Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Кузнєцова В.О., суддів: Євтушенко О.І., Ізмайлової Т.Л., Кадєтової О.В., Мостової Г.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 про стягнення коштів за договором купівлі-продажу, за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 13 січня 2016 року,

У червні 2015 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_8 про стягнення коштів за договором купівлі-продажу.

На обґрунтування позову ОСОБА_6 посилався на те, щовін 09 лютого 2013 року уклав із відповідачем договір купівлі-продажу рухомого майна, а саме: автомобіля марки МАЗ-8347, державний номерний знак НОМЕР_1. Загальна сума договору становить 24 000 грн, сума першого внеску 7 000 грн, сума наступних платежів 5 665 грн. Зобов'язання за вказаним договором позивач зі своєї сторони виконав повністю у день укладення договору, шляхом передачі автомобіля, ключів від автомобіля та свідоцтва на нього. Однак, відповідач оплатила тільки перший внесок у розмірі 7 000 грн. Іншу частину суми у розмірі 17 000 грн, яка мала бути оплачена відповідачем, згідно із вказаним договором до 09 травня 2013 року, не повернуто позивачу. Враховуючи наведене, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_8 17 000 грн боргу за договором купівлі-продажу, 1 081 грн 48 коп. - 3 % річних, 12 867 грн 88 коп. інфляційних витрат за період з 10 травня 2013 року по 22 червня 2015 року.

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 02 листопада 2015 року позов ОСОБА_6 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_6 17 000 грн заборгованості за договором купівлі-продажу від 09 лютого 2013 року, 1 081 грн 48 коп. - 3 % річних та 12 867 грн 88 коп. інфляційних витрат за період з 10 травня 2013 року по 22 червня 2015 року. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Івано-Франківської області від 13 січня 2016 року рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 02 листопада 2015 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_6 відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_6 порушує питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції із залишенням у силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Судами встановлено, що 09 лютого 2013 року між ОСОБА_6 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_8 укладений договір купівлі-продажу, предметом якого є автомобіль марки МАЗ-8347, державний номерний знак НОМЕР_1.

Пунктом 4.1 вказаного договору визначено ціну за одиницю товару, яка становить 24 000 грн. Відповідно до п. 4.2 договору перший внесок становить 7 000 грн.

Згідно із п. 3.2 договору покупець зобов'язаний прийняти товар та оплатити протягом 3 місяців з моменту підписання по 5 665 грн.

Згідно із копією довідки від 18 червня 2015 року № 73, виданої начальником Центру надання послуг ОСОБА_9, за ОСОБА_6зареєстровані наступні транспортні засоби: причеп, 1992 року випуску, державний номерний знак 4814ИД та автомобіль марки МАЗ, 1979 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1.

Згідно зі ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. п. 6, 7, 8, 42 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388 (1388-98-п) , транспортні засоби реєструються за юридичними та фізичними особами в сервісних центрах МВС. Власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники (далі - власники) зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання).

Державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто або уповноваженим представником, і документів, що посвідчують їх особу, а також правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у позові ОСОБА_6, суд апеляційної інстанції, встановивши, що право власності на автомобіль станом на 18 червня 2015 року зареєстровано за позивачем, матеріали справи не містять жодних доказів щодо вчинення позивачем дій, спрямованих на зняття автомобіля з обліку в органах ДАІ, його звернення до державного органу з питання відчуження транспортного засобу, а також доказів звернення відповідача, як нового власника, з відповідною заявою до реєстраційного орган та жодних доказів, що підтверджують сплату відповідачем першого внеску у розмірі 7 000 грн позивачу, відповідно до умов договору купівлі-продажу, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для стягнення коштів за договором купівлі-продажу транспортного засобу.

Встановлено і вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги про неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права є безпідставні.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку про необхідність відхилення касаційної скарги і залишення рішення суду апеляційної інстанції без змін.

Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 13 січня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.