суддів: Завгородньої І.М., Попович О.В., Ситнік О.М., розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії Бурове управління "Укрбургаз" про поновлення на роботі та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Красноградського районного суду Харківської області від 15 грудня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 24 лютого 2016 року,

У жовтні 2015 року позивач звернулася до суду з даним позовом, зазначивши в його обгрунтування, що з 2002 року вона перебувала у трудових відносинах із ПАТ "Укргазвидобування" в особі філії Бурове управління "Укрбургаз" та з 19 квітня 2012 року займала посаду комірника бази виробничого обслуговування (БВО) відділення інтенсифікації видобутку, випробування і капітального ремонту свердловин (далі - ВІВВіКРС).

Комірник БВО є матеріально відповідальною особою.

09 вересня 2015 року у зв'язку із відпусткою та необхідністю передачі матеріальних цінностей, які зберігаються в її підзвітності, внутрішньою комісією ВІВВіКРС проведено інвентаризацію та складено акт службового розслідування, за результатами якого виявлено нестачу оливи моторної М-14В2 в кількості 1,310 т на суму 38 991 гривня 13 копійок (з ПДВ).

На підставі розпорядження по відділенню від 11 вересня 2015 року № 159 здійснено повторну вибіркову інвентаризацію фактичної наявності матеріальних цінностей, зокрема оливи моторної М-14В2, якою станом на 14 вересня 2015 року була підтверджена нестача в кількості 1,310 т.

Наказом від 07 жовтня 2015 року № 186-к її звільнено з роботи 08 жовтня 2015 року за винні дії, що призвели до втрати довір'я до неї за п.2 ст. 41 КЗпП України.

Нестачу вона не оспорює та підтверджує відсутність підзвітних матеріальних цінностей, однак вважає, що з її боку відсутні винні дії, оскільки перед відпусткою з 25 травня 2015 року по 06 липня 2015 року заздалегідь просила підмінного комірника ОСОБА_5 про необхідність після передачі складу користуватися своїм замком, на що начальник відділення наказав їй передати ключі від замка ОСОБА_5, що і було нею зроблено.

Доступ до підзвітних матеріальних цінностей, так само як і до комплекту ключів в різний час мала не лише вона, а і особи, що її підміняли (ОСОБА_6 ОСОБА_5, та ОСОБА_7 та інші особи).

На підставі викладеного, просила суд: визнати незаконними дії ПАТ "Укргазвидобування" в особі Філії "Укрбургаз" щодо безпідставного звільнення за п.2 ч.1 ст. 41 КЗпП України; скасувати наказ ПАТ "Укргазвидобування" в особі Філії БУ "Укрбургаз" 07 жовтня 2015 року № 186-К; поновити на посаді комірника бази виробничого обслуговування цеха випробування і капітального ремонту свердловин відділення інтенсифікації видобутку, випробування і капітального ремонту свердловин ПАТ "Укргазвидобування" в особі Філії БУ "Укрбургаз"; зобов'язати ПАТ "Укргазвидобування" в особі Філії БУ "Укрбургаз" скасувати запис № 20 від 08 жовтня 2015 року в трудовій книжці шляхом визнання його недійсним; стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 08 жовтня 2015 року по день постановлення рішення;допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на посаді комірника бази виробничого обслуговування цеху з випробування і капітального ремонту свердловин відділення інтенсифікації видобутку, випробування капітального ремонту свердловин ПАТ "Укргазвидобування" в особі Філії Бурове управління "Укрбургаз";допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати за один місяць.

Рішенням Красноградського районного суду Харківської області від 15 грудня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 24 лютого 2016 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду і направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з правилами ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. При цьому суд касаційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість постановлених судових рішень в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції, та доводів касаційної скарги.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що позивач є матеріально відповідальною особою, до посадових обов'язків якої належить зберігання ввірених їй матеріальних цінностей та встановивши, що позивач допустила нестачу товарно-матеріальних цінностей (факт якої вона не заперечує), тобто неналежне виконання посадових обов'язків, що є підставою для втрати довіри, дійшов обгрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Оскільки доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судами допущено порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, які передбачені ст.ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.