Іваненко Ю.Г., Євтушенко О.І., Фаловської І.М., в попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа - Сектор громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Харківського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, про виселення та зняття з реєстраційного обліку, за касаційною скаргоюпредставника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 на рішення Апеляційного суду Харківської області від 18 квітня 2016 року,

У лютому 2012 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом, в обґрунтування якого зазначила, що є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу, укладеного з ОСОБА_5, посвідченого 20 жовтня 2008 року приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Павловою О.О. за реєстровим № 2748.

Договір зареєстрований в Комунальному підприємстві "Харківське бюро технічної інвентаризації" 02 грудня 2008 року.

Однак в даній квартирі проживають відповідачі без будь-якої домовленості з нею щодо цього.

Посилаючись на вимоги ст. ст. 319, 321, 383 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ) просила усунути перешкоди в користуванні належним їй на праві приватної власності житлом шляхом виселення та зняття з реєстраційного обліку ОСОБА_5, ОСОБА_6 за вказаною адресою.

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 06 червня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено частково.

Усунуто перешкоди у здійснені права власності ОСОБА_4 шляхом виселення із квартири АДРЕСА_1, ОСОБА_5.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_4 - відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 суму судового збору у розмірі 107 гривень 30 коп.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 02 грудня 2013 року апеляційну скаргу ОСОБА_6 задоволено частково, рішення Харківського районного суду Харківської області від 06 червня 2013 року змінено, скасовано в частині усунення перешкод у здійсненні права власності ОСОБА_4 шляхом виселення ОСОБА_5 з квартири АДРЕСА_1, а також стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 107 грн 30 коп. судового збору; провадження у справі в цій частині закрито.

Провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_9 - представника ОСОБА_4 зупинено до набрання законної сили рішенням Харківського районного суду Харківської області по цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_4, за участю третьої особи - приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Павлової О.О., про повернення майна, набутого без достатньої правової підстави шляхом скасування держаної реєстрації права власності.

Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 18 квітня 2016 року рішення Харківського районного суду Харківської області від 06 червня 2013 року змінено.

Позов ОСОБА_4 задоволено частково.

Усунуто перешкоди в користуванні майном шляхом виселення ОСОБА_6 з квартири АДРЕСА_1.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 107 грн 30 коп. судового збору.

В іншій частині рішення залишено без змін.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_6 - ОСОБА_7 просить скасувати рішення Апеляційного суду Харківської області від 18 квітня 2016 року у частині задоволення позову про виселення ОСОБА_6, ухвалити у цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача у справі, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України (1618-15) ) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Змінюючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов у частині усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення ОСОБА_6, апеляційний суд виходив з того, що самостійного права на спірну квартиру на передбачених законом підставах (найм, оренда, вселення наймачем, на підставі ордера, відповідно до статей 810 ЦК України, 61 та 64 Житлового кодексу Української РСР (5464-10) (далі - ЖК УРСР) відповідач не набув.

Доводи касаційної скарги щодо виселення відповідача з порушенням норм ЖК УРСР (5464-10) та Конституції України (254к/96-ВР) , а також щодо шахрайського заволодіння спірною квартирою спростовуються встановленими у справі обставинами.

Так, як установлено судами попередніх інстанцій квартира АДРЕСА_1 належала на праві приватної власності ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності (НОМЕР_1), виданого Відділом приватизації Харківського районного бюро технічної інвентаризації 02 жовтня 2008 року згідно з розпорядженням Відділу приватизації Комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" від 13 червня 2008 року № 17829, зареєстрованим в Харківському районному бюро технічної інвентаризації за реєстровим № 1634/2 від 02 жовтня 2008 року.

20 жовтня 2008 року ОСОБА_5 передала у власність, а ОСОБА_4 прийняла у власність трикімнатну ізольовану квартиру за вказаною адресою житловою площею 51,50 кв. м, загальною площею 65,0 кв. м.

Договір купівлі-продажу посвідчений приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Павловою О.О. за реєстровим № 2748.

Згідно з довідкою Сектора громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Харківського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області від 03 березня 2012 року № 2545 ОСОБА_6 зареєстрований на спірній житловій площі.

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 12 лютого 2015 року в задоволенні позову ОСОБА_6 до ОСОБА_4, за участю приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Павлової О.О., про повернення майна, набутого без достатньої правової підстави шляхом скасування державної реєстрації права власності, відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 29 березня 2016 року рішення Харківського районного суду Харківської області від 12 лютого 2015 року скасовано. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 відмовлено з інших підстав.

Договір купівлі-продажу, укладений між ОСОБА_10 та ОСОБА_4, посвідчений 20 жовтня 2008 року приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Павловою О.О. за реєстровим № 2748 недійним не визнано.

З огляду на вищевикладене, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про порушення судом норм процесуального та матеріального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ