Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Маляренка А.В., Леванчука А.О., Ступак О.М., розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" до ОСОБА_4 про стягнення суми боргу за кредитним договором, за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" на рішення Володарського районного суду Донецької області від 04 січня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 22 березня 2016 року,

У вересні 2015 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернулося до суду із указаним позовом на обґрунтування якого вказало, що у травні 2006 року між позивачем та відповідачем був укладений кредитний договір № DNH4КР82710238, відповідно до якого відповідачу був наданий кредит в сумі 2 468 грн 70 коп зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 25,08 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач погодився з умовами договору та зобов'язався сплачувати кредит та погашати відсотки за користування кредитом щомісяця, але дану вимогу не виконав.

Загальна заборгованість відповідача станом на 27 серпня 2015 року становить 57 727 грн 73 коп. та складається із: заборгованості за кредитом в розмірі 2468 грн 70 коп, заборгованості за процентами в розмірі 16 059 грн 07 коп., пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором в сумі 39 199 грн 96 коп., від цієї суми заборгованості віднімається сума у розмірі 35 722 грн 60 коп., яка була стягнута заочним рішенням Володарського районного суду Донецької області від 12 березня 2013 року, а також штрафу (фіксована частина) в сумі 500 грн та штрафу (процентна складова) в сумі 1100 грн 26 коп., яку у добровільному порядку відповідач відмовляється сплатити. Також просить стягнути з відповідача понесені судові витрати.

З урахуванням зміни позовних вимог просив стягнути з відповідача за зазначеним кредитним договором заборгованість по відсоткам, нарахованих на прострочену заборгованість по кредиту за період з 22 січня 2013 року по 18 вересень 2015 року в розмірі 4 784 грн 34 коп.

Рішенням Володарського районного суду Донецької області від 04 січня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 22 березня 2016 року, відмовлено у задоволенні позову.

У касаційній скарзі ПАТ КБ "ПриватБанк" просить скасувати оскаржувані судові рішення та передати справу на новий судовий розгляд, обґрунтовуючи свої доводи порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, дослідивши докази у справі й давши їм належну оцінку в силу вимог ст. 212 ЦПК України обґрунтовано виходив із того, що вимоги позивача про стягнення заборгованості по відсоткам, нарахованих на прострочену заборгованість за кредитним договором № DNH4КР82710238 від 23 травня 2006 року за період з 22 січня 2013 року по 18 вересня 2015 року в розмірі 4 784 грн 34 коп. є похідними від основної вимоги про стягнення заборгованості за зазначеним кредитом, у задоволенні якої позивачу відмовлено у зв'язку із спливом строків позовної давності і рішення є таким, що набрало законної сили. Виходячи із положень ст. 266 ЦК України, позовна давність спливла і до вимоги про стягнення заборгованості по відсоткам, нарахованих на прострочену заборгованість за кредитним договором № DNH4КР82710238 від 23 травня 2006 року за період з 22 січня 2013 року по 18 вересня 2015 року в розмірі 4 784 грн 34 коп.

Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують та зводяться до переоцінки доказів, що не відповідає вимогам ст. 335 ЦПК України, оскільки суд касаційної інстанції позбавлений можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" відхилити.

Рішення Володарського районного суду Донецької області від 04 січня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 22 березня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.