Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Ухвала
05 жовтня 2016 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Ступак О.В., Леванчука А.О., Маляренка А.В.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Автофінанс" про визнання договору фінансового лізингу недійсним та стягнення грошових коштів, за касаційною скаргою представника ОСОБА_4 - ОСОБА_6 - на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 21 березня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 02 червня 2016 року,
в с т а н о в и л а:
У березні 2015 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом, в якому просила: визнати недійсним з моменту укладення договір фінансового лізингу від 25 лютого 2015 року № 000787, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Автофінанс" (далі - ТОВ "ЛК "Автофінанс") та ОСОБА_5; стягнути з ТОВ "ЛК "Автофінанс" на користь ОСОБА_5 грошові кошти в розмірі 55 тис. грн, сплачені за недійсним договором фінансового лізингу в якості адміністративного платежу.
На обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що під час шлюбу чоловік без її згоди 25 лютого 2015 року уклав договір фінансового лізингу № 000787 з ТОВ "ЛК "Автофінанс", згідно з п. п. 1.1 та 1.3 якого ТОВ "ЛК "Автофінанс" зобов'язалось придбати предмет лізингу - транспортний засіб мінітрактор марки Дон Фенг 404 та передати ОСОБА_5 в користування на строк та умовах, передбачених договором.
Вказала, що відповідно до п. 8.2 договору вартість предмета лізингу становить 16 666,67 доларів США, що у гривневому еквіваленті згідно з обмінним курсом долара США до української гривні на момент укладення договору склала 550 тис. грн.
При цьому зазначила, що на виконання умов договору ОСОБА_5 25 лютого 2015 року за рахунок спільних коштів подружжя сплатив ТОВ "ЛК "Автофінанс" адміністративний платіж в розмірі 55 тис. грн, що підтверджується відповідними квитанціями № № 318 та 320.
Посилаючись на те, що спірний договір між відповідачами укладено з порушенням норм чинного законодавства без її відома та згоди, а також враховуючи, що він виходить за межі дрібного побутового і стосується цінного майна, просила задовольнити позовні вимоги.
Справа розглядалася судами неодноразово.
Останнім рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 21 березня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 02 червня 2016 року, в задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі представник ОСОБА_4 - ОСОБА_6 - просить скасувати судові рішення судів першої й апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі, обґрунтовуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.
Враховуючи те, що під час проведення попереднього розгляду справи встановлено обставини, передбачені ч. 5 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне призначити її до судового розгляду.
Керуючись ч. 5 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а:
Справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Автофінанс" про визнання договору фінансового лізингу недійсним та стягнення грошових коштів, за касаційною скаргою представника ОСОБА_4 - ОСОБА_6 - на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 21 березня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 02 червня 2016 року призначити до судового розгляду на 26 жовтня 2016 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
О.В. Ступак
А.О.Леванчук
А.В.Маляренко