розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до житлово-комунального підприємства "Поліське" про перерахунок розміру плати за ненадані комунальні послуги, зобов'язання зафіксувати факт індивідуального опалення, зобов'язання укласти договір, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 19 квітня 2016 року та рішення апеляційного суду Київської області від 8 червня 2016 року,

У липні 2015 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом, у якому просить зобов'язати житлово-комунальне підприємство "Поліське" (далі - ЖКП "Поліське") перерахувати їй заборгованість з оплати послуг централізованого опалення за період з 15 листопада 2013 року по 15 квітня 2015 року, виключивши суми за відсутність опалення квартир та залишивши суму за опалення місць загального користування; зобов'язати відповідача укласти з нею договір на постачання житлово-комунальних послуг, у тому числі опалення місць загального користування; зобов'язати зафіксувати факт індивідуального опалення від газового джерела.

Позивач ОСОБА_4 посилалася на те, що згідно договору купівлі-продажу квартири від 15 жовтня 2009 року вона стала власником квартири АДРЕСА_1. ЖКП "Поліське" є балансоутримувачем цього житлового будинку.

Позивач стверджувала, що з моменту придбання квартири у попереднього власника вона жодних переобладнань не робила. Натомість квартира з 2007 року обладнана індивідуальною системою опалення від джерела газопостачання та відключена від центральної системи опалення. Вона дізналася про те, що попередній власник квартири ОСОБА_5 звертався із заявою про встановлення індивідуального опалення, посилаючись на встановлення газового лічильника та проханням дати дозвіл на узаконення індивідуального опалення, однак так його і не отримав.

На протязі більше шести років вона намагається узаконити встановлене індивідуальне опалення у своїй придбаній у 2009 році квартирі, про це свідчать її неодноразові звернення до голови селищної ради, Вишгородської районної ради та до ЖКП "Поліське", однак досі питання не вирішено.

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 19 квітня 2016 року позов ОСОБА_4 задоволено частково. Зобов'язано ЖКП "Поліське" зафіксувати факт наявності у квартирі АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_4, індивідуального опалення від газового джерела. У задоволенні позовних вимог про перерахування оплати за послуги централізованого опалення та укладення договору на постачання житлово-комунальних послуг відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Київської області від 8 червня 2016 року рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_4 скасовано та ухвалено у цій частині нове рішення. У задоволенні позову ОСОБА_4 до ЖКП "Поліське" про зобов'язання зафіксувати факт індивідуального опалення у належній їй квартирі відмовлено. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і ухвалити нове рішення у справі.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали справи, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Питання відключення від мереж централізованого опалення регулюється Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (далі - Правила), затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (630-2005-п) (зі змінами та доповненнями), відповідно до яких з метою захисту прав усіх мешканців багатоквартирних будинків передбачено відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води не окремих квартир багатоквартирного будинку з ініціативи їх власників або наймачів, а відключення цілих багатоквартирних будинків з ініціативи споживачів.

Відповідно до п. 25 Правил, відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

Згідно із п. 26 Правил (у редакції з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2007 року № 1268 (1268-2007-п) ) відключення споживачів від мережі централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України "Про теплопостачання" (2633-15) схемою теплопостачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.

Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженим наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4 (z1478-05) і зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 9 грудня 2005 року за № 1478/11758 (z1478-05) (у редакції зі змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства від 6 листопада 2007 року № 169 (z1320-07) ), установлено, що таке відключення відбувається на підставі рішення постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади.

Перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції вважає, що, ухвалюючи оскаржувані у справі судові рішення, суди першої та апеляційної інстанцій з дотриманням вимог ст. ст. 213, 214, 303, 316 ЦПК України правильно визначилися з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню та з урахуванням часткового скасування апеляційним судом рішення суду першої інстанції, дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_4, оскільки остання не надала судам належних і допустимих доказів, які б свідчили про отримання нею дозволу на відключення її квартири від системи централізованого опалення. Виходячи із цього є безпідставними і решта заявлених нею позовних вимог.

Отже, наведені в касаційній скарзі доводи заявника є безпідставними і правильність вищезазначених висновків судів не спростовують та не дають підстав для висновку про порушення судами норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. За таких обставин рішення суду першої інстанції в нескасованій частині та рішення апеляційного суду слід залишити без змін.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, рішення Вишгородського районного суду Київської області від 19 квітня 2016 року в нескасованій частині та рішення апеляційного суду Київської області від 8 червня 2016 року залишити без змін.