Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 вересня 2016 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Кузнєцова В.О., Кадєтової О.В., Мостової Г.І., - розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за заявою ОСОБА_4, за участю заінтересованих осіб: Малого приватного підприємства фірми "Одеса-Бласко", відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції в Одеській області, про зміну способу виконання рішення у справі за позовом ОСОБА_5 до Малого приватного підприємства фірми "Одеса-Бласко", третя особа - Публічне акціонерне товариство "Комерційний Банк "Інвестбанк", про стягнення заборгованості в порядку зворотної вимоги по виконаному зобов'язанню з урахуванням інфляції, стягнення 3 % річних та відшкодування збитків та за зустрічним позовом Малого приватного підприємства фірми "Одеса-Бласко" до ОСОБА_5, третя особа - ОСОБА_6, про визнання частково недійсним договору позики, визнання недійсним договору застави та майнової поруки, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області від 22 грудня 2015 року,
в с т а н о в и л а:
У травні 2006 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до Малого приватного підприємства фірми "Одеса-Бласко" (далі - МПП фірма "Одеса-Бласко") про стягнення заборгованості.
У листопаді 2006 року МПП фірма "Одеса-Бласко" звернулось до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_5 про визнання договору недійсним.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеса від 09 вересня 2011 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області від 22 листопада 2011 року, позовні вимоги ОСОБА_5 задоволено частково. Стягнуто з МПП фірми "Одеса-Бласко" на користь ОСОБА_5 основний борг у сумі 532 876,70 грн, втрати від інфляції за період з 01 березня 2006 року до 01 жовтня 2010 року у сумі 459 872,59 грн, 3% річних від суми основного боргу за період з 15 жовтня 2005 року до 01 січня 2011 року у сумі 78 145,29 грн., сплачені судові витрати у сумі 1 730 грн., а всього стягнуто - 1 072 624,58 грн. В іншій частині позовних вимог ОСОБА_5 відмовлено. У задоволенні зустрічного позову МПП фірми "Одеса-Бласко" відмовлено.
Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області від 03 вересня 2012 року виконавче провадження про стягнення з МПП фірми "Одеса-Бласко" на користь ОСОБА_7 1 072 624,58 грн прийнято до виконання.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеса від 29 серпня 2013 року здійснено заміну сторони у виконавчому провадженні, а саме: стягувача ОСОБА_5 на його правонаступника ОСОБА_4
У лютому 2013 року ОСОБА_4 звернувся до суду із заявою про зміну способу виконання рішення Приморського районного суду м. Одеси від 09 вересня 2011 року. Вимоги заяви обґрунтовані тим, що рішення суду на момент звернення із заявою не виконано, зазначає, що невиконання пов'язано із тим, що боржник навмисно припинив ведення господарської діяльності з метою штучного створення ознак неплатоспроможності, не отримує прибутку у грошовому виразі, що підтверджено матеріалами виконавчого провадження відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції в Одеській області. Поряд з тим, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Заявник просить в порядку ст. 373 ЦПК України змінити порядок виконання рішення суду, а саме звернути стягнення боргу на майно боржника і передати у його власність, як єдиний спосіб виконання судового рішення, яке набрало законної сили.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеса від 28 квітня 2015 року заяву ОСОБА_4 задоволено частково. В рахунок погашення заборгованості МПП фірми "Одеса-Бласко" перед ОСОБА_4 в розмірі 1 072 624,58 грн звернуто стягнення на нерухоме майно МПП фірми "Одеса-Бласко", а саме: майновий комплекс нежитлових будівель, загальною площею 3 464,40 кв. м, розташований за адресою: АДРЕСА_1, який належить МПП фірмі "Одеса-Бласко" на підставі свідоцтва про право власності від 24 грудня 2010 року; земельну ділянку загальною площею 0,9710 га, кадастровий № НОМЕР_1, що розташована за згаданою адресою, яка належить МПП фірмі "Одеса-Бласко" на підставі державного акта про право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_2 від 08 грудня 2003 року та передано у власність ОСОБА_4 В іншій частині заяви ОСОБА_4 відмовлено.
Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області від 22 грудня 2015 року ухвалу Приморського районного суду м. Одеса від 28 квітня 2015 року скасовано та у задоволенні заяви ОСОБА_4 відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить ухвалу апеляційного суду скасувати, а ухвалу суду першої інстанції залишити в силі, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до ст. 14 ЦПК України при набранні рішенням законної сили воно є обов'язковим до виконання на всій території України, а державна виконавча служба, як єдиний орган примусового виконання, зобов'язана прийняти всі необхідні заходи для його виконання.
За змістом частини 1 ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження", за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.
Статтею 373 ЦПК України передбачено, що за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.
Поняття "спосіб і порядок" виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем у відповідності до Закону України "Про виконавче провадження" (606-14) . Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що встановлено ст. 16 ЦК України. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений.
Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні заяви про зміну способу виконання судового рішення апеляційний суд дійшов правильного висновку про те, що суд першої інстанції по суті змінив рішення суду від 09 вересня 2011 року, у якому вирішувалось питання щодо грошових зобов'язань фірми "Одеса-Бласко" МПП.
В силу ст. 62 Закону України " Про виконавче провадження" реалізація майна, на яке звернуто стягнення, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах.
При цьому, апеляційним судом було обґрунтовано враховано правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду України від 25 листопада 2015 року № 6-1829цс15.
Разом з цим слід звернути увагу на те, що при укладенні договору застави від 16 вересня 2005 року ОСОБА_5 та Фірма "Одеса-Бласко" МПП погодили порядок та підстави звернення стягнення і реалізації предмету застави (п.15-18).
Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що оскаржена ухвала колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області від 22 грудня 2015 року постановлена з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.
Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області від 22 грудня 2015 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
В.О. Кузнєцов
О.В. Кадєтова
Г.І. Мостова