розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 10 липня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 26 травня 2016 року,

У червні 2015 року публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" (далі - ПАТ "УкрСиббанк") звернулося до суду із вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що 20 серпня 2008 року між ним і ОСОБА_4 було укладено договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11385270000, відповідно до умов якого банк надав відповідачу кредит у сумі 20 157 доларів США, а остання зобов'язалася повернути його не пізніше 20 серпня 2015 року і сплатити відсотки за користування кредитними коштами у розмірі 13,50 % річних. Сторони уклали ряд додаткових угод до кредитного договору, в яких погодили термін його дії до 18 серпня 2017 року, розмір ануїтентного платежу - 321 доларів США та строк його сплати - 25 числа кожного календарного місяця.

У зв'язку з невиконанням ОСОБА_4 умов кредитного договору утворилася заборгованість, розмір якої станом на 7 травня 2015 року становив 8 765,60 доларів США, що було еквівалентно 184 303 грн 15 коп., - за несплаченим кредитом і відсотками та 2 262 грн 79 коп. - пені за несвоєчасну сплату кредиту та відсотків.

2 березня 2015 року відповідачу була направлена вимога про погашення простроченої заборгованості, однак вона залишилася без виконання.

У зв'язку з цим позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 8 765,60 доларів США та 2 262 грн 79 коп. пені.

Рішенням Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 10 липня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 26 травня 2016 року, позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ "УкрСиббанк" 8 765,60 доларів США заборгованості за кредитним договором та 2 262 грн 79 коп. пені. Вирішено питання про судові витрати.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Вивчивши матеріали справи, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції вважає, що, ухвалюючи оскаржувані у справі судові рішення, суди першої та апеляційної інстанцій з дотриманням вимог ст. ст. 213, 214, 303, 315 ЦПК України правильно визначилися з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню та дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ПАТ "УкрСиббанк", оскільки належними і допустимими доказами у справі доведено, що позичальник ОСОБА_4 не виконує взятих на себе зобов'язань за договором від 20 серпня 2008 року, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка підлягає стягненню на користь позивача у судовому порядку.

Такий висновок судів ґрунтується на правильно встановлених у справі обставинах та вимогах закону.

Наведені в касаційній скарзі доводи заявника є необґрунтованими і правильність вищезазначених висновків судів не спростовують та не дають підстав для висновку про порушення судами норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. За таких обставин рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду слід залишити без змін.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 10 липня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 26 травня 2016 року залишити без змін.