Маляренка А.В., Леванчука А.О., Ступак О.В., розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський АкціонернийБанк", ОСОБА_10 про визнання вкладниками, за касаційною скаргою ОСОБА_11, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, подану представником ОСОБА_12, на рішення Селидівського міськрайонного суду Донецької області від 21 грудня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 12 квітня 2016 року,

У листопаді 2015 року ОСОБА_11, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 звернулись до суду з позовом на обґрунтування якого зазначили, що 06 грудня 2013 року між ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" та ОСОБА_10 було укладено договір банківського вкладу "Англійський "Постійний" № 688773/2013 на суму 1 000 000 грн з виплатою відсотків за ставкою 24 % річних на строк 13 місяців з дня укладення договору, тобто до 06 січня 2015 року та відкрито вкладний рахунок № 26351041200003 і картковий рахунок № 2625450010/040000370311.

25 квітня 2014 року між ОСОБА_10 та ОСОБА_11, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 укладено договори дарування грошових коштів, посвідчені приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу за реєстровими № 2028, № 2037, № 2025, № 2031, № 2034, відповідно до умов яких дарувальник подарував у власність обдаровуваних грошові кошти у сумі 200 000 грн, розміщені в ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" на підставі договору банківського вкладу "Англійський "Постійний" №№ 688773/2013 від 06 грудня 2013 року на депозитному рахунку НОМЕР_1.

25 квітня 2014 року позивачі повідомили відповідача про укладення договорів дарування та звернулись із заявами про переоформлення банківського вкладу на їх ім'я. Однак відповідачами вказані заяви було залишено без відповідного реагування. Вважають, що вони набули права вкладників за договором банківського вкладу №№ 688773/2013 від 06 грудня 2013 року на суму 200 000 грн кожний на підставі вказаних договорів дарування. Просили суд визнати їх вкладниками за договором банківського вкладу № 688773/2013 від 06 грудня 2013 року по 200000 грн кожний.

Рішенням Селидівського міського суду Донецької області від 21 грудня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 12 квітня 2016 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_11, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, подану представником ОСОБА_12, просять скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову, обґрунтовуючи свої доводи порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дослідивши докази у справі й давши їм належну оцінку в силу вимог ст. 212 ЦПК України, а також, врахувавши обставини справи, дійшов обґрунтованого висновку, що оскільки розпочалась процедура ліквідації банку, тому застосуванню підлягають норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) .

Згідно довідки № 22/3 510111 від 03 грудня 2015 року рахунки ОСОБА_10 станом на 02 грудня 2015 року закриті, виплачено гарантовану суму у повному обсязі, а саме 2 585 грн 79 коп. виплачено 16 лютого 2015 року та кошти у сумі 197 414 грн 21 коп. виплачено 24 лютого 2015 року під час дії тимчасової адміністрації. Кошти, що перевищують гарантовану суму та становлять 1 855 529 грн 10 коп. згідно вимоги клієнта включено до акцептованого реєстру кредиторів банку.

За таких обставин та з урахуванням положень Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) , суди дійшли правильного висновку, що позовні вимоги позивачів про визнання вкладниками є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують та зводяться до переоцінки доказів, що не відповідає вимогам ст. 335 ЦПК України, оскільки суд касаційної інстанції позбавлений можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_11, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, подану представником ОСОБА_12, відхилити.

Рішення Селидівського міськрайонного суду Донецької області від 21 грудня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 12 квітня 2016 року залишити без змін.