розглянувши в попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит", Товариства з обмеженою відповідальністю "Металіст-Будметалконструкція" про визнання договору поруки припиненим, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Апеляційного суду Харківської області від 12 квітня 2016 року,

У серпні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним позовом, свої вимоги обґрунтовуючи тим, що порукою були забезпечені зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Металіст-Будметалконструкція" (далі - ТОВ "Металіст-Будметалконструкція") перед Публічним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит" (далі - ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит") за кредитним договором від 05 вересня 2012 року.

10 вересня 2012 року між відповідачами без згоди його, як поручителя, було укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору, згідно з умовами якої збільшився обсяг відповідальності, а саме до кредитного договору додано п. 5.8 та п. 7.4, яким визначено, що за невиконання позичальником обов'язків, передбачених у п. 5.8 кредитного договору позичальник сплачує банку штраф в розмірі 10 відсотків від суми зазначеної в п. 1.1 цього договору.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 20 січня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено.

Визнано припиненим договір поруки № 24-01-12/3 від 05.09.2012 року, укладений між ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та ОСОБА_4, ТОВ "Металіст-Будметалконструкція".

Стягнуто з ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" на користь ОСОБА_4 судовий збір в сумі 243,60 грн.

Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 12 квітня 2016 року рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 20 січня 2016 року скасовано та ухвалено нове.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит", Товариства з обмеженою відповідальністю "Металіст-Будметалконструкція" про визнання договору поруки припиненим відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення апеляційного суду Харківської області від 12 квітня 2016 року, залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача у справі, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Скасовуючи рішення місцевого суду та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що закон пов'язує припинення договору поруки із зміною основного зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя, а не із зміною будь-яких умов основного зобов'язання забезпеченого порукою.

Між тим, встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що ніякого збільшення відповідальності ні за кредитним договором, ні за договором поруки не відбулося і не відбудеться.

Доводи касаційної скарги щодо помилкового не застосування до спірних правовідносин положень ст. 559 ЦК України та збільшення обсягу відповідальності спростовуються матеріалами справи.

Так, як установлено судами попередніх інстанцій, 05 вересня 2012 року між ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та ТОВ "Металіст-Будметалконструкція" був укладений кредитний договір про не відновлювану кредитну лінію № -01-12, згідно з умовами якого боржнику надано не відновлювальну кредитну лінію на загальну суму 9 300 000 грн строком до 05 вересня 2017 року із сплатою процентів та графіком зниження кредитної лінії.

На забезпечення зобов'язань ТОВ "Металіст-Будметалконструкція" перед банком за кредитним договором від 05 вересня 2012 року № 24-01-12 між ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", ТОВ "Металіст-Будметалконструкція" та ОСОБА_4 05 вересня 2012 року був укладений договір поруки № 24-01-12/3, відповідно до умов якого боржник та поручитель відповідають перед банком за порушення зобов'язань, як солідарні боржники.

10 вересня 2012 року ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та ТОВ "Металіст- Будметалконструкція" уклали додаткову угоду до кредитного договору від 05 вересня 2012 року, відповідно до п. 5.8 якої ТОВ "Металіст- Будметалконструкція" в строк не більше трьох місяців з дати отримання другого траншу в сумі 1 100 000 грн зобов'язано було передати в заставу ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" обладнання, придбане за контрактом від 03 лютого 2012 року № 21/12-01, а також додали п. 7.4, який передбачає відповідальність позичальника за невиконання обов'язків згідно з п. 5.8 договору у вигляді штрафу банку в розмірі 10 відсотків від суми зазначеної у п. 1.1 цього договору.

Так, 04 січня 2013 року було укладено договір застави основних засобів № 6347-90700/1212 між банком і ТОВ "Металіст-Будметалоконструкція" на виконання п. 5.8 кредитного договору, який залучено до матеріалів справи. Предметом договору застави є машина для термічної різки, Еurotome 20. Зазначена машина для термічної різки була придбана ТОВ "Металіст-Будметалоконструкція" за контрактом від 03 лютого 2012 року № 21/12-01.

Таким чином, відсутні підстави для нарахування штрафу позичальнику у розмірі 10 %, оскільки умови кредитного договору від 05 вересня 2012 року та умови додаткової угоди від 10 вересня 2012 року, в тому числі пункти 5.8 та 7.4 цієї додаткової угоди, ТОВ "Металіст-Будметалконструкція" перед банком були виконані ще в січні 2013 року, а тому фактично ніякого збільшення відповідальності поручителя перед банком не відбулося.

З огляду на вищевикладене, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про порушення норм процесуального та матеріального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ