розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" про стягнення страхового відшкодування та пені, за касаційною скаргою приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 30 листопада 2015 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 07 квітня 2016 року,

У серпні 2015 року ОСОБА_4 звернулася до суду з указаним позовом, який уточнила в процесі розгляду справи, та остаточно просила стягнути з приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" (далі - ПрАТ "СГ "ТАС") на свою користь 10 773 грн. 17 коп. страхового відшкодування та 4 673 грн 34 коп. пені.

На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_4 посилалась на те, що 17 листопада 2014 року на Кільцевій дорозі у м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю автомобіля "Peugeot",д.н.з. НОМЕР_1, який належав їй на праві власності, під керуванням водія ОСОБА_5, та автомобіля "DAF", д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_6., цивільно-правова відповідальність якого застрахована в ПрАТ "СГ "ТАС", внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження.

Позивачка вказувала, що 19 листопада 2014 року ОСОБА_5 повідомив відповідача про настання страхового випадку і в цей же день пошкоджений автомобіль було оглянуто представником ПрАТ "СГ "ТАС" та складено відповідний акт. В подальшому позивачем була замовлена оцінка вартості матеріального збитку належного їй пошкодженого автомобіля, за якою вартість відновлювального ремонту автомобіля "Peugeot", д.н.з. НОМЕР_1, становила 29 770 грн 96 коп.

Посилаючись на те, що 12 січня 2015 року вона звернулась до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування, проте, у порушення строків виплати страхового відшкодування, останнім було здійснено виплату лише 29 липня 2015 року та у розмірі 12 945 грн 10 коп., у зв'язку із чим ОСОБА_4 просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 30 листопада 2015 року позов задоволено.

Стягнуто з ПрАТ "СГ "ТАС" на користь ОСОБА_4 суму страхового відшкодування у розмірі 10 773 грн 17 коп. та пеню в розмірі 4 673 грн 34 коп.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 07 квітня 2016 року апеляційну скаргу ПрАТ "СГ "ТАС" відхилено, рішення Святошинського районного суду м. Києва від 30 листопада 2015 року залишено без змін.

У касаційній скарзі ПрАТ "СГ "ТАС", посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, розмір яких перевищує 4 035 грн 34 коп.

Відповідно до п. 6 розд. ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно із ч. 1 ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст.ст. 57, 212 ЦПК України), правильно встановили характер правовідносин сторін у справі та застосували норми матеріального права, які їх регулюють, врахували наданий позивачкою звіт товариства з обмеженою відповідальністю "Незалежне експертно-асистуюча компанія" від 15 грудня 2014 року № 830, відповідно до якого вартість матеріального збитку власнику автомобіля "Peugeot", д.н.з. НОМЕР_1, становить 29 770 грн 96 коп. (а. с. 9-10), та вмотивовано відхилили наданий відповідачем звіт фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 від 23 лютого 2015 року № 091/15, за яким вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля становить 14 723 грн 70 коп., оскільки він не підписаний та не скріплений печаткою оцінювача (а. с. 28-42), дійшовши обґрунтованого висновку, що вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля, яка підлягає виплаті позивачці відповідачем, становить 23 718 грн 27 коп., проте останнім суму страхового відшкодування сплачено лише у розмірі 12 945 грн 10 коп., у зв'язку із чим різниця, яка підлягає виплаті позивачці становить 10 773 грн 17 коп.

Відхиляючи доводи заявника щодо безпідставності стягнення пені, суди попередніх інстанцій правильно виходили з того, що останнім було порушено вимоги п. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", за якою страховик не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його, а тому, виходячи із розрахунку позивача з урахуванням розміру облікової ставки НБУ, дійшли обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача суми пені у розмірі 4 673 грн 34 коп.

Докази та обставини, на які посилається заявник в касаційній скарзі, були предметом дослідження судами першої та апеляційної інстанцій та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судами попередніх інстанцій були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваних рішень та зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками судів попередніх інстанцій щодо їх оцінки.