Гримич М.К., Висоцької В.С., Фаловської І.М., розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом Обласного комунального підприємства "Миколаївоблтеплоенерго" до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення боргу, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 13 листопада 2015 року та рішення апеляційного суду Миколаївської області від 13 січня 2016 року,

У квітні 2015 року Обласне комунальне підприємство "Миколаївоблтеплоенерго" (далі - ОКП "Миколаївоблтеплоенерго") звернулося до суду із зазначеним позов, обґрунтовуючи його тим, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 проживають у квартирі АДРЕСА_1 та є споживачами послуг з теплопостачання, які ним надаються.

Посилаючись на те, що відповідачі тривалий час належним чином не виконують зобов'язань зі сплати за надані послуги з теплопостачання, просило суд, з урахуванням уточнених позовних вимог, стягнути з відповідачів у солідарному порядку на його користь інфляційні втрати у розмірі 923 грн 61 коп. та 3 % річних - 255 грн 52 коп.

Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 13 листопада 2015 року позов задоволено.

Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на користь ОКП "Миколаївоблтеплоенерго" заборгованість у розмірі 1 179 грн 13 коп., як складається з: 923 грн 61 коп. - інфляційні втрати; 255 грн 52 коп. - 3 % річних.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 13 січня 2016 року рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог до ОСОБА_4 скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення суду першої інстанції та рішення апеляційного суду в частині стягнення інфляційних втрат та 3 % річних з ОСОБА_5, мотивуючи свою вимогу неправильним застосуванням судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача у справі, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, виходив із того, що відповідачі належним чином не виконують зобов'язання зі сплати послуг, наданих позивачем, а тому у відповідності до приписів ч. 2 ст. 625 ЦК України відповідачі зобов'язані (на вимогу кредитора) сплатити три відсотки річних від простроченої суми заборгованості та інфляційні втрати за весь час прострочення. При цьому, правильно зазначив, що до заявлених позивачем вимог не може бути застосована позовна давність в один рік, оскільки сплата трьох відсотків річних та індексу інфляції не мають характеру штрафних санкцій.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог до ОСОБА_4 та ухвалюючи в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову, апеляційний суд, дійшов правильного висновку про те, що обов'язок зі сплати трьох відсотків річних від простроченої суми заборгованості та інфляційних втрат не може бути покладено на ОСОБА_4, оскільки власником квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_5, а відтак обов'язок зі сплати заборгованості за комунальні послуги, сплати сум, передбачених ст. 625 ЦК України, покладено на неї.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 13 листопада 2015 року в незмінній після апеляційного перегляду частині та рішення апеляційного суду Миколаївської області від 13 січня 2016 рокузалишити без змін.