Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

головуючого Дьоміної О.О., суддів: Дем'яносова М.В., Леванчука А.О., Маляренка А.В., Ситнік О.М., розглянувши у судовому засіданні справу за заявою ОСОБА_5 про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 19 травня 2015 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до ОСОБА_6, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" про визнання договору поруки недійсним, за касаційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 25 квітня 2016 року,

У листопаді 2013 року публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" (далі - ПАТ "УкрСиббанк") звернулося до суду з позовом про стягнення солідарно з ОСОБА_6 та ОСОБА_5 заборгованості за кредитним договором від 20 травня 2008 року № 11348077000 у сумі 11 426,95 доларів США, що згідно із офіційним курсом гривні до долара США, встановленим Національним банком України станом на 9 листопада 2013 року, еквівалентно 91 335 грн 63 коп.

ОСОБА_5 звернувся із зустрічним позовом до суду про визнання недійсним договору поруки від 20 травня 2008 року № 204695.

Ухвалою Косівського районного суду Івано-Франківської області від 5 лютого 2015 року зустрічний позов ОСОБА_5 залишено без розгляду.

Рішенням Косівського районного суду Івано-Франківської області від 5 лютого 2015 року позов ПАТ "УкрСиббанк" задоволено частково, стягнуто на його користь з ОСОБА_6 заборгованість за кредитним договором від 20 травня 2008 року № 11348077000 у сумі 91 335 грн 63 коп. У задоволенні позовних вимог ПАТ "УкрСиббанк" до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості відмовлено.

ПАТ "УкрСиббанк", не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині незадоволення їхніх позовних вимог до ОСОБА_5, звернулося із скаргою до апеляційного суду.

Рішенням апеляційного суду Івано-Франківської області від 19 травня 2015 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення у справі про часткове задоволення позову ПАТ "УкрСиббанк", стягнуто на його користь солідарно з ОСОБА_6 та ОСОБА_5 заборгованість за кредитним договором від 20 травня 2008 року № 11348077000 у сумі 10 797,72 доларів США, що згідно із офіційним курсом гривні до долара США, встановленим Національним банком України станом на 9 листопада 2013 року, еквівалентно 86 306 грн 18 коп. і складалося з: 9 333,11 доларів США, що еквівалентно 74 599 грн 55 коп., - заборгованість за простроченим кредитом, 1 464, 61 доларів США, що еквівалентно 11 706 грн 63 коп.,- заборгованість за простроченими відсотками за користування кредитом. Стягнуто з ОСОБА_6 та ОСОБА_5 солідарно на користь ПАТ "УкрСиббанк" 4 333 грн 17 коп. пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом та 696 грн 28 коп. пені за несвоєчасне погашення заборгованості за відсотками за користування кредитом, а всього 5 029 грн 45 коп. пені. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У березні 2016 року ОСОБА_5 звернувся до суду апеляційної інстанції про перегляд рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 19 травня 2015 року за нововиявленими обставинами. При цьому як на підставу перегляду рішення суду апеляційної інстанції заявник послався на наявність рішення Косівського районного суду Івано-Франківської області від 4 грудня 2015 року, залишеного без змін ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 10 березня 2016 року, яким було задоволено його позов про визнання недійсним договору поруки від 20 травня 2008 року № 204695.

Ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 25 квітня 2016 року у задоволенні заяви ОСОБА_5 про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 19 травня 2015 року відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати ухвалу апеляційного суду, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, із передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п. 6 розд. XII"Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали справи, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 361 ЦПК України передбачено, що підставою для перегляду рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

У пунктах 3, 4, 5 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 4 "Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами" (v0004740-12) роз'яснено, що нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (частина друга статті 361 ЦПК України). Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 361 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі. Для визначених пунктами 3, 4 частини другої статті 361 ЦПК України нововиявлених обставин необхідними умовами є те, що вони існували на час розгляду справи, але підстави виникли після ухвалення рішення у справі (зокрема, шляхом скасування судового рішення, яке стало підставою для його ухвалення), спростовують обставини, встановлені судом на час розгляду справи, та мають важливе значення для її розгляду. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами. Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов'язані з вимогою в цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими обставинами і можуть бути підставою для пред'явлення нової вимоги (зокрема, погіршення майнового стану відповідача після ухвалення рішення про стягнення з нього аліментів). Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неналежне повідомлення заявника про час і місце розгляду справи, неповне встановлення фактичних обставин справи, порушення порядку дослідження доказів) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, апеляційний суд дійшов висновку про залишення заяви ОСОБА_5 про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 19 травня 2015 року без задоволення, виходячи із відсутності правових підстав для скасування цього рішення. При цьому суд виходив із того, що подання заявником нового доказу (рішення суду про визнання договору поруки недійсним), який він міг і в силу ст. ст. 10, 60 ЦПК України зобов'язаний був надати при первісному розгляді справи, не є підставою для скасування рішення суду, оскільки визнання договору поруки недійсним не може бути визнано нововиявленою обставиною, а є звичайним доказом.

Однак, зробивши такий висновок, апеляційний суд не врахував, що зазначені обставини є істотними та існували на час розгляду справи, а тому висновок суду про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_5 про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 19 травня 2015 року є передчасним.

У зв'язку з цим ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 342, 344, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити.

Ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 25 квітня 2016 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.