розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за заявою ОСОБА_4 про перегляд рішення апеляційного суду Одеської області від 20 січня 2014 року у зв'язку з нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 в особі законного представника ОСОБА_6 про звернення стягнення на майно спадкодавця шляхом визнання права власності, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу апеляційного суду Одеської області від 19 листопада 2015 року,

У травні 2011 року ОСОБА_8 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_7, про звернення стягнення на майно спадкодавця.

Заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 04 листопада 2011 року, позов задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_8 право власності на 1/2 частку житлового будинку літ. А загальною площею 282,0 кв. м, житловою 66,3 кв. м по АДРЕСА_1 та на 0,025 га земельної ділянки на якій він розташований.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 20 січня 2014 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 - ОСОБА_9 задоволено частково, заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 04 листопада 2011 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 червня 2014 року рішення апеляційного суду Одеської області від 20 січня 2014 року залишено без змін (а. с. 65-66, т. 2).

У листопаді 2014 року ОСОБА_8 звернулася до суду із заявою про перегляд рішення апеляційного суду Одеської області від 20 січня 2014 року у зв'язку з нововиявленими обставинами, посилаючись на те, що істотною для справи обставиною є отримання матір'ю ОСОБА_5 направлену нею 16 лютого 2011 року вимогу про виконання зобов'язань померлого ОСОБА_10, про що їй стало відомо лише у жовтні 2014 року після касаційного перегляду справи.

Заявниця зазначала, що ця обставина доводить дотримання нею визначеного ст. 1281 ЦК України строку пред'явлення вимог до спадкоємців, а оскільки про отримання вимоги стало відомо після ухвалення рішення апеляційною інстанцією, то це є підставою для перегляду рішення апеляційного суду в порядку п. 1 ч. 2 ст. 361 ЦПК України.

Зазначена заява розглядалася судами неодноразово.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 19 листопада 2015 року заяву ОСОБА_8 про перегляд рішення апеляційного суду Одеської області від 20 січня 2014 року у зв'язку з нововиявленими обставинами залишено без задоволення.

Не погоджуючись з ухвалою апеляційного суду, ОСОБА_8 звернулася до суду із касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції від 19 листопада 2015 року, а також скасувати рішення апеляційного суду від 20 січня 2014 року у зв'язку із нововиявленими обставинами, апеляційну скаргу представника в інтересах ОСОБА_5 відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги та заперечення на неї представника ОСОБА_5 - ОСОБА_9, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

За приписами ст. 361 ЦПК України рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті в зв'язку з нововиявленими обставинами.

Частина 2 ст. 361 ЦПК України містить вичерпний перелік підстав для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами, якими є: істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдиві показання свідка, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду; встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_8, виходив з того, що для застосування п. 1 ч. 2 ст. 361 ЦПК України значення має не лише те, що істотні обставини не були відомі заявнику, а й те, що такі обставини в принципі не могли бути відомі на час розгляду справи та виходив з того, що заявниця достовірно знала про відправлення вимоги поштою, проте не обґрунтувала неможливості отримати поштове підтвердження направлення, вручення чи не вручення ОСОБА_5 письмової вимоги поштою, а на протязі більше трьох років взагалі не посилалась на такі обставини як пред'явлення вимоги до спадкоємців.

При цьому апеляційний суд вмотивовано зазначив, що ОСОБА_8 було відмовлено у задоволенні позову про звернення стягнення на майно спадкодавця не з підстав непред'явлення вимоги (претензії) у визначений ст. 1281 ЦК України строк, а з підстав обрання неправильного способу захисту порушеного права, оскільки нормами ст. 1282 ЦК України не передбачено визнання за кредитором права власності на спадкове майно.

Докази та обставини, на які посилається заявник у касаційній скарзі, були предметом дослідження судом апеляційної інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом апеляційної інстанції були дотримані норми процесуального права.

На підставі вищевикладеного та керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ