розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про стягнення заборгованості за кредитним договором; за зустрічним позовом ОСОБА_7 до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра", треті особи: ОСОБА_6, ОСОБА_8, про визнання недійсними кредитного договору, договору поруки та договору іпотеки, за касаційною скаргою представника ОСОБА_6 - ОСОБА_9 - на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 15 лютого 2016 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 14 квітня 2016 року,

У грудні 2014 року Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра" (далі - ПАТ "КБ "Надра") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Посилалося на те, що 30 листопада 2007 року між ВАТ "КБ "Надра" правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_6 укладений кредитний договір № 486/П/РП/2007-840, відповідно до умов якого останній надані кредитні кошти для придбання квартири у розмірі 96 191,55 доларів США зі строком повернення до 29 листопада 2024 року та сплатою 12,39 % річних.

На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між позивачем та ОСОБА_6, 30 листопада 2007 року укладений договір іпотеки, відповідно до умов якого в іпотеку було передано квартиру АДРЕСА_2.

На забезпечення виконання ОСОБА_6 взятих на себе кредитним договором зобов'язань між позивачем та ОСОБА_7 30 листопада 2007 року укладений договір поруки, відповідно до умов якого остання взяла на себе зобов'язання відповідати перед позивачем за належне виконання позичальником взятих на себе зобов'язань за кредитним договором.

На забезпечення виконання позичальником взятих на себе зобов'язань за кредитним договором, між позивачем та відповідачем ОСОБА_8 30 листопада 2007 року укладений договір поруки, відповідно до умов якого остання взяла на себе зобов'язання відповідати перед позивачем за належне виконання ОСОБА_6 взятих на себе зобов'язань за кредитним договором.

У зв'язку із невиконанням ОСОБА_6 своїх зобов'язань станом на 05 листопада 2014 року виникла заборгованість, яка становила 171 692,71 доларів США та складалася з: 92 971,65 доларів США - непогашений кредит; 57 123,18 доларів США - несплачені відсотки; 11 978,72 доларів США - пеня за прострочення строків виконання зобов'язань; штраф за порушення умов договору - 9 619,16 доларів США, що станом на 05 листопада 2014 року за офіційним курсом НБУ становило 2 317 338 грн 51 коп., з них: 1 254 839 грн 48 коп. - непогашений кредит; 770 992 грн 25 коп. - несплачені відсотки; 161 676 грн 93 грн. пеня за прострочення строків виконання зобов'язань та штраф за порушення умов договору - 129 829 грн 85 коп.

Враховуючи невиконання відповідачами в добровільному порядку взятих на себе грошових зобов'язань, позивач просив стягнути з відповідачів в солідарному порядку 150 094,83 доларів США та 291 506 грн 78 коп.

У серпні 2015 року ОСОБА_7 звернулася до суду із зустрічним позовом до ПАТ "КБ "Надра" про визнання недійсними кредитного договору, договору поруки та договору іпотеки, посилаючись на те, що при укладенні кредитного договору до нього було внесені положення, які прямо суперечать Закону України "Про захист прав споживачів" (1023-12) , що може свідчити про його недійсність. Крім цього, зазначала, що відсутні належні та допустимі докази виконання позивачем за первісним позовом своїх зобов'язань за кредитним договором, тому він не вправі вимагати виконання кредитного договору в частині сплати зазначеної суми кредиту, процентів та пені за його неналежне виконання з боку відповідачів.

РішеннямОболонського районного суду м. Києва від 15 лютого 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 14 квітня 2016 року, позовні вимоги ПАТ "КБ "Надра" задоволені. Стягнуто солідарно з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь ПАТ "КБ "Надра" заборгованість за кредитним договором, що становить 150 094,83 доларів США та складається з: простроченої заборгованості за кредитом у розмірі 92 971,65 доларів США, простроченої заборгованості за відсотками у розмірі 57 123,18 доларів США, а також заборгованості у розмірі 291 506 грн 78 коп., яка складається з пені за прострочення строків виконання зобов'язань у розмірі 161 676 грн 93 коп. та штрафу за порушення умов договору у розмірі 129 829 грн 85 коп.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_6 та ОСОБА_8 на користь ПАТ "КБ "Надра" заборгованість за кредитним договором, що становить 150 094,83 доларів США та складається з: простроченої заборгованості за кредитом у розмірі 92 971,65 доларів США, простроченої заборгованості за відсотками у розмірі 57 123,18 доларів США, а також заборгованості у розмірі 291 506 грн 78 коп., яка складається з пені за прострочення строків виконання зобов'язань у розмірі 161 676 грн 93 коп. та штрафу за порушення умов договору у розмірі 129 829 грн 85 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_7 відмовлено.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_6 - ОСОБА_9, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали цивільної справи та дослідивши доводи касаційної скарги, вважає, що касаційна скарга має бути задоволена.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи у касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права.

Стягуючи з відповідачів заборгованість за кредитним договором, суди допустили порушення норм процесуального закону, чим унеможливили розгляд справи по суті.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі.

У позовній заяві ПАТ "КБ "Надра" зазначило місце реєстрації ОСОБА_6 - АДРЕСА_3 (а. с. 2).

З матеріалів кредитної справи, наданої до суду першої інстанції, вбачається, що ОСОБА_6, окрім адреси своєї реєстрації у м. Судак, при зверненні до банку зазначала ще дві адреси: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 (а. с. 71, 72, т. 2), але банк не вказав дійсного місця проживання відповідача ОСОБА_6, а суд не звернув увагу на докази, надані банком, та не дотримався вимог, передбачених ст. ст. 74 - 76 ЦПК України (1618-15) щодо належного повідомлення сторони та місце розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 158 ЦПК України розгляд судом цивільної справи відбувається у судовому засіданні з обов'язковим повідомленням осіб, які беруть участь у справі.

У статтях 74- 76 ЦПК України врегульовано порядок вручення судових повісток. У частині 1 ст. 76 ЦПК України передбачено, що судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку.

Тобто, належним повідомленням особи, яка бере участь у справі, є розписка про отримання судової повістки.

Станом на 15 лютого 2016 року ні ОСОБА_6 ні ОСОБА_8 жодним чином не повідомлені про розгляд справи. З копій судових повідомлень вбачається, що доказів належного повідомлення ОСОБА_6 матеріали справи не містять, оскільки лист з апеляційною скаргою та судова повістка повернулися за місцем обслуговування (а. с. 139, т. 2).

При цьому у додаткових поясненнях до апеляційної скарги представник ОСОБА_7 - ОСОБА_10 - зазначала, що ОСОБА_6 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2, та надавала з цього приводу докази, вказуючи на порушення права відповідача бути обізнаною про розгляд справи (а. с. 140148, т. 2). Однак суд апеляційної інстанції на вказані доводи уваги не звернув і, незважаючи на відсутність доказів про належне повідомлення ОСОБА_6, у той же день, 14 квітня 2016 року, розглянув справу та постановив ухвалу про відхилення апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 2 ст. 27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі позовного провадження, для підтвердження своїх вимог або заперечень зобов'язані подати усі наявні у них докази до або під час попереднього судового засідання, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться - до початку розгляду справи по суті.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року та відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом

Зокрема, у п. 24 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" та пункті 23 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Гурепка проти України № 2" наголошується на принципі рівності сторін одному із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Таким чином, не можна вважати, що суди дотрималися вимог щодо належного повідомлення відповідачів про наявність судового спору чим, порушено ст. ст. 74 - 76 ЦПК України (1618-15) та вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини і основоположних свобод про доступ до правосуддя та позбавили відповідачів подати заперечення на позовну заяву та докази, які б довели ті обставини, на які вони посилалися, а тому судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 333, 336, 338, 343, 344, 345, 347 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_9 - задовольнити.

Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 15 лютого 2016 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 14 квітня 2016 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.