розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до приватного нотаріуса Луцького міського нотаріального округу Волинської області Михальчук Людмили Володимирівни, приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" про визнання дій незаконними, відшкодування майнової шкоди, стягнення страхового відшкодування, за касаційною скаргою приватного нотаріуса Михальчук Людмили Володимирівни на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01 квітня 2015 року та рішення апеляційного суду Волинської області від 23 лютого 2016 року,

У листопаді 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зазначеним вище позовом, у якому просив визнати незаконними дії приватного нотаріуса Луцького міського нотаріального округу Волинської області Михальчук Л.В. щодо посвідчення згоди подружжя на укладення договору купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки від 12 жовтня 2010 року, зареєстрованої в реєстрі за № 4168, та договору купівлі-продажу житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1, укладеного 12 жовтня 2010 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_6, посвідченого приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Михальчук Л.В. і зареєстрованого в реєстрі за № 4170, стягнути на його користь із приватного нотаріуса Луцького міського нотаріального округу Волинської області Михальчук Л.В. майнову шкоду в розмірі 916 702 грн, з приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" (далі - ПрАТ "Страхова компанія "ПЗУ Україна") 136 050 грн страхового відшкодування.

Свої вимоги мотивував тим, що 12 жовтня 2010 року приватний нотаріус Михальчук Л.В., всупереч вимогам ст. 43 Закону України "Про нотаріат" та п. п. 13, 15 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2004 року № 20/5 (z0283-04) , посвідчила згоду подружжя на укладення договорів купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки, розташованих по АДРЕСА_1, зареєстровану в реєстрі за № 4168 від імені ОСОБА_7 На підставі цієї згоди між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 12 жовтня 2010 року укладено договір купівлі-продажу житлового будинку, посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Михальчук Л.В. і зареєстрований в реєстрі за № 4170, відповідно до умов якого ОСОБА_6 придбала у ОСОБА_5 житловий будинок АДРЕСА_1.

17 червня 2011 року на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Веремчуком С.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 11, він (ОСОБА_3) придбав вищезазначений житловий будинок у ОСОБА_6

Вказував, що у зв'язку із незаконним посвідченням нотаріусом згоди подружжя рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 травня 2014 року визнано недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_6, та витребувано із його (позивача) володіння житловий будинок із надвірними спорудами АДРЕСА_1.

Посилаючись на наведені вище обставини, позивач просив позов задовольнити.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01 квітня 2015 року позов ОСОБА_3 задоволено частково. Визнано незаконними дії приватного нотаріуса Луцького міського нотаріального округу Михальчук Л.В. щодо посвідчення 12 жовтня 2010 року за реєстровим № 4168 від імені ОСОБА_9 згоди подружжя на укладення договорів купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки, що розташовані по АДРЕСА_1. Стягнуто з приватного нотаріуса Луцького міського нотаріального округу Волинської області МихальчукЛ.В. на користь ОСОБА_3 916 702 грн завданої майнової шкоди. Стягнуто з ПрАТ "Страхова компанія "ПЗУ Україна" на користь ОСОБА_3 136 050 грн страхового відшкодування. Стягнуто з приватного нотаріуса Луцького міського нотаріального округу Михальчук Л.В. на користь ОСОБА_3 3 425 грн 38 коп. понесених витрат зі сплати судового збору.

Рішенням апеляційного суду Волинської області від 23 лютого 2016 року рішення суду першої інстанції в частині відшкодування майнової шкоди та судових витрат змінено. Стягнуто з приватною нотаріуса Луцького міського нотаріального округу Волинської області МихальчукЛ.В. на користь ОСОБА_3 393 150 грн завданої майнової шкоди. В решті рішення залишено без змін. Стягнуто з приватного нотаріуса Луцького міського нотаріального округу Волинської області Михальчук Л.В. на користь ОСОБА_3 651 грн 63 коп. судового збору. Стягнуто з приватного нотаріуса Луцького міського нотаріального округу Волинської області Михальчук Л.В. у дохід держави 365 грн 40 коп. судового збору. Стягнуто з ПрАТ "Страхова компанія "ПЗУ Україна" в дохід держави 1 360 грн 50 коп. судового збору.

У касаційній скарзі приватний нотаріус Луцького міського нотаріального округу Волинської області Михальчук Л.В., посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Касаційна скарга заступника прокурора Харківської області підлягає задоволенню, касаційна скарга Державної казначейської служби України - частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувані рішення зазначеним вимогам закону не відповідають.

Судами встановлено, що 12 жовтня 2010 року приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області МихальчукЛ.В. посвідчено згоду подружжя на укладення договорів купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки, які розташовані по АДРЕСА_1, зареєстровану в реєстрі за № 4168 від імені ОСОБА_9 (а. с. 7, 8).

Згідно із договором купівлі-продажу житлового будинку від 12 жовтня 2010 року, посвідченим приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Михальчук Л.В. і зареєстрованим за № 4170, ОСОБА_6 придбала у ОСОБА_5 житловий будинок АДРЕСА_1.

На підставі договору купівлі-продажу від 17 червня 2011 року ОСОБА_3 придбав у ОСОБА_6 житловий будинок АДРЕСА_1.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 травня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Волинської області від 17 липня 2014 року, визнано недійсним укладений 12 жовтня 2010 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1, що посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Михальчук Л.В. і зареєстрований за № 4170. Витребувано із володіння ОСОБА_3 житловий будинок АДРЕСА_1 шляхом передачі зазначеного майна у володіння ОСОБА_9 та ОСОБА_5

Задовольняючи позов ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив із того, що приватний нотаріус Михальчук Л.В. під час посвідчення згоди подружжя не дотрималась вимог ст. ст. 43, 45 Закону України "Про нотаріат" та п. п. 13, 15 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2004 року № 20/5 (z0283-04) , у зв'язку з чим позивачеві завдано майнову шкоду.

Змінюючи рішення суду першої інстанції в частині розміру відшкодування майнової шкоди, апеляційний суд урахував висновки комісійної судової будівельно-технічної експертизи від 27 січня 2016 року щодо ринкової вартості житлового будинку.

У решті рішення суду першої інстанції залишив без змін.

Проте погодитися з такими висновками судів не можна.

Так, визнаючи незаконними дії приватного нотаріуса Луцького міського нотаріального округу Михальчук Л.В. щодо посвідчення від імені ОСОБА_9 згоди подружжя на укладення договорів купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки, що розташовані по АДРЕСА_1, суд першої інстанції вважав, що нею порушені п. п. 13, 15 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (в редакції станом на 2010 рік).

Відповідно до п. 13 вказаної Інструкції при вчиненні нотаріальних дій нотаріуси встановлюють особу учасників цивільних відносин, які особисто звернулися за вчиненням нотаріальних дій.

Згідно із п. 15 Інструкції при посвідченні правочинів і вчиненні деяких інших нотаріальних дій у випадках, передбачених законодавством України (наприклад, при засвідченні справжності підпису на документі), нотаріус перевіряє справжність підписів учасників правочинів та інших осіб, які звернулися за вчиненням нотаріальної дії.

Оскільки рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 травня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_9 до ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання договору недійсним, витребування майна та скасування державної реєстрації права власності на майно визнано недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_6, через відсутність згоди на відчуження другим із подружжя і що підпис на заяві про надання згоди згідно із висновком судової почеркознавчої експертизи від 08 січня 2014 року не належить ОСОБА_9, суд виходив із преюдиційності встановлених обставин.

Між тим, у вказаній справі дії приватного нотаріуса незаконними не визнавалися і не стали підставою для визнання недійсним правочину.

Крім того, із листа Головного управління юстиції у Волинській області від 08 вересня 2014 року, адресованого на ім'я ОСОБА_3, і на який у своєму рішенні посилався суд першої інстанції, також убачається, що під час розгляду згаданої вище справи не надавалась оцінка діям приватного нотаріуса Михальчук Л.В. при посвідченні нею договору купівлі-продажу житлового будинку та при посвідченні згоди одного з подружжя на укладення правочину (а. с. 123).

Суд при розгляді даної справи повинен був сам безпосередньо встановити ці обставини і перевірити їх з урахуванням роз'яснень, викладених у п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 "Про судове рішення у цивільній справі" (v0014700-09) .

Зокрема, Верховний Суд України зазначив, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, нада їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 4 ст. 60 ЦПК України)

Водночас, зазначивши, що нотаріусом порушений п. 13 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, суд, при цьому, не перевірив документи, на підставі яких вчинено правочин.

Копія паспорта і нотаріальна згода ОСОБА_9 у матеріалах справи відсутні, хоча саме ці документи мають значення для правильного вирішення спору.

При розгляді судами не враховано, що нотаріус не є стороною зобов'язань, між ним і клієнтом не виникли договірні відносини.

За загальним правилом цивільна відповідальність за завдану майнову чи моральну шкоду настає за наявності чотирьох складових: неправомірності дій заподіювача шкоди, негативного наслідку таких дій (шкоди), причинного зв'язку між діями заподіювача шкоди та завданою шкодою, а також вини особи, яка завдала шкоду.

Диспозиція ст. 27 Закону України "Про нотаріат", в якій передбачено можливість відшкодування потерпілому завданої шкоди за наявності в діях приватного нотаріуса вини у формі необережності та у виді недбалості, не виключає необхідності встановлення решти складових правопорушення, за наявності яких настає цивільна відповідальність за завдану шкоду.

Суди на зазначене вище уваги не звернули, не встановивши наявність порушень чинного законодавства при вчиненні нотаріусом нотаріальних дій, не з'ясувавши, чи є судове рішення, яким визнано дії приватного нотаріуса незаконними і якими встановлено причинно-наслідковий зв'язок між цими діями та заподіяною позивачу шкодою, стягнули з приватного нотаріуса Михальчук Л.В. на користь ОСОБА_3 завдану майнову шкоду.

Оскільки фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, судами при ухваленні оскаржуваних рішень не встановлені, суд касаційної інстанції позбавлений можливості перевірити їх.

За таких обставин судові рішення не відповідають вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, зазначені вище порушення призвели до неправильного вирішення спору, що в силу ст. 338 ЦПК України є підставою для скасування ухвалених судових рішень із передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції, у процесі якого суду слід урахувати наведене та залежно від установленого вирішити спір.

Керуючись ст. ст. 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу приватного нотаріуса Михальчук Людмили Володимирівни задовольнити частково.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01 квітня 2015 року та рішення апеляційного суду Волинської області від 23 лютого 2016 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.