухоме майно у вигляді земельної ділянки площею 0,0956 га у с. Залужжя Яворівського району Львівської області, кадастровий номер НОМЕР_1, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, на ім'я ОСОБА_7, видане 24 листопада 2014 року, індексний номер 29902215. Скасовано державну реєстрацію права власності на нерухоме майно ОСОБА_7 на земельну ділянку площею 0,0956 га у с. Залужжя Яворівського району Львівської області, кадастровий номер НОМЕР_1, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, яка була проведена 24 листопада 2014 року Реєстраційною службою Яворівського районного управління юстиції Львівської області. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі Залузька сільська рада Яворівського району Львівської області, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій та передати справу на новий розгляд.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали цивільної справи та дослідивши доводи касаційної скарги, вважає, що вона має бути задоволена.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, керувався тим, що господарська споруда - сарай літ. "Г" належить до будинковолодіння АДРЕСА_1, дана господарська будівля знаходиться на частині земельної ділянки, яка на підставі оскаржуваних рішень органу місцевого самоврядування передана у власність відповідачу ОСОБА_7, при прийнятті оскаржуваних рішень Залуська сільська рада не дотрималася визначеного законом порядку вирішення земельного спору, без врахування усіх обставин, які мали значення для прийняття оскаржуваних рішень, з порушенням законних прав позивача як співвласника будинковолодіння на приватизацію спірної земельної ділянки. Рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 04 грудня 2014 року, яке набрало законної сили, визнано за ОСОБА_6 право власності на 9/10 частини спадкового будинковолодіння АДРЕСА_1, а за ОСОБА_9 як спадкоємцем обов'язкової частки в спадщині після смерті матері визнано право власності на 1/10 частини цього будинковолодіння, а також відмовлено в позовній вимозі про виключення з технічного паспорта та зі складу спадкового майна сараю літ. "Г" вартістю 8031 грн.

З такими висновками погодитися не можливо.

Як вбачається з матеріалів справи, будинковолодіння АДРЕСА_2 відносилося до майна колгоспного двору, головою якого був батько сторін ОСОБА_10

На підставі рішення виконкому Залуської сільської ради від 19 лютого 1979 року № 4, що затверджене рішенням виконкому Яворівської міської ради від 05 липня 1979 року № 224, ОСОБА_10 надано дозвіл на будівництво нового житлового будинку і допоміжних будівель за типовим проектом на земельній ділянці площею 0,10 га на місці існуючого будинковолодіння, з наступним розібранням старих будівель, що підтверджується проектом забудови земельної ділянки (а. с. 31, 138141).

З матеріалів справи вбачається, що забудовник ОСОБА_10 під час проведення будівництва нового житлового будинку та господарських будівель порушив проект забудови, зокрема будівництво будинку та господарських будівель зміщено, старі будівлі після будівництва не розібрані.

Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_10 у даному господарстві наявні старий житловий будинок з існуючими господарськими будівлями та новозбудований житловий будинок з новозбудованими господарськими будівлями та спорудами (літня кухня, гараж, сарай, вбиральня).

У подальшому, за згодою всіх членів даного господарства, існуюче господарство поділено на два господарства, з присвоєнням господарству, до складу якого відійшли старий житловий будинок з існуючими господарськими будівлями, особового № 168 (поштова адреса АДРЕСА_2), а господарству, до складу якого відійшли новозбудований житловий будинок з господарськими будівлями, присвоєно особовий № 169 (поштова адреса АДРЕСА_1).

Відповідно до довідки Залуської сільської ради від 10 вересня 2013 року № 3403 будинковолодіння АДРЕСА_1 рахувалося за ОСОБА_8

Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 відкрилася спадщина за заповітом, яким вона все своє майно заповіла позивачці ОСОБА_6 (а. с. 41, 42).

Рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 04 грудня 2014 року, яке набрало законної сили, визнано за ОСОБА_6 право власності на 9/10 частини спадкового будинковолодіння АДРЕСА_1. Визнано за ОСОБА_9 як спадкоємцем обов'язкової частки в спадщині після смерті матері право власності на 1/10 частини цього будинковолодіння.

Відмовлено в позовній вимозі про виключення з технічного паспорта та зі складу спадкового майна сараю літ. "Г" вартістю 8 031 грн.

Сарай літ. "Г" площею 54 кв. м. віднесено як господарська споруда до житлового будинку АДРЕСА_1 (а. с. 2629).

Згідно з даними технічного паспорта на житловий будинок АДРЕСА_2 (власник ОСОБА_7.), до господарства належать житловий будинок літ. "А-1", літня кухня літ. "Б", погріб літ. "В", вбиральня літ. "Г", колодязь та огорожа (а. с. 8284).

Рішенням від 31 липня 2014 року № 1016 Залуська сільська рада затвердила вищезазначений акт та надала дозвіл ОСОБА_7 на виготовлення проекту землеустрою земельної ділянки площею 0,0956 га для ведення особистого селянського господарства, а рішенням від 11 листопада 2014 року № 1056 Залуська сільська рада затвердила замовлений ОСОБА_7 проект землеустрою земельної ділянки площею 0,0956 га для ведення особистого селянського господарства та передала дану земельну ділянку у власність ОСОБА_7 (а. с. 13, 17, 18).

На підставі затвердженого проекту землеустрою та рішення Залуської сільської ради ОСОБА_7 отримав свідоцтво про право власності від 24 листопада 2014 року на дану земельну ділянку та зареєстрував його в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з присвоєнням реєстраційного номера 508896546258 (а. с. 61, 62).

Як вбачається з акта узгодження меж земельної ділянки ОСОБА_7 від 24 червня 2014 року, складеного земельно-узгоджувальною комісією Залуської сільської ради, узгодження меж здійснено без погодження ОСОБА_6, а саме: від А до Б проходить по дерев'яній огорожі, від Б до В проходить по металевій огорожі та умовній лінії між межовими знаками (дерев'яними кілками), від В до Г проходить по дерев'яній огорожі, від Г до Д проходить по дерев'яній огорожі, від Д до А проходить по умовній лінії між межовими знаками (дерев'яними кілками), де Б-В землі ОСОБА_6 (а.с. 22).

Згідно із вимогами ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Однак, зробивши висновок про набуття позивачкою разом з правом власності на будинковолодіння АДРЕСА_1 із господарськими будівлями, у тому числі сараєм літ. "Г", права користування земельною ділянкою, на якій розміщені ці об'єкти, суди не врахували, що на вказане майно мав право і ОСОБА_9 як спадкоємець за законом першої черги, який мав обов'язкову частку у спадковому майні та подарував її ОСОБА_7

Доказів про поділ спадкового майна в натурі, згідно з яким позивачка набула права власності на сарай під літ. "Г", матеріали справи не містять. Оскільки частки не виділені, то кожен спадкоємець має право у розмірі своєї частки на кожен об'єкт спадкової маси.

Таким чином, суди не врахували, що питання про виділ ОСОБА_7 1/10 частки не вирішено, доля сараю під літ. "Г" не визначена, а лише це є основною підставою для визнання рішення сільради про передачу земельної ділянки ОСОБА_7 незаконним та скасування державної реєстрації на земельну ділянку.

Оскільки судами не перевірені всі обставини справи, судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд.

Керуючись ст. ст. 333, 336, 338, 343, 344, 345, 347 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу Залузької сільської ради Яворівського району Львівської області задовольнити.

Рішення Яворівського районного суду Львівської області від 08 лютого 2016 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 22 березня 2016 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.