розглянувши в попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Кислянської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, Синельниківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області про уточнення списку членів КСП "Комунар" Кислянської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області та визнання права на земельний пай, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 лютого 2016 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 травня 2016 року,

У листопаді 2015 року ОСОБА_4 звернулась до суду із позовом до Кислянської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, Синельниківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області про уточнення списку членів КСП "Комунар" Кислянської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області та визнання права на земельний пай.

На обґрунтування позовних вимог зазначала, що 14 жовтня 1990 року ОСОБА_4, яка згідно свідоцтва про укладення шлюбу від 07 серпня 1998 року змінила прізвище на "ОСОБА_4", була прийнята в члени колгоспу "Комунар" Синельниківського району Дніпропетровської області. Указом Президента України від 08 серпня 1995 року "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" (720/95) встановлено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, в тому числі створених на базі радгоспів.

Державний акт на право колективної власності на землю був виданий КСП "Комунар" 15 грудня 1993 року, а позивач була звільнена 31 грудня 1993 року за власним бажанням, згідно наказу № 1 засідання правління КСП "Комунар" від 06 січня 1994 року.

Вважала що, на момент видачі державного акта на право колективної власності на землю КСП "Комунар" позивач була членом КСП і має право на земельну часту (пай). Не включення її до списку осіб, відповідно з яким видано Державний акт на право колективної власності на землю, що підтверджує архівна довідка № 561 Синельниківської державної адміністрації від 21 серпня 2004 року, є незаконним.

Право на земельну частку (пай) не залежить ні від стажу роботи, ні від виробничих показників, ні від особистих заслуг та інше. Це право гарантоване законодавством України, і ніхто не може бути позбавлений цього права інакше, як за рішенням суду.

18 червня 2014 року розглянуто заяву позивача щодо відмови в наданні земельного паю Кислянською сільською радою Синельниківського району Дніпропетровської області.

Згідно Довідки Управління Держземагенства у Синельниківському районі Дніпропетровської області за № 32148-08/6 від 23 червня 2014 року зазначено, що ОСОБА_4 в списку додатку до державного акта, які знаходяться в Управлінні Держземагенства у Синельниківському районі Дніпропетровської області, не значиться.

У зв'язку із викладеним позивач просила поновити строк звернення до суду з даним позовом; зобов'язати Кислянську сільську раду Синельниківського району Дніпропетровської області включити

ОСОБА_4 в додаткові списки осіб, що мають право на отримання частки (паю) із земель запасу; зобов'язати Синельниківську РДА Дніпропетровської області виділити ОСОБА_4 земельну частку (пай) в розмірі 6,05 умовних кадастрових гектари, із земель не витребуваних земельних часток (паїв) КСП "Комунар", розташованих на території Кислянської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, за межами населеного пункту.

Рішенням Синельниківського міськарйонного суду Дніпропетровської області від 23 лютого 2016 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 травня 2016 року рішення Синельниківського міськарйонного суду Дніпропетровської області від 23 лютого 2016 року залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати оскаржувані судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, законність судових рішень в межах касаційного оскарження, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем пропущено строк позовної давності.

Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив із недоведеності заявлених позовних вимог. При цьому зазначив, що відповідно до ч. 2 ст. 308 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач 14 жовтня 1990 року була прийнята в члени колгоспу "Комунар" Синельниківського району на посаду доярки, а 31 грудня 1993 року виключена із членів КСП "Комунар" за власним бажанням згідно наказу № 1 засідання правління КСП від 06 січня 1994 року.

Державний акт на право колективної власності на землю серії ДП СВ 0000011 виданий КСП "Комунар" 13 лютого 1995 року на підставі рішення № б/н від 15 грудня 1993 року XV сесії XXI скликання Кислянської сільської ради.

Відповідно до роз'яснень, викладених в п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" (va007700-04) , член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку(пай) з дня видачі цього акта.

Статтею 60 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Ураховуючи наведене, суд апеляційної інстанції, на підставі належним чином оцінених доказів (ст. 212 ЦПК України) встановив, що на час видачі вказаного земельного акта позивач більше року як була виключена із членів КСП "Комунар", тому не була включена до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, а тому дійшов правильного висновку про залишення рішення суду першої інстанції без змін, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог.

При цьому, суд апеляційної інстанції вірно зазначив, що відповідно до положень ч. 2 ст. 308 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань, а тому помилкове обґрунтування судом першої інстанції відмови у задоволенні позовних вимог зі спливом строку позовної давності не є підставою для скасування правильного по суті судового рішення.

Така ж правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 08 квітня 2015 року у справі № 6-33цс15.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 лютого 2016 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 травня 2016 року в справі за позовом ОСОБА_4 до Кислянської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, Синельниківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області про уточнення списку членів КСП "Комунар" Кислянської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області та визнання права на земельний пай залишити без змін.